
- •Історія розвитку електрифікованого залізничного транспорту
- •Конструкція та будова візків електровоза. Основні частини візка та їх призначення. Конструкція рами візка
- •Двигуни постійного струму
- •Призначення, будова та дія приладів екстреного гальмування. Розміщення приладів, їхня взаємодія в режимі екстреного гальмування
- •Рух поїздів на дільницях, обладнаних диспетчерською централізацією
- •Організація праці локомотивних бригад. Права та відповідальність працівників локомотивних бригад
- •Захист від статичної електрики. Захист будівель та споруд від блискавки. Правила поведінки під час грози
- •Заходи по захисту вiд статичної електрики
Захист від статичної електрики. Захист будівель та споруд від блискавки. Правила поведінки під час грози
Виникнення заряду статичної електрики (далi по тексту – заряд) відбувається при деформації, подрiбненi (розбризкуванні) речовин, відносному переміщенні двох тіл, що знаходяться в контакті, шарів рідких або сипких матеріалів, при інтенсивному перемiшуваннi, кристалізації, випаровуванні речовин.
Можливість накопичення небезпечної кiлькостi статичної електрики визначається як інтенсивністю виникнення, так i умовами стикання заряду.
Iнтенсивнiсть виникнення заряду в технологічному обладнання визначається фізико-хімічними властивостями речовин, яка перероблюються, та матеріалів, з яких виготовлено обладнання, а також параметрами технологічного процесу.
Процес стікання заряду визначається в основному електричними властивостями речовин, які перероблюються, навколишнього середовища та матеріалів, з яких виготовлене обладнання.
При вiдсутностi необхідних умов для стікання заряду відбувається його накопичення, яке може призвести до
– виникнення іскрових розрядив (електростатична iскробезпека);
– безпосереднього впливу на людину (дія електростатичних полів та іскрових розрядив);
– шкідливого впливу на технологічний процес або матеріали, які переробляються.
Ступінь електризації поверхні речовин вважається безпечним, коли виміряне максимальне значення поверхневої щільності заряду, напруженості або потенціалу на будь-якій ділянці цієї поверхні не перевищує гранично допустимого значення для даної зарядженої речовини, навколишнього середовища та середовища, що може проникнути до об’єкта.
При заданих тиску та температурі гранично допустимим вважається таке максимальне значення щільності заряду, напруженості поля чи потенціалу, при якому ще виконується умова електростатичної iскробезпеки.
В пожежонебезпечних виробництвах вимірювання електризації продуктів, які перероблюються, повинно проводитись за допомогою вимірювальних приладів, визнаних вибухозахищеними для вiдповiдної категорії та групи вибухонебезпечної сумiшi (див. розділ 7 ПУЕ).
Датчики приладів повинні вiдповiдати вимогам електростатичної iскробезпеки.
Випробування на відповідність вимогам електростатичної iскробезпеки та вибухозахисту можуть бути запроваджені спеціалізованими органiзацiями, які мають дозвіл Держнаглядохоронпрацi України на виконання даного виду робіт (див. Додаток 3).
Дія статичної електрики на людину вважається безпечною, коли іскрові розряди вiдсутнi, а рiвнi напруженості електростатичного поля на робочих місцях не перевищують допустимих значень, які визначаються згідно з ГОСТ 12.1.045-84.
Заходи по захисту вiд статичної електрики
Для запобігання можливості виникнення небезпечних розрядів з поверхні обладнання, речовин, що перероблюються, а також з тіла людини необхідно передбачати, з урахуванням особливостей виробництва заходи, які можуть забезпечити відведення заряду:
– зниження інтенсивності генерації заряду статичної електрики;
– відведення заряду шляхом заземлення обладнання та комунікацій, а також забезпечення постійного електричного контакту з заземленням тіла людини;
– відведення заряду шляхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору;
– нейтралізація заряду шляхом використання різних засобів захисту від статичної електрики по ГОСТ 12.4.124-83.
. Для зниження інтенсивності виникнення заряду:
– скрізь, де це технологічно можливо, горючі гази повинні очищатися від завислих рідинних та твердих частинок, рідини – від забруднення нерозчинними твердими та рідинними домішками;
– скрізь, де цього не вимагає технологія виробництва, повинно бути виключено розбризкування, дроблення, розпилення речовин;
– швидкість руху матеріалів в апаратах та магістралях не повинна перевищувати значень, які передбачені проектом.
Зниження чутливості об’єктів, оточуючого та проникаючого в них середовища до запалюючого впливу розрядів статичної електрики слід забезпечити регламентуванням параметрів виробничих процесів (вологовмісту та дисперсності аерозависів, тиску та температури середовища та ін.), які впливають на W, та флегматизацією горючих середовищ.
У випадку, коли неможливо забезпечити стікання виникаючих зарядів, для запобігання запалювання іскровими розрядами статичної електрики середовища в середині апаратів при передавлю ванні легкозаймистих рідин, пневмотранспортуванні горючих дрібнодисперсних та сипких матеріалів, продувці обладнання при запуску тощо, необхідно виключити виникнення вибухонебезпечних сумішей шляхом використання закритих систем з надлишковим тиском або інертних газів для заповнення апаратів, ємкостей, закритих транспортних систем або іншими способами.
Дуже важливо знати правила поведінки підчас грози, оскільки їх ігнорування або порушення може тягнути за собою вкрай серйозні наслідки.
Небезпека блискавки полягає в тому, що вона вражає не тільки об’єкти, в які потрапляє, але і ті, які знаходяться поряд. Ось чому опинившись підчас грози на відкритій місцевості, потрібно терміново знайти укриття і припинити рух.
При цьому важливо знати, на якій відстані знаходиться грозовий фронт. Цю відстань можна визначити, підрахувавши кількість секунд, які розділяють спалах блискавки від громового звуку.
Якщо їх розділяє пауза тривалістю в одну секунду, то це значить, що гроза знаходиться на відстані 300-400 м, якщо дві секунди – відповідно, грозовий епіцентр знаходиться за 600-800 м.
Підчас грози найбезпечніше заховатись в низині, канаві, ямі. Одною з відомих порад є звичайне лежання на землі, але враховуючи той факт, що удар блискавки від точки удару розтікається на сотні метрів по поверхні землі, віддаючи їй електричну енергію, може вражати все на своєму шляху, що має провідникові властивості. Тож однозначно довіряти цій теорії не варто, оскільки протиставити їй можна факт рекомендованого переміщення підчас грози до місця укриття невеличкими кроками, що за законами фізики зменшує силу ураження тіла людини при проходженні наземного потоку струму.
Рекомендовано до наближення грозового фронту збудувати з підручних засобів шалаш, що в деякій мірі захистить від прямого удару струмом.
Також, маючи автомобіль, варто перечекати грозу в середині – корпус автомобілю виготовлено із алюмінієвих та стальних сплавів, що дозволяє блискавці обтікти кабіну по поверхні та заземлитись в поверхню землі, при цьому обійшовши суху кабіну.
Той само ефект може надати звичайна туристична палатка, роль провідника на якій відіграє шар дощової води. Але бажано встановлювати палатку перед початком дощу, щоб земля під нею була сухою.
Розбиваючи на швидку руку табір, необхідно звернути увагу на топографію території. Наявність обгорівши або зламаних дерев повинна особливо насторожити у такій ситуації. Укриття не повинно мати блукаючих протягів.
Усі металеві предмети, повинні бути якнайшвидше перенесені на відстань 20-30 м від точки вашого укриття. Перебувати в укритті варто в сидячому положенні, згрупувавшись, підігнувши під коліна голову та щільно звівши разом ступні ніг, щоб запобігти проходження можливого наземного потоку струму через тіло. Також варто виготовити ізоляційну підстилку для якої можна використати туристичний килимок (каремат), надувний матрац, декілька разів
згорнений поліетилен, наплічник, вільний одяг або сухі гілки хвойних та листових дерев, поліна. Ізоляційна підстилка не повинна бути вологою або мокрою.
Досить спірною є порада щодо сухості вдягненого одягу – адже з одного боку вологий одяг може послужити ініціатором проходження через нього надлишку блискавичного струму, з іншого – послужити захисним екраном для електролітичного тіла людини.
Як відомо, перебувати під кроною поодинокого дерева небезпечно. Надійне укриття – гуща дерев. Помічено, що в одні дерева блискавка вдаряє часто, в другі – рідко, треті грозові наслідки взагалі минають.
Найчастіше удари блискавки можна спостерігати на дубі. Крім нього, часто уражаються тополі, ялинки, сосни, рідше – берези, липи, і дуже рідко горіх.
В копицях сіна ховатись не варто, оскільки в них блискавки влучають досить часто.
Найоптимальнішим рішенням підчас грози буде знайдений дім, про перебування в якому підчас грози можна попросити у господарів, пояснивши ситуацію.
Перебуваючи підчас грози в домі, варто дотримуватись певних мір безпеки:
• Закрити усі вікна і кватирки;
• Вимкнути усі електроприлади, вийняти з мережі живлення всі штекери та зовнішні антени;
• Підчас грози, варто знаходитись в центрі кімнати, триматись подалі від водопровідних та каналізаційних труб та мереж опалення;
• В загородніх і дачних будинках потрібно подалі триматись від печей та груб.
Шарова блискавка
Шарова блискавка – явище досить рідке і не вивчене наукою. Тим не менше, утворення такого вкрай небезпечного для життя рухливого згустку
електроенергії має місце підчас грозових штормів і в Українських широтах.
Головне при зустрічі з шаровою блискавкою – не робити різких рухів і не бігати. Найменший рух повітря в приміщенні здатний маніпулювати її надшвидким рухом, та як запевняють певні джерела, викликати її вибух.
Якщо неподалік виникла шарова блискавка, потрібно не поспішаючи відступитись назад, закриваючи при цьому руками лице та намагатись знайти укриття. Якщо шарова блискавка реагує на рухи, варто лягти на підлогу, закривши голову і шию.
Період життя шарової блискавки як правило, не перевищує 15-20 хвилин, після чого вона вибухає, або просто зникає.
Варто пам’ятати, що в ряді випадків, пряме попадання блискавки спричиняє утворення відкритого полум’я та як наслідок - пожежі, тож потрібно заздалегідь бути готовим до такого явища.
Людині, яка постраждала від удару блискавки, варто терміново провести закритий масаж серця та штучне дихання з подальшим зняттям шоку.