Тема 3. Категорії, закономірності та принципи соціальної роботи.

Категорія (з грецької – висловлювання, ознака)- це найважливіші, ключові поняття буль-якої науки, що, становлять основу її понятійного аппарату.

Катнгорії соціальної роботи можна об'єднати в три групи:

- поняття, які вчдображають змістовий аспект;

- поняття, що відбивають технологічттий аспект;

- поняття, що характеризують якісний стан соціальної ро6оти.

Закономірності – це найважливіший структурний елемент соціальної роботи. Вони найчастіше повно виражають в інтегрованому вигляді характер та направлення сукупності соціальних з’язків та явищ, що мають відношення до соціальної ситуації клаєнта.

Закономірності соціальної роботи:

взаємозв’язок соціальної політики держави та змісту соціальної роботи в суспільстві.

зок між цілями соціального розвитку та рівнем розвитку соціальної роботи.

Рівні соціальної роботи залежать від суб’єктів:

І. Людина, сім’я або група людей, які знаходяться або можуть опинитися в слабкій позиції і в силу цього потребують отримання реальної допомоги для подолання цих труднощів;

ІІ. Ті люди, які здійснюють соціальну роботу і характеризуються альтруїстичною, гуманістичною, моральною мотивацією. Головна арактеристика таких людей – милосердя.

ІІІ. Люди, які навчають соціальній роботі. Їх головне завдання – вироблення в тих, хто навчається професійних знань та навичок фориувати гуманістичні установки, закріплення альтруїстичної направленості.

IV. Дослідники соціальної роботи. Головне завдання – спостереження практики соціальної роботи, аналіз та фіксація існуючих тенденцій стану соціальної роботи, систематизація, узагальнення накопиченого матеріалу та прогнозування соціального розвитку соціальної роботи.

V. адміністративні структури соціального управління.

Функціонально-рольовий апарат – кількість професійних ролей коливається від 3 до безкінечності.

Ролі залежать від типу практичної роботи, змісту та мотивації: найпоширеніші ролі: соціальний робітник, практик; практичний психолог консультант; волонтер. адміністратор; викладач: інструктор по практичній соціальній роботі; університетський. роль супервізора; специфічна роль дослідника соціальної роботи.

Тема 4. Теорія соціальної роботи в системі наук. Системний підхід в соціальній роботі

Філософські підвалини соціальної роботи базуються на таких категоріях як: життя, смерть, час, вибір, свобода, конфлікт, культура, життєвий шлях.

Концепції філософських підвалин соціальної роботи: гуманізм, взаємозв’язок унікальності та універсальності, діалектика соціальної своблди та соціального примусу.

Повсякденною реальністю соціальної роботи є те, що вона має справу із соціальними проблемами, різними життєвими ситуаціями, в яких опинилися клієнти, що вимагають стороньої допомоги, мають соціальну природу і соціологи безпосередньо пов’язані із соціальною роботою.

В контексті теорії соціальної роботи соціолгія вивчає:

- суспільство як цілісність (система та живий організм);

- закономірності розвитку соціальної сфери в контексті розвитку суспільства;

- збирає та аналізує емпіричні матеріали.

Серед психологічних течій, на яких можуть базуватися принципи соціальної роботи та методи допомоги клієнтам виділяють наступні:

Біхевіоризм

Основне завдання: впливати на людину і викликати в неї відповідну реакцію шляом певного стимулу.

Гештальт-психологія

Цілісність, якості та властивості, які не можуть бути отримані з наявних якостей та властивість розвиватися.

Фрейдизм вважає, що вирішальним для розуміння поведінки людини є сфера несвідомого.

Когнітивна психологія. Уявлення про людський організм, як систему, що займається активними пошуками інформації та її переробкою.

Гуманістична. Предметом своїх досліджень робить здорову творчу особистість та самовдосконалення.

Необхідність високої психологічної компетенції соціального працівника обумовлюється тим, що: однією з професійних функцій його роботи є безпосерезній зв’язок з психологами, психотерапевтами та психіатрами; серед клієнтів трапляються такі, що за причину своєї кризової ситуації мають не соціальну, а психологічну основу; соціальна робота ззовні виступає як постійний процес спілкування з різними групами людей; кожна окрема взаємодія соціального клієнта покликана надавати оснонньому психологічну допомогу.