112. Основа поділу доведень на прямі та непрямі.

На відміну від прямого доведення, у якому безпосередньо виводиться істинність тези із істинності аргументів, у непрямому доведенні обгрунтовують хибність суджень, які певним чином пов’язані з тезою. Тому у непрямомі доведенні можуть виникати помилки.

Підсумовуючи вищезазначене про непряме доведення, треба підкреслити його специфіку порівняно з прямим доведенням. У непрямому доведенні концентрують увагу або на отриманні наслідків із хибної антитези, або на встановленні хибності несумісних з тезою суджень. Це, з одного боку, обмежує сферу застосування непрямого доведення, а з іншого – вірогідність його результатів.

113. Поняття апагогічного доведення.

Розглянемо приклад із юридичної практики.

Потрібно обгрунтувати тезу: «Підозрюваний К. причетний до крадіжки». Аргументів маємо обмаль. Тому застосовуємо апагогічне доведення.

«Підозрюваний К. причетний до крадіжки» – теза

«Підозрюваний К. не причетний до крадіжки» – антитеза

Виводимо наслідки:

«Якщо К. не причетний до крадіжки, то на місці злочину не повинно бути його слідів. У результаті проведеного розслідування було встановлено, що на місці злочину К. залишив відбитки пальців, у будинку К. знайдено знаряддя злочину, у підвалі гаража К. знайдена частина крадених речей».

Таким чином, наша антитеза відпадає і ми повинні визнати істинність тези.

114. Хід побудови апагогічного доведення.

115. Визначення розділового доведення.

Наступним видом непрямого доведення є розділове доведення.

Його суть полягає в побудові розділового судження, одним із елементів якого є теза. Інші структурні елементи цього розділового судження є несумісними із тезою. За формою, або за демонстрацією цей вид доведення репрезентований розділово-категоричним умовиводом.

Встановлюючи хибність усіх несумісних із тезою суджень, приходять до істинності тези.

Міркування за структурою розділового доведення є улюбленим прийомом авторів детективних романів. Як правило, дія відбувається в замкненому просторі на безлюдному острові, занесеному сніговими завалами потязі, відрізаному повінню від людей будинку тощо. Сюжет роману передбачає побудову розділового судження, в якому про когось із учасників драми стверджується, що він злочинець. Розгортання сюжету крок за кроком наближає нас до розв’язки.

При побудові розділового доведення треба дуже уважно підходити до формулювання розділового судження, до якого входить теза. Розділове судження повинно бути вичерпним, тобто в ньому повинні бути перераховані всі можливості, що існують в універсумі даного міркування.

116. Характеристика спростування як логічної процедури.

С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези.

.

117. Визначення видів спростування.

Існує три види спростування:

1) Спростування тези;

2) Спростування аргументів;

3) Спростування демонстрації

Спростування тези

Спростування тези – це логічна операція, завдяки якій встановлюється хибність тези.

Існують такі способи спростування:

а) спростування тези фактами;

б) спростування тези шляхом доведення істинності нової тези;

в) спростування тези шляхом виведення з неї наслідків, що суперечать дійсності.

а) Спростування тези фактами.

Відомо, що спростувати що-небудь легше, ніж довести. Досить одного факту, щоб відкинути загальновизнане положення.

Розглянемо універсальне положення: «Будь-який метал тоне у воді». Для спростування цього положення доситьзнайти один метал, який не тоне у воді. Таким металом є літій. Отже, істинним буде судження: «Деякі метали не тонуть у воді».

Спростування аргументів

Спростування може бути направлене не тільки проти тези, а й проти аргументів.

Спростування демонстрації

Суть цього виду спростування полягає у знаходженні помилок у формі доведення. Відомо, що формою доведення виступає завжди конкретний вид умовиводу. Тому-то виявлення порушень правил при побудові такого умовиводу є підставою для визнання доведення неспроможним.