18.3 Порядок обчислення норми відбору нафти з свердловини (необмежений відбір).

Рпл, МПа	Рнас , Мпа	Кпрод , т / (доба × Мпа)	V`г, , м3 / добу	Lc, м	нп, кг/м3	нд, кг/м3	G0, м3/т	, м3 / Мпа	рр, Мпа	ру, Мпа
11	5	18	110 000	1110	930	955	25	5,9	3	0,5

1. Спершу необхідно розраховувати вибійний тиск за відповідною формулою:

p_виб  0,75 p_нас Р_виб = 0,75 × 5 = 3,75 МПа Р_виб = 3,75 МПа

2. Далі вираховується норма відбору, що дорівнюватиме:

Q = 18 × (11 – 3,75) = 130,5 т/добу. Q = 130,5 т/добу

3. Так як р_виб > р_р, то довжину підйомника Н можна розрахувати так:

H = L_c - (Р_виб- р_б)|( _сум g)

де р_б – тиск біля башмака, МПа; _сум – густина газонафтової суміші в інтервалі «вибій – башмак ліфта», кг/м³.

4. Величину _сум приймаємо рівною 800 кг/м³. Втрати тиску при закачці газу дорівнюють 0,5 МПа. Тоді тиск біля башмака:

р_б = р_р - 0,5 = 3,0 – 0,5 = 2,5 МПа. р_б = 2,5 МПа

5. І тепер, знаючи параметр р_б, можу обрахувати довжину підйомника за формулою, яку вже наводила:

H = 1110 – = 950,7 м. H =950,7 м

Таким чином, довжина підйомника на 159,3 м менша, ніж глибина свердловини.

6. Наступним кроком є передбачити роботу підйомника на оптимальному режимі. Тому внутрішній діаметр підйомних труб в міліметрах визначається за формулою:

Але спершу треба визначити середню густину _н нафти в підйомнику: _н = (_нп+_нд)/2 = (930 + 955) / 2 = 942,5 кг/м³ _н = 942,5 кг/м³

7. Діаметр підйомника за формулою буде дорівнювати:

d = 400 = 70,34 мм. d =70,34 мм

З сортаменту стандартних НКТ були вибирані найближчі стандартні діаметри (умовний зовнішній 73,0 мм і внутрішній діаметр 62 мм).

8. Питомі витрати газу на оптимальному режимі визначаються за формулою Крилова

R_{0 опт} =

R_{0 опт} = = 0,104 м³/кг = 104 м³/т R_{0 опт} = 104 м³/т

9. Питомий розхід газу, що нагнітається, складається з витрат газу на оптимальному режимі за вирахуванням балансу газу в газорідинній суміші стовбура. По-перше, частина газу, який нагнітається, розчиняється в нафті і додає енергії підйому. Його кількість регулюється величиною газового фактору G₀. По-друге, в нафті при середньому тиску між башмаком і гирлом залишається пластовий нафтовий газ. Частка цього газу визначається середнім коефіцієнтом розчинності на одиницю тиску і його кількість сприяє зростанню підіймальної сили. Таким чином, вирахувана величина необхідного розходу газу на оптимальному режимі може бути зменшена на величину, яка відповідає газонасиченості нафти при середньому тиску в стовбурі між башмаком та гирлом.

R_{o наг} = R_{0 опт} - [G₀ - a ]= 104 – [25 – 5,9 ] = 87,9 м³/т

R_{o наг} = 87,9 м³/т

Тоді загальний розхід газу буде: V_г = Q R_{0 наг} = 130,5  87,9 = 11470,95 ~ 11471 м³

10. Аналізуючи одержані дані можна зробити наступних висновків: потенціальний, тобто максимально можливий при заданих параметрах питомий розхід газу дорівнює 87,9 м³/т, загальний розхід 11471м³. Такі витрати газу можуть забезпечити видобуток 130,5 т нафти за добу.

Однак, виходячи з технічних можливостей промисла для обслуговування даної свердловини виділяється об`єм газу V'_г = 110 000 м³. Ця величина більша, ніж загальний розхід 11471 м³, потрібний для максимального видобутку продукції. Тому, з моєї точки зору, забезпечити можливу норму відбора (дебіт свердловини) 130,5 т/добу закачкою наявної кількості газу цілком можливо.

11. Також можна обчислити норму відбору нафти, яка в принципі можлива за умови закачування 110 000 м³ газу. Потрібно прийняти одержаний питомий розхід газу, що нагнітається, R_{0 наг} = 87,9 м³ /т і можна знайти можливий дебіт свердловини:

Q_можл = V^`_г / R_{0 наг} = 110 000 / 87,9 = 1251,4 т/добу Q_можл = 1251,4 т/добу

Норма відбору, обмежена технологічним ресурсом газу, складає 1251,4 т/добу.

Білет 19