Тема 2. Методи соціальної роботи

Грецьке слово «метод» означає шлях, спосіб пізнавальної, практичної діяльності людей. Метод розглядають як сукупність підходів, прийомів, операцій практичного чи теоретичного засвоєння дійсності.

Групи методів:

1. Загальні (філософські) методи, які існують як єдність світоглядної методологічної позиції суб'єкта соціальної роботи в різних видах діяльності.

2. Загальнонаукові методи застосовуються в багатьох галузях суспільної діяльності, в тому числі й у соціальній роботі.

3. Спеціальні наукові методи - це специфічні способи пізнання і перетворення окремих сфер суспільного життя, що притаманні тій чи іншій системі знань.

Класичні методи соціальної роботи

Всезагальний (філософський) метод (аналіз, синтез; індукція, дедукці; спостереження, експеримент; аналогія,м оделювання)

Загальнонаукові методи застосовуються у різних галузях знань та соціальної практики. На відміну від перших, вони визначають не всезагальний шлях, спосіб пізнання природи, а лише деякі їх аспек­ти.

Часткові, спеціальні методи — це специфічні способи пізнання і перетворення окремих сфер реального світу, що притаманні тій чи іншій конкретній системі знань.

Інноваційні методи соціальної роботи (прогнозування, моделювання)

Тема 3. Технологія соціальної діагностики та експертизи

Термін "діагностика" (від гр.- здатність розпізнавати) використовується, насамперед, в медицині для позначення процесу розпізнавання хвороби, постановки діагнозу.

Структура соціальної діагностики зводиться до трьох елементів:

1) оцінка стану реального соціального об'єкта чи режиму його роботи. Вона здійснюється на основі наперед визначеного набору показників, що створюють "поле" для подальшого аналізу;

2) визначення тим чи іншим способом еталонного (нормативного) стану об'єкта чи режиму його роботи;

3) визначення ступеня взаємозв'язку еталонного і реального стану (режиму) даного об'єкта, на основі чого готується управлінське рішення.

Постановка соціального діагнозу - процес творчий, що має певний алгоритм дій, використання процедур і засобів вирішення проблеми.

Принципи: конфіденційності, наукової обґрунтованості , неприпинення шкоди, об'єктивності, ефективності, верифікації соціальної інформації, системності, клієнтоцентризму .

Систему методів соціальної діагностики умовно можна розділити на 2 основні групи

Методи проведення діагностичного дослідження		Методи аналізу діагностичної інформації
Анкетування	Біографічний метод	Порівняльний аналіз	Контент-аналіз
Аналіз документів	Інтерв’ю	Класифікація	Експертні методи
Спостереження	Тестування	Кореляція	Ранжування

Технологія соціальної діагностики складається з наступних етапів:

- знайомство з клієнтом, визначення мети, виділення складу ситуацій, що підлягають діагностиці, параметрів ситуації, підбір основних показників чи критеріїв;

- вимірювання та аналіз показників;

- формулювання і оформлення висновків, заключень згідно діагнозу.

Під експертизою слід розуміти дослідження певного питання, що вимагає спеціальних знань, подання мотивованого висновку. Термін "експертиза" походить від латинського екзреггдіз - досвідчений.

завдань:

• оцінити різні ситуації і діагностувати "соціальні хвороби", а також виявити сутнісні характеристики досліджуваних об'єктів;

• створити умови для вибору із декількох варіантів пропонованих соціальних моделей, нововведень одного, оптимального варіанту;

• бути основою у соціальному прогнозуванні, побудові моделей майбутнього і пошукові шляхів та засобів їх реалізації.

функції

діагностична

інформаційно-контрольна функція

прогностична

проектувальна

Етапи проведення експертизи:

1-й етап - організатор, укладаючи договір із замовником, формує план експертного дослідження, веде пошук експерта, переговори з ним, укладає договір.

2-й етап - організатор визначає місце колективної роботи, узгоджує графік колективної роботи.

3-й етап - організатор проводить перші колективні опрацювання питання, запрошуючи спеціалістів з організації колективної творчої діяльності (або веде цю роботу сам).

4-й етап - організатор у визначений планом момент припиняє творчий пошук експерта і організовує етап підготовки первинного експертного матеріалу (неформатованого і без дотримання вимог відносно інтерфейсу).

5-й етап - організатор формує матеріал і переробляє його відповідно до вимог інтерфейсу, залучаючи спеціалістів (включаючи окремих членів експертної групи) чи самостійно.

6-й етап - організатор надає перероблений матеріал експерту і узгоджує з ним текст, що направляється як висновок експертизи замовнику.

7-й етап - організатор передає матеріал на розгляд замовника.