18.1 Порядок підготовки родовищ України до підрахунку запасів. Гео-1–3.

Класифікація, прийнята в 1999 році в Україні, має характер рамкової і поетапно буде наближатись до міжнародних вимог. Використовуються три головні ознаки:

- промислове значення або рівень економічної ефективності,

- ступінь техніко-економічного вивчення,

- ступінь геологічного вивчення.

Поділ родовищ з певними запасами вуглеводнів конкретного складу проводять за такими критеріями:

– груповим та фракційним складом нафт, вмістом парафінів, сірки, смол;

– вмістами в газі конденсату, етану, гелію, сірководню, азоту (граничні вмісті, які мають промислове значення).

За величиною запасів:

	Нафта, млн.т; газ, млрд. м3
Унікальні	Понад 300
Крупні	100-300
Великі	30-100
Середні	10-30
Невеликі	5-10
Дрібні	1-5
Дуже дрібні	до 1

Початкова оцінка ГЕО-3 проводиться на об`єктах, підготовлених до глибокого буріння, на підставі попередньо розвіданих запасів і кількісної оцінки перспективних ресурсів окремих об`єктів ліцензійної ділянки, яка перспективна у відношенні відкриття нових покладів. Матеріали подаються у формі техніко-економічних міркувань ТЕМ про можливе їх промислове значення, інвестиційну привабливість і доцільність подальших ГРР за аналогією укрупнених параметрів з відомими родовищами. Важливо, що ТЕМ схвалюються інвестором ГРР.

Попередня геолого-економічна оцінка ГЕО-2 має на меті обґрунтування економічної доцільності промислового освоєння вже відкритого родовища (покладу) та інвестування коштів в подальшу розвідку та експлуатацію. Враховуються необхідні витрати на ГРР, видобуток та підготовку сировини до транспортування. Вихідні дані одержують розрахунками по одержаних параметрах і за підтвердженими аналогами. Готується техніко-економічна доповідь ТЕД, яка апробується в ДКЗ та потенційним інвестором як основа подальшого вивчення та використання запасів.

Детальна геолого-економічна оцінка ГЕО-1 встановлює економічну ефективність виробництва сировини, доцільність фінансування робіт з облаштування промислів та з видобутку. Підстави – вже розвідані запаси покладів (родовищ). Оцінка виконується у формі техніко-економічного обґрунтування коефіцієнтів вилучення (ТЕО), достатнього для прийняття рішення про проектування нафтогазовидобувного підприємства. Оцінка приймається Державною комісією по запасах (ДКЗ).

18.2 Температурні режими покладів і теплові ефекти, пов`язані з розробкою. Ефект Джоуля-Томсона.

Температура впливає на в`язкусть нафт, розчинність газів в нафтах, ймовірність існування конденсату в газових покладах, парафіноутворення, рівень енергії, накопиченої газоносним пластом і т. ін.

Якість цементування при тампонажі свердловин теж залежить від температури продуктивного пласта і особливостей розподілу температур в розрізі.

Зовнішне середовище оказує вплив на температуру надр до температури підошви нетрального шару. В різних регіонах глибина залягання нейтрального шару, де вплив сонячної радіації зрівноважений глибинним теплом і випромінюванням поверхні, змінюється від перших метрів до 30 метрів річні варіації). Вікові варіації температур проникають на глибини в сотні метрів. Нижче температура поступово зростає.

Доведено, що при інших близьких умовах температури нафтоносних горизонтів, які розробляються, часто нижчі, ніж водоносних. Причина – охолоджуюча дія газів, які виділяються з пластів.

Температурні виміри електричними термометрами використовують з метою:

- контроля рівня цемента в затрубному просторі після тампонажа колони;

- визначення особливостей затрубної циркуляції;

- виявлення притоків вод в свердловину через деформації, злами колон і ін.;

Зазвичай глинисті ділянки розрізів мають підвищений геотермічний градієнт порівняно із зонами розвитку піщанистості. Часто в склепіннях складок температура підвищена. Геотермічна ступінь зростає з глибиною (Рис. 14.1). Циркуляція глинистого розчину в стовбурі свердловини суттєво змінює температуру пластів в околі стовбура. Визначення температур, близьких до істинних вимагає остановки свердловни і тривалого відстоювання.

В підземній гідрогазодинаміці урахування теплових явищ характеризується такою особливістю, як урахування ефекта дросселювання Джоуля-Томсона, а саме падіння тиску потоку флюїда після проходження місцевого гідравлічного опору (звуження перерізу). Через температури позитивний дросельний ефект виражається підняттям температури рідини в пласті і, навпаки, негативний – охолодженням газу в поровому середовищі при зменшенні тиску.

Урахування законів конвективного переносу тепла в пористому середовищі уточнило уявлення про природу осередка горіння, що пересувається в пласті, та впровадженню управляння горінням.

Крім того, визначились температурні ефекти в свердловині в струмені висхідного або низхідного потоку рідини або газу. З`явилась можливість по температурних перепадах виділяти інтервали притоку газа. Накінец, практичне значення мають калориметричні ефекти змішування потоків флюїдів, які попадають в стовбур з різних за температурою пластів, та дозволяють уточнити продуктивність розрізу.

Ефект Джоуля-Томсона приводить до зміни температури теплоносія на шляху фільтрації. Така ж зміна температури може бути одержана при охолодженні або нагріванні теплоносія. Теплова потужність, яка передається елементу пористого середовища, визначається сумою добутків розходів і перепадів тисків по трьох осях координат.