
- •Взаємозв`язок складу і властивостей нафт. Способи прогнозу наявності нафтової облямівки та газової шапки.
- •1.2 Розрахунок стисливості газів за рівнянням газового стану. ???
- •1.3 Основні параметри бурових промивальних рідин. Способи їх визначення, обладнання.
- •2.1 Основні фізичні та фізико-хімічні характеристики пластових флюїдів. Термобаричні умови існування конденсатів.
- •2.2 Підрахунок запасів родовища нафти статистичним методом за кривими падіння видобутку.
- •2.3 Визначення розчинності вуглеводневих газів в прісній та мінералізованій воді.
- •Хід роботи:
- •3.1 Методи прогнозу фазового стану родовищ. Особливості освоєння нафтогазоносних басейнів. Закон Парето.
- •3.2 Показники неоднорідності пласта-колектора по ємнісно-фільтраційних властивостях і прогноз їх впливу на дебіти. ???
- •3.3 Визначення стисливості пластових вод, насичених та ненасичених вуглеводневими газами.
- •4.1 Класифікація нафтових і газових родовищ за запасами. Визначення генезису компонент газових сумішей неізотопними методами.
- •4.2 Принципи підрахунку запасів вуглеводнів методом матеріального балансу.
- •4.3 Визначення в`язкості води. Поправки за температуру, мінералізацію та тиск.
- •5.1 Використання просторових змін властивостей газів та конденсатів з метою вирішення нафтогазопромислових задач.
- •1. Північний Кавказ.
- •5.2 Порядок побудови карти контурів нафтогазоносності покладу з нахиленими внк та гнк та карти ефективних нафтогазонасичених товщин пласта.
- •5.3 Обчислення питомої ваги, об`ємного коефіцієнта та усадки нафти для пластових умов.
- •Хід виконання лабораторної роботи
- •6.1 Запечатування, руйнування та оновлювання покладів. Вплив стану покладу на пластову енергію та вибір режиму розробки.
- •6.3 Наближений розрахунок в`язкості в пластових умовах.
- •Хід виконання лабораторної роботи:
- •7.1 Зміна властивостей флюїдів в процесі розробки родовищ. Використання даних про зміну фізико-хімічних властивостей конденсатів.
- •7.2. Побудова карти приведених ізобар родовища та її інтерпретація.
- •7.3 Розрахунок початкових пластових тисків нафтогазоносного горизонта відносно умовного нульового рівня. Початкові умови
- •Рішення.
- •8.1 Геохімічні методи виявлення нафтових облямівок і газових шапок та контролю за переміщенням внк. Оцінка ймовірності випадіння парафіну в пласті і в свердловині.
- •8.2. Принципи підрахунку запасів вуглеводнів об`ємним методом.
- •8.3 Фонтанний спосіб експлуатації свердловин. Порядок визначення вибійного тиску по індикаторних кривих і діаграмах.
- •Хід виконання лабораторної роботи:
- •9.1 Нафтогазогенераційний потенціал осадових басейнів. Ізотопні дані в нафтогазопромисловій геології.
- •Ізотопні дані в нафтогазовій геології
- •9.2 Принципи підрахунку запасів вуглеводнів статистичним методом.
- •Перший статистичний спосіб (по кривих видобутку).
- •Представлення кривих падіння видобутку гіперболічною функцією
- •Другий статистичний спосіб (за характеристиками витіснення продукції водою)
- •9.3 Глибиннонасосний спосіб експлуатації свердловин. Розрахунок вибійного тиску та обводненості продукції.
- •10.1 Бітумінозність порід. Генетичні типи керогена. Нафтогазоматеринські світи.
- •10.2 Розрахунок коефіцієнту стисливості реальної газової суміші.
- •10.3 Поняття гідродинамічної недосконалості свердловин. Види недосконалості, розрахунок коефіцієнтів c1 I c2 за графіками Щурова. Приведений радіус свердловини.
- •Хід роботи Визначення коефіцієнтів с1 і с2 за графіками Щурова
- •Розрахунок приведеного радіуса досконалої свердловини
- •11.1 Джерела пластової енергії. Вплив змочуваності порід на рух пластових флюїдів. Гідрофільність та гідрофобність колекторів.
- •11.2 Перерахунок об`ємів, молекулярних мас і густин флюїду в пластові умови за рівнянням газового стану.
- •11.3 Коефіцієнт додаткових фільтраційних опорів (скін-ефект). Способи оцінки, приклад визначення.
- •12.1 Режими роботи нафтових та газових покладів. Системи розміщення розвідувальних, видобувних та нагнітальних свердловин.
- •12.2 Оцінка масштабів міграції вуглеводнів по газовому фактору і сухості газу.
- •12.3 Гідрогазодинамічні дослідження свердловин. Усталений режим. Лабораторне моделювання, послідовність визначення характеристик свердловини та пласта по модельних даних.
- •13.1 Системи розробки покладів: принципи вибору, особливості реалізації.
- •Система згори-вниз
- •Розробка знизу-вгору
- •Комбінована система розробки
- •13.2 Діагностика фазового стану родовищ за вільними і супутніми газами. Використання критеріїв прогнозу.
- •13.3 Усталений режим роботи свердловини. Інтерпретація індикаторних діаграм, складання рівняння припливу флюїду.
- •Дослідження свердловини на усталених режимах роботи
- •Пружна енергія породи та флюїда
- •14.1 Геометризація покладів нафти і газу. Показники мікро- та макронеоднорідності продуктивних пластів-колекторів.
- •14.2 Визначення рт-умов збереженості газогідратів певного компонентного складу.
- •14.3 Режим неусталеного припливу флюїду. Типи кривих припливу і їх інтерпретація. Поняття інтерференції свердловин.
- •15.1 Категорії та класи запасів і ресурсів. Методи підрахунку запасів і принципи кількісної оцінки ресурсів.
- •15.2 Класифікація водорозчинених газів по компонентному складу, визначеному в лабораторії. Вертикальна зональність вод по розчинених газах .
- •15.3 Нестаціонарний режим роботи свердловини. Квт, розрахунок характеристик пласта і свердловини.
- •16.1 Методи оцінки ресурсів за ступенем розвіданості надр в Україні та за кордоном.
- •16.2 Кількісні характеристики неоднорідності шаруватого середовища.
- •16.3 Інтерпретація досліджень свердловини, що експлуатує декілька продуктивних прошарків. Розрахунок міжпластових перетоків флюїду.
- •17.1 Підрахунок запасів газу та конденсату. Підрахункові плани.
- •17.2 Нормальні, типові і зведені геологічні розрізи. Кореляція пластів-колекторів.
- •17.3 Компресорний спосіб експлуатації свердловин. Обмежений і необмежений відбір флюїду.
- •18.1 Порядок підготовки родовищ України до підрахунку запасів. Гео-1–3.
- •18.2 Температурні режими покладів і теплові ефекти, пов`язані з розробкою. Ефект Джоуля-Томсона.
- •18.3 Порядок обчислення норми відбору нафти з свердловини (необмежений відбір).
- •19.1 Лабораторні та розрахункові методи урахування стисливості реальної суміші газів.
- •19.2 Температурне поле нафтового і газового пласта. Теплові методи нафтовіддачі - ???
- •19.3 Порядок обчислення характеристик рухливої водонафтової суміші в свердловині. Визначення густини та уявної динамічної в`язкості суміші.
- •Хід лабораторної роботи:
- •20.1 Структура і функції нафтогазопромислової геологічної служби.
- •20.2 Геометризація покладів нафти і газу. Визначення границь колекторів і покладів.
- •20.3 Особливості структури і властивостей рухливих водонафтових сумішей в свердловині.
- •21.1 Діагностика водоприпливів в свердловину. Способи ізоляції працюючих пластів.
- •21.3 Температурний градієнт, температурна ступінь. Визначення очікуваної пластової температури.
19.3 Порядок обчислення характеристик рухливої водонафтової суміші в свердловині. Визначення густини та уявної динамічної в`язкості суміші.
Завдання лабораторної роботи:
Визначити густину, уявну динамічну в`язкість та тип водонафтової суміші, яка утворюється в процесі фонтанування свердловини.
Вихідні дані:
№ |
Р = Рнас МПа |
Т0, К |
Qр ст. м3/добу |
nв |
DТ, м |
н ст, кг/м3 |
н , кг/м3 |
в кг/м3 |
н мПас |
в мПас |
bн |
bв. |
5 |
14,5 |
380 |
71 |
0,29 |
0,04892 |
0,920 |
0,859 |
1015,2 |
2,832 |
1,00 |
1,25 |
1,00176 |
Тиски р = рнас =14,5 МПа і температура Т0 = 380К.
Дебіт свердловини за стандартних умов Qр ст.=71 м3/добу; масова розхідна частка води в продукції свердловини nв=0,29; внутрішній діаметр колони насосно-компресорних труб, якою обладнана свердловина, DТ = 0,04892 м; густина нафти за стандартних умов н ст = 920 кг/м3.
Фізичні властивості фаз продукції при заданих Р і Т наступні: густина нафти н = 859 кг/м3; води в = 1015,2 кг/м3; в`язкість нафти н = 2,832мПас, води в = 1,00 мПас; об`ємний коефіціент нафти bн=1,25, води bв=1,00176.
Хід лабораторної роботи:
1. Потрібно визначити об`ємну розхідну частку води в суміші за стандартних умов по формулі
в ст.= nв / [ nв+(1- nв)в ст / нд ]:
в ст.= 0.29/[0.29 +(1- 0.29)1015,2/920]=0,270.
2. Об`ємні розходи нафти і води при заданих р і Т:
Qн = Qр ст bн (1-в ст)
Qв = Qр ст bн в ст.
Qн = 711,25 (1-0,270) / 86400 = 7,49910-4 м3/с;
Qв = 711,25 0,270/ 86400 = 2,773 10-4 м3/с.
3. Об`ємну розхідну частку води в суміші при заданих р і Т:
в= Qв/( Qв+ Qн)= в ст. / [ в ст.+(1-в ст.) bн]
в = 2,77310-4 / (2,77310-4 + 7,49910-4 ) = 0,270.
4. Швидкість потоку водонафтової емульсії в перерізі труби за формулою:
сум=(Qн+Qв)/F,
сум = (7,49910-4 +2,773. 10-4) / (0,758 0,048922) = 0,566 м/с.
5. Критичну швидкість суміші за:
сум
кр=0,487
сум
кр =
0,487
=
0,337 м/с.
Оскільки сум > сум кр , тоді структура потоку емульсійна. Далі застосовуємо формули для емульсії. Якщо структура потоку крапельна, використовуємо відповідні формули.
Обчислюємо критичну швидкість емульсії за:
е кр =
0,06456
в
,
м/с.
е кр =
0,064560,270
= 0,132 м/с.
Визначаємо тип водонафтової емульсії за результатами розрахунку в, сум , е кр та їх співвідношення:
Оскільки в 0,5 та сум > екр , емульсія типу вода в нафті (В/Н).
6. Оцінюємо густину водонафтової емульсії за формулою:
вн = н (1 - в) + в в
вн = 859 (1 – 0,270) + 1015,2 0,270= 901,174 кг/м3.
10. Визначаємо швидкість зсуву потоку емульсії за співвідношенням:
сд = 8сум / Dr
зс = 8 0,566 / 0,04892= 92,56 1/с.
11. Наступним кроком являється визначення параметру А, що враховує вплив швидкості зсуву на уявну в`язкість емульсії за формулою:
А
= (1+20
)
/ 0,48взс
А = (1+200,2702) / 92,560,48 0,270 = 1,367.
12. Розраховуємо уявну динамічну в`язкість, яка при А > 1 визначається наступним чином за формулою:
е = В (1+2,9 в) / (1 - в)
Величина коефіцієнта В визначається залежно від параметра А:
В = н , якщо А 1,
В = А н , якщо А 1.
Оскільки А = 1,367 і являється більше 1, то В = н
е = 2,832 (1+2,9 0,270) / (1-0.270) = 6,92 мПас.
Отже, з усіх розрахунків можна чітко сказати, що тип водо нафтової суміші являється як вода в нафті (В/Н), оскільки в 0,5 і дорівнює 0,270 та сум > екр, , тобто 0,337 м/с >0,132 м/с, а густина цієї відповідної суміші становить 901,174 кг/м3 , що ще раз дає змогу аналізувати, що в нафті присутня вода. А уявна динамічна в’язкість становить 6,92 мПас. Отже, ці розраховані параметри засвідчують, що дана густина повністю відповідає в’язкості цієї суміші.
Білет 20