
Банк тестових завдань на модуль №2 ферменти Будова і класифікація ферментів
1. Який критерій покладено в основу поділу ферментів на класи:
А. хімічна природа апоферменту;
В. хімічна будова коферменту;
С. хімічна природа субстрату;
Д. тип реакції;
Е. механізм реакції.
2. Який тип реакцій каталізують метилтрансферази:
А. окисно-відновні;
В. міжмолекулярного переносу хімічних груп;
С. гідролізу;
Д. негідролітичного розщеплення зв’язків;
Е. ізомеризації субстратів;
3. При метастазуванні раку передміхурової залози в інших тканинах і у сироватці підвищується активність кислої фосфатази. До якого класу відноситься цей фермент?
Гідролази
Оксидо-редуктази
Трансферази
Ліази
Синтетази
4. Реакції окислювання, що протікають при безпосередній взаємодії кисню із субстратом, каталізуються:
A. Оксидазами
B. Дегідрогеназами
C. Гідролазами
D. Цитохромами
Е. Ліазами
5. В легенях вугільна кислота (Н2СО3) за допомогою фермента розкладається до води та вуглекислого газу, який виділяється з повітрям. Який фермент каталізує цю реакцію?
A. Цитохром
B. Каталаза
C. Пероксидаза
D. Карбоангідраза
E. Цитохромоксидаза
6.Фермент здійснює перенос структурного фрагмента від одного субстрату до іншого з утворенням двох продуктів. Назвіть клас цього ферменту.
A Оксидоредуктаза.
B Ізомераза.
C Трансфераза.
D Лігаза.
E Гідролаза.
7.Простетичні групи ферментів можуть утворюватись з вітамінів. Похідним якого вітаміну є простетична група амінотрансфераз:
A РР
B В1
C В2
D В6
E В12
Фізико-хімічні властивості ферментів
1. При якій температурі зберігають органи і тканини для трансплантації:
А. –5-0 0С;
В. 5-15 0С;
С. 20-300С;
Д. 37-40 0С;
Е. 50-60 0С.
2. Яке із тверджень про оптимальне значення рН для α-амілази слини вірне:
А. 6,8 – 7,4;
В. 7,2 – 8,0;
С. 3,5 – 5,5;
Д. 0,5 – 3,5;
Е. 1,5 – 2,5.
3. Визначення активності ферментів рекомендовано проводити за температури:
А. 00С;
В. 100С;
С. 250С;
Д. 360С;
Е. 500С.
4. Зв’язування ферменту з субстратом з утворенням фермент-субстратного комплексу відбувається:
А. в алостеричному центрі;
В. в каталітичній ділянці активного центру;
С. в контактній ділянці активного центру;
Д. за участю функціональних груп на поверхні ферменту.
5. Яке із тверджень про оптимальне значення рН для пепсину вірне:
А. 6,8 – 7,4;
В. 7,2 – 8,0;
С. 3,5 – 5,5;
Д. 0,5 – 3,5;
Е. 1,5 – 2,5.
6. Яке із тверджень про оптимальне значення рН для ферментів лізосом вірне:
А. 6,8 – 7,4;
В. 7,2 – 8,0;
С. 4,5 – 5,5;
Д. 0,5 – 3,5;
Е. 1,5 – 2,5.
7. Яке із тверджень про оптимальне значення рН для ферментів плазми крові вірне:
А. 6,8 – 7,4;
В. 7,2 – 8,0;
С. 3,5 – 5,5;
Д. 7,3 – 7,4;
Е. 1,5 – 2,5.
8. Яке із тверджень про оптимальне значення рН для трипсину вірне:
А. 6,8 – 7,4;
В. 7,4 – 8,0;
С. 3,5 – 5,5;
Д. 8,5 – 9,5;
Е. 1,5 – 2,5.