
- •Кваліфікація: соціальний працівник
- •Пояснювальна записка
- •Орієнтовний перелік тем з дисципліни методика і технологія соціальної роботи
- •Теорія соціальної роботи
- •Стислий зміст відповідей з дисципліни Методика і технологія соціальної роботи
- •Тема 2. Методи соціальної роботи
- •Тема 3. Технологія соціальної діагностики та експертизи
- •Тема 4. Соціальна адаптація як технологія соціальної роботи
- •Тема 5. Технологія соціальної профілактики
- •Тема 6. Технологія соціальної корекції, терапії та реабілітації
- •Тема 7. Соціальне посередництво та прогнозування
- •Тема 8. Соціальне консультування
- •Тема 9. Соціальне проектування та його технології Технологічний цикл проектної діяльності
- •Тема 10. Інноваційні технології соціальної роботи та їх види
- •Теорія соціальної роботи
- •Тема 1. Соціальна робота: сутність, об’єкт, суб’єкт та структурні елементи.
- •Тема 2. Класифікація теорій та моделей соціальної роботи.
- •Тема 3. Категорії, закономірності та принципи соціальної роботи.
- •Тема 4. Теорія соціальної роботи в системі наук. Системний підхід в соціальній роботі
- •Тема 5. Морально-гуманістичні та соціо-культурні аспекти соціальної роботи
- •Тема 6. Людина як об’єкт цілісного пізнання та суб’єкт соціальної роботи
- •Тема 7. Етичні принципи соціальної роботи та ролі соціального працівника.
- •Тема 9. Соціальне партнерство, соціальне управління, соціальні відносини в контексті соціальної роботи
- •Тема 10. Індивідуальна соціальна робота як технологія соціальної роботи
- •Тема 11. Технології групової роботи
- •Тема 12. Соціальна робота в громаді
- •Організація і облік соціальних виплат Тема №1. Соціальне страхування в соціальній сфері
- •Тема №2. Соціальні гарантії в соціальній сфері
- •Тема №3 .Загальнообов’язкове державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовленими народженням та похованням
- •Тема №3. Розмір страхових внесків та їх платники.
- •Тема №4. Державні соціальні допомоги як гарантії соціальних послуг
- •Тема №5. Державне регулювання рівня та якості життя населення.
- •Тема №6 Фонди соціального страхування
- •Тема №7 .Загальна характеристика фсс від нещасних випадків.
- •Тема №8. Страхові тарифи, розміри та порядок здійснення страхових внесків до фсс від нещасних випадків.
- •Тема №9.Пенсійне страхування
- •Тема№10. Соціальне забезпечення
- •Соціальне право Тема№1Соціальна сутність сучасної держави та її роль у забезпеченні соціальних прав громадян.
- •Тема№2Право соціального забезпечення.
- •Тема№4Галузеві та внутрішньо галузеві принципи права соціального забезпечення
- •Тема№5Класифікація джерел права соціального забезпечення
- •Тема№6Соціальні ризики
- •Тема№7Державні соціальні стандарти, соціальні норми і нормативи
- •Тема№8Соціальні гарантії
- •Тема№9 Загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •Тема№10 Загальнообовязкове пенсійне страхування
- •Тема№11 Недержавне соціальне страхування
- •Тема№12 Характеристика пенсії
- •Соціальна психологія Тема №1. Соціальна психологія як галузь науки
- •Тема №2. Гуманістичний напрямок у соціальній психології
- •Тема №3. Основні підходи до дослідження соціально-психологічних явищ в експериментальній соціальній психології
- •Тема №4. Визначення та співвідношення понять методологія, метод, методика, процедура, техніка дослідження
- •Тема 7. Спілкування й відносини особистості.
- •Тема №8. Відносини у соціальній психології
- •Тема №9. Невербальне спілкування
- •Тема №10. Мала група як предмет соціальної психології
- •Тема №11. Прикладна соціальна психологія як сукупність галузей психології
- •Тема №12. Соціально-психологічна практика роботи з персоналом
- •Тема №13. Соціальна психологія в політиці
- •Тема №14. Соціальна психологія в сфері охороні здоровя
- •Тема №15. Соціальна психологія в службах соціальної допомоги населенню
- •Тема №16. Соціальна психологія в сервісних службах
- •Тема №17. Практична соціальна психологя як самостійна наука
- •Тема №18. Консультативна бесіда як метод практичної соціальної психології
Тема 4. Соціальна адаптація як технологія соціальної роботи
Соціальна адаптація - це інтегративний показник стану індивіда, що відображає його можливості виконувати певні біосоціальні функції, а саме: адекватне сприйняття оточуючої дійсності і власного організму; адекватна система ставлення і спілкування з оточуючими; змінність (адаптивність) поведінки відповідно до рольових очікувань інших.
Види адаптації: фізіологічна адаптація, психічну адаптацію, соціально-психологічну адаптацію.
Стадії соціальної адаптації.
Науковці визначають також такі стадії соціальної адаптації :
1. Початкова стадія, коли індивід, який адаптується, лише вловлює правила поведінки, але система цінностей соціуму ним ще не визнається.
2. Стадія терпимості, коли і соціальне середовище, і індивід визнають рівноцінність еталонів поведінки у ставленні один до одного.
3. Стадія пристосування, "акомодації", - пов'язана із взаємними поступками: індивід визнає і приймає систему цінностей середовища, але й представники цього середовища визнають деякі його цінності.
4. Стадія повної адаптації, "асиміляції", коли індивід відмовляється від попередніх зразків та цінностей і повністю приймає нові.
Процес переадаптації проходить декілька стадій.
1. Підготовча стадія має місце в тому випадку, коли люди на знає про зміни чи передбачає їх з певним ступенем ймовірності. У цій ситуації вона накопичує певну інформацію про середовище, в якому їй потрібно буде жити і діяти, створюючи, таким чином, інформаційне поле, яке стане одним із джерел формування адаптаційних механізмів.
2. Стадія стартової психічної напруги - пусковий момент в дії механізму переадаптації. Стан людини при цьому можна порівняти з переживаннями перед спортивними змаганнями, виходом на сцену тощо, коли відбувається мобілізація психічних і особистіших ресурсів.
3. Стадія психічних і особистіших реакцій входу (первинна дезадаптація) - стадія, на котрій особистість починає відчувати на собі вплив психогенних факторів змінених умов існування.
Стан дезадаптації можна розглядати з двох сторін. По-перше, як відносно короткочасний ситуативний стан, що є на слідком впливу нових, незвичних подразників зміненого середовища і який сигналізує про порушення рівноваги між психічною діяльністю і вимогами середовища, а також спрямовує до переадаптації. У цьому випадку дезадаптація - необхідний компонент адаптаційного процесу. По-друге, дезадаптація може бути достатньо складним і тривалим психічним станом, що викликаний функціонуванням психіки на межі її регуляторних та компенсуючих можливостей чи в позамежовому режимі, який відображається в неадекватних реагуванні й поведінці особистості.
Тема 5. Технологія соціальної профілактики
Соціальна профілактика - це науково обґрунтований і такий, що своєчасно застосовується, вплив на соціальний об'єкт з метою збереження його функціонального стану та попередження можливих негативних процесів у його життєдіяльності.
Завдання соціальної профілактики:
- проведення системних та комплексних заходів з профілактики негативних явищ у суспільстві; - використання інноваційних форм соціальної роботи, які здатні ефективно впливати на ціннісні пріоритети підлітків та молоді;
- формування позитивної мотивації вчинків, підвищення рівня інформованості молодих людей, їхніх батьків та найближчого оточення.
Принципи:
Принцип системності
Принцип стратегічної цілісності
Принцип багатоаспектності
Принцип ситуаційної адекватності профілактичної діяльності
. Принцип континуальності.
Принцип солідарності
Принцип легітимності
Рівні соціальної профілактики: загальносоціальний рівень, спеціальний рівень, індивідуальний рівень.
Технології профілактики
1 етап. Визначення і формування мети, створення цільових груп, вибір основного методу, вибір функцій, вибір суб’єктів, вибір інструментів.
2 етап. До кризовий патронаж.
Предмет соціальної профілактики – процес сприяння соціальному розвитку особистості людини на різних етапах її віку; соціально-педагогічна діяльність, спрямована на оптимізацію соціального формування і розвитку особистості, усунення соціально-педагогічної проблеми шляхом здійснення профілактичних заходів; покращення соціально-педагогічних можливостей середовища, в якому живе і формується індивід.
Суб'єктами соціальної профілактики правопорушень є державні і господарські органи, профспілкові, суспільні організації, трудові колективи, посадовці і громадяни, що беруть участь в діяльності з профілактики негативних явищ в суспільстві. У профілактичній роботі покликані також брати участь засоби масової інформації. Об'єктами соціально-профілактичної дії є ті негативні чинники життєдіяльності людей, які сприяють здійсненню асоціальних дій, а також недоліки у виховній діяльності і стереотипи поведінки, які спричинюють антигромадські вчинки.