Тема 7. Етичні принципи соціальної роботи та ролі соціального працівника.

Етика – філософська наука, об’єктом вивчення якої є мораль, її розвиток, норми і роль у суспільстві.

Професійна етика – одна з фундаментальних теоретичних основ будь-якої професійної діяльності. Тому під професійною етикою розуміють науку про професійну мораль як сукупність ідеалів та цінностей, етичних принципів та норм поведінки, які відображають суть професії та забезпечують взаємовідносини між людьми, що складаються у процесі праці і походять із змісту їх професійної діяльності.

Етика соціальної роботи – вчення про моральні основи професійної соціальної діяльності з надання допомоги інвалідам, сім’ям, соціальним групам і общинам, посиленню чи відновленню їх здатності до функціонування та створення сприятливих умов для досягнення цих цілей, морально-етичних норм поведінки спеціалістів з соціальної роботи, працівників соціальних служб.

Об’єкт вивчення етики соціальної роботи – професійна мораль спеціалістів.

Предмет – етичні відносини, що виникають у процесі роботи, етична свідомість та етичні дії соціального працівника.

Мета – забезпечення і підтримання змісту і суті професійної діяльності, які узгоджуються із соціальною потребою.

Етичні принципи соціального працівника:

• Дотримання розумних інтересів клієнта.

• Особиста відповідальність соціального працівника за небажані для клієнта та суспільства наслідки його дій

• Визнання права клієнта щодо прийняття самостійного рішення на будь-якому етапі спільних дій.

• Прийняття клієнта таким, яким він є.

• Конфіденційність

• Доброзичливість

• Безкорисливість

• Чесність і відкритість

• Повнота інформування клієнта про заплановані заходи

• Чесність

• Совість

Тема 9. Соціальне партнерство, соціальне управління, соціальні відносини в контексті соціальної роботи

Соціальна взаємодія — це процес, у якому люди діють і випробовують вплив один на одного. Механізм соціальної взаємодії включає індивідів, які здійснюють ті чи інші дії, зміни в соціальній спільноті чи суспільстві в цілому, що їх спричинюють ці дії, вплив цих змін на інших індивідів

В теорії і практиці соціальної роботи при виборі моделей та технологій надання соціальної допопмогивраховуються такі фактори:

Особливості соціального положення окремих соціальних груп, умов їх життєдіяльності, а також регіональну специфіку;

Традиційні соціаьні відносини між існуючими суб’єктами і тими, які виникли із змінами соціальної структури нашого суспільства.

Соціальна робота спирається на ті відносини, які існують в суспільстві і залежить від соціальної політики, державної структури та особливостей клієнт-груп. Тому в залежності від типу соціальних відносин застосову.ться різні види соціальної допомоги.

Тема 10. Індивідуальна соціальна робота як технологія соціальної роботи

Соціальна взаємодія — це процес, у якому люди діють і випробовують вплив один на одного. Механізм соціальної взаємодії включає індивідів, які здійснюють ті чи інші дії, зміни в соціальній спільноті чи суспільстві в цілому, що їх спричинюють ці дії, вплив цих змін на інших індивідів

В теорії і практиці соціальної роботи при виборі моделей та технологій надання соціальної допопмогивраховуються такі фактори:

Особливості соціального положення окремих соціальних груп, умов їх життєдіяльності, а також регіональну специфіку;

Традиційні соціаьні відносини між існуючими суб’єктами і тими, які виникли із змінами соціальної структури нашого суспільства.

Соціальна робота спирається на ті відносини, які існують в суспільстві і залежить від соціальної політики, державної структури та особливостей клієнт-груп. Тому в залежності від типу соціальних відносин застосову.ться різні види соціальної допомоги.

Процес взаємодії соціального працівника та клієнта у межах конкрет­ного випадку можна зобразити у вигляді кола, яке складається з чотирьох фаз

Перша фаза первинного оцінювання передбачає збір та аналіз інфор­мації про клієнта: про його потреби, проблеми, обмеження та ресурси.

На фазі планування відбувається узгодження з клієнтом мети, за­вдань, обираються методи роботи, визначаються ресурси та часові межі.

Фаза виконання передбачає, що клієнт виконує заплановане, спира­ючись на соціального працівника, а соціальний працівник використовує необхідні навички для здійснення представництва клієнта.

На фазі кінцевого оцінювання визначається ефективність результатів роботи, обговорюється процес допомоги, його продуктивність.