Хід роботи Визначення коефіцієнтів с1 і с2 за графіками Щурова

1. Для визначення коефіцієнта С₁ необхідно:

• розрахувати ступінь розкриття пласта = Z / h = 7 / 13 = 0,5 м

= 0,5 м.

– та вирахувати співвідношення h / D, для того,щоб дізнатися шифр потрібної кривої, отже: h/D = 13 / 0,2 = 65

І виходячи з графіка, коефіцієнт С1 = 3,34

2. Для визначення коефіцієнта С₂ необхідно:

– обчислити добуток N×D = 23×0,2 = 4,6

(N - щільність перфорації, отворів, м)

• обчислити відношення d_п/D = 0,024/0,2 = 0,12

(d_п - діаметр перфораційних каналів, м)

• обчислити відношення ℓ_п/D = 0,17/0,2 = 0,87

(ℓ_п - середня ефективна довжина перфораційних каналів, м)

І за отриманими відношеннями на графіках Щурова вираховую коефіцієнт С2, що дорівнює 0,04. С2 = – 0,43

Розрахунок приведеного радіуса досконалої свердловини

Розрахунки, що базуються на значеннях, отриманих по графікам Щурова	Розрахунки, що базуються на значеннях, отриманих по формульним розрахункам
С = С1 + С2
С = 3,34 + (-0,43) = 2,91	С = 3,4 + (-0,37) = 3,03
З графіка параметр β
β = 19	β = 30
Rc= Dс/2
Rc= 0,19 / 2 = 0,095м
R прив = Rc /β
R прив = 0,005	R прив = 0,0032

Білет 11

11.1 Джерела пластової енергії. Вплив змочуваності порід на рух пластових флюїдів. Гідрофільність та гідрофобність колекторів.

До джерел пластової енергії відносять:

- енергію внутрішньої поверхні порово-тріщинного простору та зовнішньої поверхні вуглеводневого флюїду;

- енергію законтурних та підошовних пластових вод (за умови наявності напірних вод);

- пружну енергію розширення нафти, газу, води та породи (вивільняється із зменшенням врівноважуючого об`ємного стиснення);

- енергію вільного газу газової шапки ( завдяки структурному фактору та природному надлишку тиску. Енергія акумульована завдяки стисливості газу);

- енергію газу, розчиненого у нафти та конденсаті (вивільняється за умови зниження Р пл нижче тиску насичення);

- власну силу тяжіння вуглеводневих флюїдів.

Розрізняють два типи нафтонасичених колекторів, в яких підсилена здатність до адсорбції асфальтенів:

1. Переважно гідрофільні колектори. Кількість зв`язаної води в них дуже мала, присутні всі 4 основних її форми, досяжна нафтовіддача понижена приблизно на 10 % порівняно з другим типом колектора;

2. Гідрофобні колектори. Переважає капілярно-зв`язана та вільна форми води. В таких колекторах нафтовіддача відносно підвищена.

В той же час за результатами вивчення змочуваності порід (цей розділ петрофізики Вам рекомендується освіжити в пам`яті), одержано такі результати:

Вид обробки керна
1. Екстракція неполярним керосином	2. Екстракція спиртобензолом, нагрів три години при Т = 500 С (штучно гідрофілізовані)

Характер нафтовіддачі

1. В штучно гідрофілізованих взірцях коефіцієнт витіснення нафти максимальний, до 77 %.

2. У водоносній частині колектора скелет гідрофільний, тобто присутні чотири форми зв`язаної води, коефіцієнт витіснення нафти (після насичення в лабораторних умовах) до 71 %.

3. В нафтоносній частині колектора скелет гідрофобізований, переважає капілярно-защімлена вода, коефіцієнт нафтовитіснення приблизно 54 %.

Отже, залежно від адсорбційної здатності скелету породи і кількості насичуючих фаз маємо протилежно або односпрямовані фактори, які впливають на нафтовіддачу.

Сучасні методи вивчення властивостей колекторів не є повноцінними. Не враховуються або пластові умови, або властивості флюїда, змочуваність, поверхневий натяг на границі фаз, тривалість контакту з флюїдами і інші чинники.

Обробка кернів екстракторами та хімічними реагентами є методом «від протилежного», тобто природний стан штучно змінюється на умови відсутності флюїда (вилучення нафти з колектора). Але при цьому «вичищений» від нафти колектор не повністю тотожний природному водоносному.