Билет 7

1.«Внутренний государственный долг – это наш долг самим себе». Оцените высказывание. Какие возможности правительства уменьшать государственный внутренний долг?

Государственный долг – это сумма накопленных за определенный период времени бюджетных дефицитов за вычетом имевшихся в это же время положительных сальдо бюджета.

Внутренний государственный долг – это задолженность правительства населению своей страны. Внутренний долг выступает в виде облигаций государственных займов.

В принципе, с данным утверждением можно согласиться, т.к. в данном случае государство берет в долг денежные средства собственных экономических субъектов, населения. И при выплате внутреннего государственного долга эти денежные средства возвращаются в национальную экономику. Способы уменьшения внутреннего государственного долга: денежная эмиссия (приводит к повышению уровня инфляции); выпуск государственных ценных бумаг; повышение налоговой ставки (поступления в бюджет увеличиваются за счет сокращения реального дохода населения и хозяйственных субъектов

Проанализировав данное высказывание можно сказать, что действительно мы сами являемся задолженниками для самих же себя. Поскольку, выплачивая государству налоги, сборы и другие обязательные платежи мы обеспечиваем бюджет государства, следовательно, обеспечиваем свое благосостояние со стороны государства. Если же население государства не будет выплачивать налоги и другие обязательные платежи, то возникнет дефицит госбюджета, что приводит к внутреннему государственному долгу, то есть к долгу населения перед самим собой.

2. . ВВП країни Л складає 200 млрд. грошових одиниць. Гранична схильність до споживання складає 0,75. Якщо уряд країни поставив задачу досягнути ВВП на рівні 400 млрд. грошових одиниць, якими мають бути інвестиції?

Розв’язання

ΔI = ΔY/ k, k = 1/ MPS або k = 1/ 1- MPС. Тому ΔI = 50 млрд. грош.од.

3. В економіці країни А функція інвестиції визначається рівнянням

I = 40 + 0,4Y, а функція збереження – рівнянням S = - 20 + 0,6Y, де Y – національний дохід. Визначте рівноважний рівень національного дохіду.

Розв’язання:

I = S, тому 40 + 0,4Y = - 20 + 0,6Y, Y = 300.

4. Країна Альфа і країна Бета здійснювали між собою такі зовнішньоекономічні операції (млн. євро): експорт товарів та послуг з країни Альфа в країну Бета = 500; грошові перекази із країни Бета в країну Альфа = 200; імпорт товарів і послуг у країну Альфа = 460; купівля резидентами країни Альфа цінних паперів фірм країни Бета = 220; продаж цінних паперів фірм країни Альфа резидентам країни Бета = 140; імпорт золота у країну Альфа = 160.

Складіть платіжний баланс країни Альфа.

Розв’язання:

Платіжний баланс країни рівноважний 840=840

Доходи країни Альфа становлять:

500 + 200 + 140 = 840 млн. євро

Зобов’язання країни Альфа щодо країни Бета становлять:

460 + 220 + 160 = 840 млн. євро

Платіжний баланс країни А рівноважний, тому що доходи дорівнюють витратам.

5. У базовому році вартість споживчого кошика в Україні становила 1500 грн , а в США – 355 дол. В аналізованому році темпи інфляції в Україні становили 28%, а в США – 4,2 %. Визначте, чому дорівнює курс гривні в формі ….

Розв’язання

5,19 грн за 1 доллар

Вартість споживчого кошика в Україні в аналізованому році дорівнює 1500 * 1,28 = 1920 грн.

Вартість відповідного споживчого кошика в США в аналізованому році становила 355 * 1,042 = 370 дол

Валютний курс гривні в формі прямого котирування згідно з паритетом купівельної спроможності дорівнює 1920 : 370 = 5,19 грн за 1 дол

Билет 8

1. На графіку представлений відомий «кейнсіанський хрест», одна з базових моделей макроекономічної рівноваги. В якій системі координат збудовано «кейнсіанський хрест»? Що означає бісектриса і крива, що її перетинає? Яку з цих кривих можна трактувати як сукупний попит, і яку – як сукупну пропозицію? Чому?

Ось абсцис – дохід, або випуск. Ось ординат – сукупні витрати. Бісектриса означає геометричне місце точок, де сукупні витрати населення співпадають в точності з доходом, або випуском. Крива, що перетинає бісектрису означає фактичні витрати доходу, отриманого економічними агентами. Бісектрису можна трактувати як сукупну пропозицію, тому що національний дохід дорівнює національному продукту. Криву, яка перетинає бісектрису можна трактувати як сукупний попит, тому що це і є сукупні витрати.