
- •Взаємозв`язок складу і властивостей нафт. Способи прогнозу наявності нафтової облямівки та газової шапки.
- •1.2 Розрахунок стисливості газів за рівнянням газового стану. ???
- •1.3 Основні параметри бурових промивальних рідин. Способи їх визначення, обладнання.
- •2.1 Основні фізичні та фізико-хімічні характеристики пластових флюїдів. Термобаричні умови існування конденсатів.
- •2.2 Підрахунок запасів родовища нафти статистичним методом за кривими падіння видобутку.
- •2.3 Визначення розчинності вуглеводневих газів в прісній та мінералізованій воді.
- •Хід роботи:
- •3.1 Методи прогнозу фазового стану родовищ. Особливості освоєння нафтогазоносних басейнів. Закон Парето.
- •3.2 Показники неоднорідності пласта-колектора по ємнісно-фільтраційних властивостях і прогноз їх впливу на дебіти. ???
- •3.3 Визначення стисливості пластових вод, насичених та ненасичених вуглеводневими газами.
- •4.1 Класифікація нафтових і газових родовищ за запасами. Визначення генезису компонент газових сумішей неізотопними методами.
- •4.2 Принципи підрахунку запасів вуглеводнів методом матеріального балансу.
- •4.3 Визначення в`язкості води. Поправки за температуру, мінералізацію та тиск.
- •5.1 Використання просторових змін властивостей газів та конденсатів з метою вирішення нафтогазопромислових задач.
- •1. Північний Кавказ.
- •5.2 Порядок побудови карти контурів нафтогазоносності покладу з нахиленими внк та гнк та карти ефективних нафтогазонасичених товщин пласта.
- •5.3 Обчислення питомої ваги, об`ємного коефіцієнта та усадки нафти для пластових умов.
- •Хід виконання лабораторної роботи
- •6.1 Запечатування, руйнування та оновлювання покладів. Вплив стану покладу на пластову енергію та вибір режиму розробки.
- •6.3 Наближений розрахунок в`язкості в пластових умовах.
- •Хід виконання лабораторної роботи:
- •7.1 Зміна властивостей флюїдів в процесі розробки родовищ. Використання даних про зміну фізико-хімічних властивостей конденсатів.
- •7.2. Побудова карти приведених ізобар родовища та її інтерпретація.
- •7.3 Розрахунок початкових пластових тисків нафтогазоносного горизонта відносно умовного нульового рівня. Початкові умови
- •Рішення.
- •8.1 Геохімічні методи виявлення нафтових облямівок і газових шапок та контролю за переміщенням внк. Оцінка ймовірності випадіння парафіну в пласті і в свердловині.
- •8.2. Принципи підрахунку запасів вуглеводнів об`ємним методом.
- •8.3 Фонтанний спосіб експлуатації свердловин. Порядок визначення вибійного тиску по індикаторних кривих і діаграмах.
- •Хід виконання лабораторної роботи:
- •9.1 Нафтогазогенераційний потенціал осадових басейнів. Ізотопні дані в нафтогазопромисловій геології.
- •Ізотопні дані в нафтогазовій геології
- •9.2 Принципи підрахунку запасів вуглеводнів статистичним методом.
- •Перший статистичний спосіб (по кривих видобутку).
- •Представлення кривих падіння видобутку гіперболічною функцією
- •Другий статистичний спосіб (за характеристиками витіснення продукції водою)
- •9.3 Глибиннонасосний спосіб експлуатації свердловин. Розрахунок вибійного тиску та обводненості продукції.
- •10.1 Бітумінозність порід. Генетичні типи керогена. Нафтогазоматеринські світи.
- •10.2 Розрахунок коефіцієнту стисливості реальної газової суміші.
- •10.3 Поняття гідродинамічної недосконалості свердловин. Види недосконалості, розрахунок коефіцієнтів c1 I c2 за графіками Щурова. Приведений радіус свердловини.
- •Хід роботи Визначення коефіцієнтів с1 і с2 за графіками Щурова
- •Розрахунок приведеного радіуса досконалої свердловини
- •11.1 Джерела пластової енергії. Вплив змочуваності порід на рух пластових флюїдів. Гідрофільність та гідрофобність колекторів.
- •11.2 Перерахунок об`ємів, молекулярних мас і густин флюїду в пластові умови за рівнянням газового стану.
- •11.3 Коефіцієнт додаткових фільтраційних опорів (скін-ефект). Способи оцінки, приклад визначення.
- •12.1 Режими роботи нафтових та газових покладів. Системи розміщення розвідувальних, видобувних та нагнітальних свердловин.
- •12.2 Оцінка масштабів міграції вуглеводнів по газовому фактору і сухості газу.
- •12.3 Гідрогазодинамічні дослідження свердловин. Усталений режим. Лабораторне моделювання, послідовність визначення характеристик свердловини та пласта по модельних даних.
- •13.1 Системи розробки покладів: принципи вибору, особливості реалізації.
- •Система згори-вниз
- •Розробка знизу-вгору
- •Комбінована система розробки
- •13.2 Діагностика фазового стану родовищ за вільними і супутніми газами. Використання критеріїв прогнозу.
- •13.3 Усталений режим роботи свердловини. Інтерпретація індикаторних діаграм, складання рівняння припливу флюїду.
- •Дослідження свердловини на усталених режимах роботи
- •Пружна енергія породи та флюїда
- •14.1 Геометризація покладів нафти і газу. Показники мікро- та макронеоднорідності продуктивних пластів-колекторів.
- •14.2 Визначення рт-умов збереженості газогідратів певного компонентного складу.
- •14.3 Режим неусталеного припливу флюїду. Типи кривих припливу і їх інтерпретація. Поняття інтерференції свердловин.
- •15.1 Категорії та класи запасів і ресурсів. Методи підрахунку запасів і принципи кількісної оцінки ресурсів.
- •15.2 Класифікація водорозчинених газів по компонентному складу, визначеному в лабораторії. Вертикальна зональність вод по розчинених газах .
- •15.3 Нестаціонарний режим роботи свердловини. Квт, розрахунок характеристик пласта і свердловини.
- •16.1 Методи оцінки ресурсів за ступенем розвіданості надр в Україні та за кордоном.
- •16.2 Кількісні характеристики неоднорідності шаруватого середовища.
- •16.3 Інтерпретація досліджень свердловини, що експлуатує декілька продуктивних прошарків. Розрахунок міжпластових перетоків флюїду.
- •17.1 Підрахунок запасів газу та конденсату. Підрахункові плани.
- •17.2 Нормальні, типові і зведені геологічні розрізи. Кореляція пластів-колекторів.
- •17.3 Компресорний спосіб експлуатації свердловин. Обмежений і необмежений відбір флюїду.
- •18.1 Порядок підготовки родовищ України до підрахунку запасів. Гео-1–3.
- •18.2 Температурні режими покладів і теплові ефекти, пов`язані з розробкою. Ефект Джоуля-Томсона.
- •18.3 Порядок обчислення норми відбору нафти з свердловини (необмежений відбір).
- •19.1 Лабораторні та розрахункові методи урахування стисливості реальної суміші газів.
- •19.2 Температурне поле нафтового і газового пласта. Теплові методи нафтовіддачі - ???
- •19.3 Порядок обчислення характеристик рухливої водонафтової суміші в свердловині. Визначення густини та уявної динамічної в`язкості суміші.
- •Хід лабораторної роботи:
- •20.1 Структура і функції нафтогазопромислової геологічної служби.
- •20.2 Геометризація покладів нафти і газу. Визначення границь колекторів і покладів.
- •20.3 Особливості структури і властивостей рухливих водонафтових сумішей в свердловині.
- •21.1 Діагностика водоприпливів в свердловину. Способи ізоляції працюючих пластів.
- •21.3 Температурний градієнт, температурна ступінь. Визначення очікуваної пластової температури.
Білет 1
Взаємозв`язок складу і властивостей нафт. Способи прогнозу наявності нафтової облямівки та газової шапки.
В`язкість зростає з підвищенням пластового тиску, а також із зростанням кількості розчиненого азоту (фізика впливу азоту не зовсім ясна) і молекулярної маси нафт.
В нафтах, збагачених асфальтенами і смолами неньютонівські властивості проявляються сильніше.
Пластова нафта є насиченою, якщо знаходиться під тиском, що дорівнює тиску насичення та вище, і недонасиченою, якщо пластовий тиск нижчий за тиск насичення. У винайдене значення тиску насичення вводять поправку А аз за вміст азоту Аz. Азот навіть у невеликих кількостях помітно збільшує тиск насичення. Тому:А аз= Аz / а – А / аг , де Аz – кількість розчиненого в нафті азоту в кубометрах на кубометр нафти, а – розчинність азота в нафті в тих же одиницях, а г - середня розчинність суміші газів в даній нафті в м3/м3.
Пластовим газовим фактором або газомісткістю пластової нафти S прийнято називати кількість газу Vг, яка розчинена в одиниці об`єму пластової нафти Vпн і виміряна в стандартних умовах.
В більшості випадків густина нафт в процесі розробки таких покладів зростає. Основна причина - зміна складу та кількості розчинених вуглеводневих і супутніх газів.
Відомо, що на контакті газів з нафтами першими розчиняються важкі вуглеводні (від пропану і вище), гіршу розчинність мають гази від СН4 (метан) до С4Н10 бутан). В умовах більшого тиску метан і етан розчиняються вже краще. Оскільки в процесі розробки пластовий тиск знижується, першими з нафт дегазується метан. Далі виділяються решта газів, більш розчинних в нафті.
В СНД представницький матеріал по газах на родовищах з облямівками одержаний по Апшеронському півострову. Підтверджено, що при зниженні пластового тиску з нафт виділяються азот і метан, а також важкі вуглеводні. При цьому відносний вміст СО2 в нафтах зростає. Хімічний склад газів, що виділилися, в процесі розробки безперервно змінюється. Інтенсивність зміни залежить від темпу падіння пластового тиску. В цілому в газах зменшується вміст метану, відносно зростає вміст важких газоподібних вуглеводнів і вуглекислого газу.
Якщо пластовий тиск знижується суттєво, то в супутніх газах, виділених з нафт, вміст вуглекислого газу може зрости до десятків відсотків. Причому в пластах, які раніше введені в розробку, кількості вуглекислого газу найбільші. Це пояснюється його найбільшою розчинністю в рідинах. Він покидає пластову нафту останнім, тому що і при малих тисках кількість його в розчиненому стані ще велика.
В пластах, які інтенсивно заводнюються, вміст вуглекислого газу може зростати ще й за рахунок газів контактуючих пластових вод, викликаючи зменшення густини нафти. Зниження пластового тиску призводить до дегазації таких вод, а вони також в значній кількості вміщують вуглекислий газ і азот, які переходять в нафти пласта-колектора.
1.2 Розрахунок стисливості газів за рівнянням газового стану. ???
Коефіціє́нт сти́сливості (надстисли́вості) газу – це відношення об’ємів реального пластового і ідеального газів при однакових умовах, тобто при одних і тих же самих тиску і температурі. Коефіцієнт стисливості газу вводиться в рівняння Клапейрона-Менделєєва, характеризує ступінь відхилення реальних газів від ідеального стану і є відношенням об'єму реального газу до об'єму, який займала б така ж кількість молів ідеального газу за тих же тиску і температури.
Щоб поетапно визначати тиск газових свердловинах, необхідно:
визначити Тсер по формулі:
Визначимо коефіцієнт, що характеризує вагу стовпа газу в свердловині (S) за формулою значення z візьмемо рівну 0,84
Визначимо вибійні тиск зупиненої свердловини за формулою Pз. ост. = Р
×еS
Визначимо коефіцієнт гідравлічних опорів λ за формулою
Визначимо коефіцієнт гідравлічних втрат (Ө) за формулою
де d - діаметр фонтанних труб. Чим більше
діаметр фонтанних труб, тим менше втрати
тиску при русі газу в стовбурі при всіх
інших рівних умовах. λ-коефіцієнт
гідравлічних опорів;
Визначимо р працюючої свердловини за формулою
де Q-дебіт, м \ сут, Ө-коефіцієнт гідравлічних втрат