- •1.Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •6. Об’єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7. Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на мікрорівні.
- •9. Мікроекономічні моделі.
- •8. Методи мікроекономічного аналізу.
- •10.Поняття потреб та їх класифікація.
- •11.Економічні блага та їх класифікація.
- •12.Поняття корисності та її особливості.
- •13.Сукупна та гранична корисність.
- •14. Рівновага споживача.
- •15.Другий закон Госсена.
- •16.Споживацький вибір та фактори, що на нього впливають.
- •17.Умови, за яких споживач надає перевагу певним товарам так послугам.
- •2. Транзитивність потреб споживача:
- •18.Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •19.Властивості кривих байдужості.
- •20.Криві байдужості особливого типу.
- •21.Гранична норма заміщення благ.
- •22.Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •23.Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •24.Кутова і внутрішня рівновага споживача.
- •25.Рівняння рівноваги споживача з ординалістських позицій.
- •26.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •27.Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •28.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •29.Парадокс Гіффена.
- •30.Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •31. Цінові та нецінові фактори впливу на ринковий попит.
- •32. Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції.
- •33. Фактори впливу на ринкову пропозицію.
- •34. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •35. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною.
- •36. Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід споживача.
- •37. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за доходом.
- •38. Характеристика та математичне вираження перехресної еластичності попиту.
- •39. Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
- •40. Основи виробництва та його фактори.
- •41. Підприємство, як виробничо-ринкова система.
- •42. Виробнича функція та її властивості.
- •43. Основні мікроекономічні параметри підприємства.
- •44. Частинна варіація факторів виробництва.
- •45. Ізоквантна варіація факторів виробництва.
- •46. Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант.
- •47. Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею.
- •48. Пропорційна варіація факторів виробництва.
- •49. Зростаюча віддача від масштабу виробництва.
- •50. Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва.
- •51. Оптимум виробника.
- •52. Ізокоста та її властивості.
- •53. Характеристика рівноваги виробника.
- •54. Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •55. Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
- •56. Характеристика ринку досконалої конкуренції.
- •57. Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •58. Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •59. Метод граничного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •60. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді
- •61. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •62. Характеристика ринку чистої монополії.
- •63. Умови, за яких може досягатися монополізація ринку.
- •66. Помилкові уявлення про політику монополіста.
- •67. Економічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •68. Характеристика олігополістичного ринку.
- •69. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •70. Особливості встановлення цін олігополістами за умови таємного зговору.
- •71. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •72. Ефективність олігополії.
- •73. Характеристика ринку монополістичної конкуренції.
- •76. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •77. Похідний попит за досконалої конкуренції, його значення та показники.
- •78. Вплив недосконалої конкуренції на похідний попит.
- •79. Фактори зміни попиту на ресурс.
- •81. Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
- •82.Характеристика конкурентного ринку праці.
- •83. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •84. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •85. Вплив профспілок та механізм формування заробітної плати.
- •86. Капітал як фактор виробництва.
- •88. Аналіз інвестиційних рішень. Поняття дисконтованої величини.
43. Основні мікроекономічні параметри підприємства.
Щоб з'ясувати, як впливають зміни обсягів використання одного з факторів виробництва на результати виробництва, потрібно розглянути ряд показників:
Сукупний продукт змінного фактора виробництва (ТР) — Де кількість продукції, що виробляється при певній кількості цього фактора за інших незмінних умов.
Середній продукт змінного фактора виробництва (АР) — це відношення сукупного продукту змінного фактора до кількості цього фактора, яка використовується у виробництві: АР = ТР/Х.
Граничний продукт змінного фактора виробництва (МР) — це обсяг зміни сукупного продукту цього фактора при зміні кількості фактора на одиницю (при інших рівних умовах): МР=АТР/АХ.
До основних мікроекономічних параметрів підприємства належать також витрати виробництва, виручка і прибуток. Загальні витрати факторів виробництва (ресурсів) і грошові витрати, що здійснюються підприємством з метою виробництва продукції, називаються витратами виробництва.
Виділяють бухгалтерські та економічні витрати. Бухгалтерські витрати включають лише фактичні витрати в грошовому виразі, підтверджені документами.Економічні (або альтернативні) витрати включають (крім практичних витрат на придбання ресурсів) ще й недоотриманий дохід м найкращого потенційного можливого способу використання власних ресурсів (капіталу, грошових коштів).
Неявні витрати — це ті витрати, що обумовлені використані власних ресурсів (факторів виробництва) підприємця (капітал, здібності).
Явні витрати — це витрати на придбання необхідних факторів виробництва.
Бухгалтерські витрати складаються лише з явних витрат. Економічні витрати — це сума явних і неявних витрат, тобто економічні витрати кількісно більші за бухгалтерські саме на величину неявних витрат.Аналогічно сукупному, середньому і граничному продукту можна розрахувати відповідні показники для витрат і виручки.
Сукупні витрати (ТС) -— загальний обсяг витрат для виробництва певного обсягу продукції.
Середні витрати (АС) — це обсяг сукупних витрат, що припадає на одиницю виробленої продукції: АС = ТС / ().
Граничні витрати (МС) — приріст сукупних витрат для виробництва додаткової одиниці продукції МС = АТС / А().
Сукупна (валова) виручка — грошові надходження від реалізації продукції: ТК - Р х (^, де Р — ціна продукції, (} — кількість продукції.
Середня виручка (АК) — це сукупна виручка із розрахунку на одиницю продукції АК = ТК.
Гранична виручка (МК) — приріст сукупної виручки при збільшенні виробництва продукції на одну одиницю: МК = ДТК/ДС^.
Сукупний прибуток — це різниця між сукупною виручкою та сукупними витратами.
Розрізняють бухгалтерський і економічний прибуток.
Бухгалтерський прибуток — це різниця між сукупною виручкою і бухгалтерськими витратами.
Економічний прибуток — це різниця між валовою виручкою та економічними витратами.
44. Частинна варіація факторів виробництва.
Припустимо, що всі фактори виробництва, крім одного, є незмінними. Така ситуація можлива в короткостроковому періоді, а ми маємо справу з однофакторною виробничою функцією, або частинною варіацією факторів виробництва.
Основними показниками тут є сукупний (ТР), середній (АР) та граничний (МР) продукти змінного фактора виробництва.
Залежність сукупного продукту від зміни фактора X показано в таблиці 7.1 та на рис. 7.1.
Сукупний продукт зростає із збільшенням змінного фактора. Але це зростання затухаюче. Настає момент, коли збільшення змінного фактора призводить до зменшення обсягу виробництва продукції. Тобто виробничий процес настільки перенасичений цим фактором виробництва, що він не може ефективно використовуватись.
Середній продукт змінного фактора розраховують через вимірювання нахилу променя, що проведений від початку координат до відповідної точки кривої сукупного продукту. Наприклад, нахил променя ОА визначається через співвідношення координат точки А: СЬ / X, — це середній продукт у цій точці. Середній продукт досягає максимуму при умові використання такої кількості змінного фактора, яка відповідає точці дотику променя, який виходить з початку координат та кривої сукупного продукту. На рис. 7.1 це точка С.
Якщо провести дотичні до будь-якої точки кривої сукупного продукту, то можна знайти тангенси кутів, що вони утворюють з віссю X. Тангенс будь-якого з цих кутів дорівнює граничному продукту.
Середній продукт буде збільшуватися до тих пір, поки граничний продукт буде більший за нього. При залученні у виробництва нової порції ресурсу, продуктивність якої більша за середню, відбудеться збільшення і середнього показника. І навпаки, якщо виявиться, що гранична продуктивність змінного фактора менша, ніж середня, то відповідне залучення зменшить середній показник.
Саме тому максимальне значення середній продукт набуває в точці перетину кривих середнього та граничного продуктів, тобто при АР = МР. А граничний продукт досягає свого максимального значення в точці А, потім починає зменшуватися до нуля і навіть до від'ємних значень.
Починаючи з певного обсягу збільшення одного з факторів виробництва, при незмінних інших факторах відбувається зменшення граничного продукту цього фактора (закон спадної граничної продуктивності).