81. Історичний досвід освіти педагогічного пошуку. Його переосмислення і втілення у концепції сучасної національної освіти

Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами. У сучасній школі суверенної України навчально-виховний процес спрямований на всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізи¬чних здібностей, виховання високих моральних якостей, форму¬вання громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збага¬чення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного поте¬нціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікова¬ними кадрами.

Важливим аспектом демократизації сучасної школи є розвиток системи самоврядування, реформування управлінської сфери. За законом України "Про освіту" в українській національній школі створено органи самоврядування, до складу яких входять насампе¬ред загальні збори (конференція) колективу закладу освіти; район¬на, міська, обласна конференції педагогічних працівників, з'їзд працівників освіти Автономної республіки Крим, Всеукраїнський з'їзд працівників освіти.

У сучасному українському суспільстві, як і в інших демократи¬чних державах, розвиваються такі основні види людських відносин: дружні, товариські, високоморальні, правові, відповідно до встановлених етичних норм; негативні, недружелюбні. Завдання школи та сучасного вчителя-вихователя полягає в тому, щоб формувати у своїх вихованців саме дружні, високоморальні, товариські морально-естетичні відносини.

Успішність діяльності сучасної школи в значній мірі залежатиме від того, чи відмовиться в цілому суспільство від стереотипівминулих часів, чи готове воно перейти до перебудови взаємовідносин, чи готова сама школадо заміни педагогіки вимог і заборон,авторитарності на педагогіку співробітництва і співдружності, наукової виховної мудрості.

82. Зміст Державної національної програми "Освіта ("Україна XXI ст.").

У Державній національній програмі "Освіта" ^Україна XXI ст") визначено "стратегію розвитку освіти в Україні на найближ¬чі роки та перспективу на XXI ст., створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного само¬вдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.Ці ж стратегічні завдання конкретизуються у " Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІстолітті".

Вона визначає стратегічні завдання реформування освіти в Українській державі: відродження і розбудова національної систе¬ми освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави, формування освіченої, творчої особистості; виведення освіти в Україні на рівень розвинених країн світу шля¬хом докорінного реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад. Передбачається створення на рівноправній основі недержавних закладів освіти та глибокі демократичні пере¬творення у традиційних державних навчально-виховних закладах .

У програмі "Освіта" визначені також пріоритетні напрями, ос¬новні шляхи і принципи наступного реформування освіти. Вони спрямовані на досягнення певних стратегічних цілей. Зокрема, до¬сить конкретно визначаються шляхи реформування кожної з ланоксистеми освіти: дошкільного виховання, в якому поєднуються сі¬мейне і суспільне виховання; загальноосвітньої підготовки на на¬ціональній основі, в якій реформуванню піддаються зміст гуманітарної та природничо-математичної освіти, трудової та фахової підготовки в середній ланці освіти. Суттєва увага приділяється національному вихованню, головною метою якого є надбання молодим поколінням соціального досвіду успадкування духовних надбань українського народу, формування високої мов¬ної культури, оволодіння українською мовою.