
- •Взаємозв`язок складу і властивостей нафт. Способи прогнозу наявності нафтової облямівки та газової шапки.
- •1.2 Розрахунок стисливості газів за рівнянням газового стану. ???
- •1.3 Основні параметри бурових промивальних рідин. Способи їх визначення, обладнання.
- •2.1 Основні фізичні та фізико-хімічні характеристики пластових флюїдів. Термобаричні умови існування конденсатів.
- •2.2 Підрахунок запасів родовища нафти статистичним методом за кривими падіння видобутку.
- •2.3 Визначення розчинності вуглеводневих газів в прісній та мінералізованій воді.
- •Хід роботи:
- •3.1 Методи прогнозу фазового стану родовищ. Особливості освоєння нафтогазоносних басейнів. Закон Парето.
- •3.2 Показники неоднорідності пласта-колектора по ємнісно-фільтраційних властивостях і прогноз їх впливу на дебіти. ???
- •3.3 Визначення стисливості пластових вод, насичених та ненасичених вуглеводневими газами.
- •4.1 Класифікація нафтових і газових родовищ за запасами. Визначення генезису компонент газових сумішей неізотопними методами.
- •4.2 Принципи підрахунку запасів вуглеводнів методом матеріального балансу.
- •4.3 Визначення в`язкості води. Поправки за температуру, мінералізацію та тиск.
- •5.1 Використання просторових змін властивостей газів та конденсатів з метою вирішення нафтогазопромислових задач.
- •1. Північний Кавказ.
- •5.2 Порядок побудови карти контурів нафтогазоносності покладу з нахиленими внк та гнк та карти ефективних нафтогазонасичених товщин пласта.
- •5.3 Обчислення питомої ваги, об`ємного коефіцієнта та усадки нафти для пластових умов.
- •Хід виконання лабораторної роботи
- •6.1 Запечатування, руйнування та оновлювання покладів. Вплив стану покладу на пластову енергію та вибір режиму розробки.
- •6.3 Наближений розрахунок в`язкості в пластових умовах.
- •Хід виконання лабораторної роботи:
- •7.1 Зміна властивостей флюїдів в процесі розробки родовищ. Використання даних про зміну фізико-хімічних властивостей конденсатів.
- •7.2. Побудова карти приведених ізобар родовища та її інтерпретація.
- •7.3 Розрахунок початкових пластових тисків нафтогазоносного горизонта відносно умовного нульового рівня. Початкові умови
- •Рішення.
- •8.1 Геохімічні методи виявлення нафтових облямівок і газових шапок та контролю за переміщенням внк. Оцінка ймовірності випадіння парафіну в пласті і в свердловині.
- •8.2. Принципи підрахунку запасів вуглеводнів об`ємним методом.
- •8.3 Фонтанний спосіб експлуатації свердловин. Порядок визначення вибійного тиску по індикаторних кривих і діаграмах.
- •Хід виконання лабораторної роботи:
- •9.1 Нафтогазогенераційний потенціал осадових басейнів. Ізотопні дані в нафтогазопромисловій геології.
- •Ізотопні дані в нафтогазовій геології
- •9.2 Принципи підрахунку запасів вуглеводнів статистичним методом.
- •Перший статистичний спосіб (по кривих видобутку).
- •Представлення кривих падіння видобутку гіперболічною функцією
- •Другий статистичний спосіб (за характеристиками витіснення продукції водою)
- •9.3 Глибиннонасосний спосіб експлуатації свердловин. Розрахунок вибійного тиску та обводненості продукції.
- •10.1 Бітумінозність порід. Генетичні типи керогена. Нафтогазоматеринські світи.
- •10.2 Розрахунок коефіцієнту стисливості реальної газової суміші.
- •10.3 Поняття гідродинамічної недосконалості свердловин. Види недосконалості, розрахунок коефіцієнтів c1 I c2 за графіками Щурова. Приведений радіус свердловини.
- •Хід роботи Визначення коефіцієнтів с1 і с2 за графіками Щурова
- •Розрахунок приведеного радіуса досконалої свердловини
- •11.1 Джерела пластової енергії. Вплив змочуваності порід на рух пластових флюїдів. Гідрофільність та гідрофобність колекторів.
- •11.2 Перерахунок об`ємів, молекулярних мас і густин флюїду в пластові умови за рівнянням газового стану.
- •11.3 Коефіцієнт додаткових фільтраційних опорів (скін-ефект). Способи оцінки, приклад визначення.
- •12.1 Режими роботи нафтових та газових покладів. Системи розміщення розвідувальних, видобувних та нагнітальних свердловин.
- •12.2 Оцінка масштабів міграції вуглеводнів по газовому фактору і сухості газу.
- •12.3 Гідрогазодинамічні дослідження свердловин. Усталений режим. Лабораторне моделювання, послідовність визначення характеристик свердловини та пласта по модельних даних.
- •13.1 Системи розробки покладів: принципи вибору, особливості реалізації.
- •Система згори-вниз
- •Розробка знизу-вгору
- •Комбінована система розробки
- •13.2 Діагностика фазового стану родовищ за вільними і супутніми газами. Використання критеріїв прогнозу.
- •13.3 Усталений режим роботи свердловини. Інтерпретація індикаторних діаграм, складання рівняння припливу флюїду.
- •Дослідження свердловини на усталених режимах роботи
- •Пружна енергія породи та флюїда
- •14.1 Геометризація покладів нафти і газу. Показники мікро- та макронеоднорідності продуктивних пластів-колекторів.
- •14.2 Визначення рт-умов збереженості газогідратів певного компонентного складу.
- •14.3 Режим неусталеного припливу флюїду. Типи кривих припливу і їх інтерпретація. Поняття інтерференції свердловин.
- •15.1 Категорії та класи запасів і ресурсів. Методи підрахунку запасів і принципи кількісної оцінки ресурсів.
- •15.2 Класифікація водорозчинених газів по компонентному складу, визначеному в лабораторії. Вертикальна зональність вод по розчинених газах .
- •15.3 Нестаціонарний режим роботи свердловини. Квт, розрахунок характеристик пласта і свердловини.
- •16.1 Методи оцінки ресурсів за ступенем розвіданості надр в Україні та за кордоном.
- •16.2 Кількісні характеристики неоднорідності шаруватого середовища.
- •16.3 Інтерпретація досліджень свердловини, що експлуатує декілька продуктивних прошарків. Розрахунок міжпластових перетоків флюїду.
- •17.1 Підрахунок запасів газу та конденсату. Підрахункові плани.
- •17.2 Нормальні, типові і зведені геологічні розрізи. Кореляція пластів-колекторів.
- •17.3 Компресорний спосіб експлуатації свердловин. Обмежений і необмежений відбір флюїду.
- •18.1 Порядок підготовки родовищ України до підрахунку запасів. Гео-1–3.
- •18.2 Температурні режими покладів і теплові ефекти, пов`язані з розробкою. Ефект Джоуля-Томсона.
- •18.3 Порядок обчислення норми відбору нафти з свердловини (необмежений відбір).
- •19.1 Лабораторні та розрахункові методи урахування стисливості реальної суміші газів.
- •19.2 Температурне поле нафтового і газового пласта. Теплові методи нафтовіддачі - ???
- •19.3 Порядок обчислення характеристик рухливої водонафтової суміші в свердловині. Визначення густини та уявної динамічної в`язкості суміші.
- •Хід лабораторної роботи:
- •20.1 Структура і функції нафтогазопромислової геологічної служби.
- •20.2 Геометризація покладів нафти і газу. Визначення границь колекторів і покладів.
- •20.3 Особливості структури і властивостей рухливих водонафтових сумішей в свердловині.
- •21.1 Діагностика водоприпливів в свердловину. Способи ізоляції працюючих пластів.
- •21.3 Температурний градієнт, температурна ступінь. Визначення очікуваної пластової температури.
20.3 Особливості структури і властивостей рухливих водонафтових сумішей в свердловині.
Крапельна структура потоку
Фізичні властивості водонафтової суміші розраховуються після попередньої визначення типу водонафтової суміші. В залежності від розходної об`ємної долі води суміш може бути двох типів:
- якщо в 0,5, то маємо суміш типу вода (це дискретна, внутрішня фаза) в нафті (безперервна, зовнішня фаза), В/Н;
- якщо в>0,5, то одержуємо суміш типу нафта (дискретна, внутрішня фаза) у воді (безперервна, зовнішня фаза), Н/В.
Емульсійна структура
Фізичні властивості емульсії розраховують, спочатку визначивши її тип, за об`ємною розхідною часткою води в і критичної швидкістю емульсії:
е кр = 0,06456 в , м/с. (17)
Якщо в 0,5 та сум > е кр -- емульсія типу В/Н.
Якщо
в
0,5
та сум<е
кр
або в
>0,5
– емульсія типу Н/В.
Мал. 1 - Крива індукційної резистивиметрії: 1 – неколектор; 2 – колетор; 3 – інтервал припливу; 4 – мінералізована вода; 5 – крапельна структура водонафтової суміші; 6 – крапельно-пробкова структура водонафтової суміші; 7 – пробкова (поршнева) структура водонафтової суміші; 8 – водоемульсійна (пінна) структура водонафтової суміші; 9 – нафта; НВР – нафтоводяний розділ (межа між гідрофільною водоемульсійною і гідрофобною нафтоемульсійною структурами в стовбурі свердловини)
Користуючись даною схемою складу рідини в колоні та наведеними вище розрахунками можна вже для себе створити певне уявлення про те, як саме може рухатись водонафтова суміш у свердловині. Також завдяки послідовним розрахункам можна визначити швидкість водонафтового потоку, а також його структуру ( у нашому випадку це крапельна структура).
Білет 21
21.1 Діагностика водоприпливів в свердловину. Способи ізоляції працюючих пластів.
Старі методи визначення місць припливу в свердловину. Перед введенням об`єкта в експлуатацію обов`язково проводиться опресовування колони, тобто перевірка на герметичність під тиском. Перед цим запобігають використанню неякісних труб, неповному або недостатньо міцному згвинчуванню труб. Якщо в герметичній колони з часом в стовбурі з`являються сторонні води, причиною часто є неякісне цементування, або порушення монолітності та міцності цементного кільця.
В практиці розробки залежно від джерел і шляхів поступлення вод, РТ-умов та технологічних особливостей часто застосовувались чотири способи визначення місць водо припливу:
Спосіб засипання піску полягав в поступовому заповненню стовбура порціями піску (50 м) з перевірками на герметичність. Після перекриття місця припливу поглинання розчину різко зменшувалося, що й було ознакою знаходження деформацій колони. Далі спускали в колонну труби для промивки зверху і фіксували глибину збільшення поглинання. Ця глибина відповідала місцю водоприпливу. Спосіб був ефективний в умовах, коли водоносний пласт наближений до експлуатаційного і мав незначний пластовий тиск, тобто поглинав
Спосіб продавлювання корка. Придатний, якщо вода поступає в стовбур свердловини через дефект колони вище фільтра і цей дефект не співпадає з відводом колони або з місцем зім`яття колони. Крім того, пласти мають бути поглинаючими.
Виготовлявся дерев`яний корок з діаметром, який близький до внутрішнього діаметра колони, та складався з двох-трьох частин, стягнутих мідним болтом. Між частинами корка вставлялись гумові або шкіряні прокладки для зменшення діаметра корка при проходженні звужень стовбура.
Корок проштовхувався водою з промивального агрегата або насосу від гирла вниз. Рідина, що заповнює стовбур, під тиском уходила в поглинаючий пласт через злам колони. Після проходження негерметичності колони корок зупиняється, спостерігається стрибок тиску. Якщо зміни тиску немає, положення корка визначають ехолотом або апаратом Яковлева та продовжується закачування. Зазвичай продавлювання корка проводять до одержання двох однакових відліків глибини знаходження корка.
Застосування електрометрії. Резистивіметричне визначення місця припливу використовує різницю в електричних опорах рідини, закачаної в пласт та сторонньої води, яка поступає в стовбур. Якщо стовбур заповнити однорідною та відмінною за мінералізацією рідиною, місце припливу визначиться на діаграмі опору по стовбуру свердловини стрибком опору.
Спосіб реалізується в трьох варіантах, (варіант тартання. Застосовується у випадках, коли водоносний пласт не поглинаючий, і при депресії не очікується викидів з продуктивних та перспективних горизонтів вище фільтра і цементного стакану), (варіант продавлювання. Придатний для поглинаючих пластів Промивка свердловини водою не проводиться. Продуктивний пласт відділяють цементним стаканом, тому що приплив нафти в стовбур спотворює покази резистивіметра), (варіант тартання з наступним продавлюванням. Використовується, якщо невідомий статичний рівень сторонньої води, яка поступає через дефект колони. Проводять тартання і слідкують за зміною рівня. Якщо рівень почав підніматися, значить вода поступає в свердловину. Після цього виконують продавлювання закачуванням зверху порцій води з вимірюванням опорів до стану постійного положення аномалії електричного опору.
Застосування термометрії. Електротермометром виконують вимірювання в зупиненій свердловині з швидкістю не більше 200 м / годину. Застосовують метод тартання у випадках слабкого припливу води і продавлювання, якщо припливи значні. В обох варіантах після промивки роблять контрольний вимір по стовбуру, який показує поступове підвищеннятемператури з глибиною.
Сучасні методи контролю.
Промислово-геофізичний контроль вод родовищ на стадії експлуатації передбачає виявлення аварійних або ускладнюючих водоприпливів і моніторинг стадій обводнення. Ці роботи з виявлення шляхів поступлення вод входять в загальний комплекс геофізичних досліджень в обсажених свердловинах. Згідно з проектом розробки вони проводяться періодично на опорних свердловинах родовища та на окремих свердловинах з ускладненнями.
Оцінюється характер обводнення, а саме віддаленість джерела обводнення від інтервала обводнення. Визначається положення інтервала обводнення відносно інших продуктивних горизонтів і елементів конструкції свердловин. Враховується фазовий склад флюїда в стовбурі працюючої свердловини та ймовірні фазові перетвореОсновні методи ізоляції водоприпливів включають:
механічну ізоляцію (корки, пластирі, накладні композитні муфти з смолисто-полімерних матеріалів);
встановлення цементних мостів та пакерів;
закачку ізолюючих рідин в затрубний простір для ізоляції заколонних перетоків, а саме цемента, смол, гелів, закачка гелів вище ВНК;
заглушування нижніх інтервалів перфорації цементними мостами та пакерами;
вирівнювання профілів закачування в нагнітальній свердловині закачкою глибокопроникаючих текучих гелів, які отверджуються через період понад кілька діб;
ізоляція певних ділянок стовбура;
заводнення пінами, закачкою сумішей «мудрих» синтетичних матеріалів , які краще проводять нафту, ніж воду (полімери та ПАР);
дострілювання пласта з його подальшим відокремленням та роздільну експлуатацію нафтоносної частининня.
21.2 Типи морських платформ і бурових установок та їх глибинність.
А Типи установок: Зліва направо: 1-2 – стаціонарні платформи; 3 – видобувна вишка, 4-5 – опорні ферми, вертикально пришвартовані, 6 – платформа SPAR, 7-8 – напівзанурені, 9 – плаваючі засоби для видобутку, зберігання, розвантаження, 10 – прибережна надставка |
Б. Глибини, фути Зліва направо 1 – стаціонарна платформи (до 1650) 2 – видобувна вишка (1500-3000) 3 –Sea Star (600-3500) 4 – плаваючі засоби для видобутку (1500-6000) 5 – опорна ферма (1500-7000) 6 – придонна система (до 7000) 7 – платформа SPAR (2000-10000) |