2

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра правознавств методичний комплекс навчальної дісципліни

“Римське право”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ПОЛТАВА —2010

Загальні положення

У контексті розбудови правової держави і громадянського суспільства в Україні особливо важливим й актуальним постає питання формування нового, вищого рівня правосвідомості та правової культури населення. Великого значення у світлі цього набувають правове виховання і правова освіта молоді. Реалізації цих вимог сприятиме нормативний курс „Римське право”, покликаний ознайомити студентів з правовою системою України, чинним законодавством.

Вивчення курсу “Римське право” здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі – КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Входження України до єдиного європейського та світового освітнього простору неможливе без впровадження такого багатоцільового механізму, як Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (ECTS).

Європейська кредитно-трансферна система (ECTS – European Credit Transfer System) розроблена Європейською комісією, базується на кредитах і створена для сприяння мобільності, накопичення і трансферу кредитів та міжнародного визнання термінів навчання, прийнятих за кордоном.

Кредитно-модульній системі як невід’ємному атрибуту Болонської декларації надаються дві основні функції. Перша – сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого. Друга – акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає, на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою. Впровадження кредитно-модульної системи є важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання. ¹

Модулі конструюються як системи навчальних елементів, об’єднаних ознакою відповідності визначеному об’єкту професійної діяльності. Останній розглядається як деякий обсяг навчальної інформації, що має самостійну логічну структуру і зміст, що дає змогу оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності студента.

Вивчення дисципліни розраховано на 81 годину (2 кредита) і здійснюється відповідно до програми курсу „Правознавство”. Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни включає час на проведення лекцій та семінарських занять, на виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань, на здійснення контрольних заходів. Структуру курсу з відповідним розподілом годин викладено в тематичному плані. Курс “Правознавство” містіть один змістовний модуль, який поділяється на 2 кредити: один 49годин, другий – 32 годин.

Змістовий модуль складається з тем. Зміст модуля, форми й методи, які визначені для опанування навчального матеріалу, спрямовані на формування в студентів базових знань із правознавства. Основними формами навчальної діяльності студентів, відповідно до навчального плану, є лекційні і семінарські заняття, індивідуальна та самостійна робота. Вони зорієнтовані на такі методи навчальної роботи, які дозволяють засвоїти та закріпити теоретичний та нормативний матеріал, придбати відповідні навички його використання.

Тема опрацьовується студентом за визначеною в методичному комплексі схемою:

Основні поняття: студент має опанувати головні та додаткові поняття теми, простежити причинно-наслідкові зв’язки понятійного апарату, вміти вільно оперувати ними.

Лекційний (Теоретичний) матеріал: Цей блок теми містить скорочений варіант тексту лекцій чи інформаційного забезпечення теми, методичні рекомендації до вивчення теми.

Семінарські заняття: При підготовці, після опанування необхідних джерел, слід підготуватися до усного виступу з теоретичних питань за планом семінарського заняття. На занятті для закріплення теоретичного матеріалу викладач може превірити рівень засвоєних знань за допомогою дидактичного завдання. Зміст завдань, умови та форма їх виконання визначається викладачем. Вимога до оформлення: при виконанні завдань необхідно посилатися на норми чинного законодавства.

Індивідуальна робота: Це форма організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково дослідну роботу і творчу діяльність. Для виконання пропонуються наступні види індивідуальної роботи : Індивідуальні навчально-дослідні завдання,  реферат, ессе.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання – це вид позааудиторної самостійної роботи студента навчального, навчально-дослідного чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується у процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом зі складанням підсумкового іспиту чи заліку з даної навчальної дисципліни (рубіжного чи підсумкового контролю). Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно у робочому зошиті. Робочий зошит має бути охайно оформлений. На максимальний бал студент повинен правильно виконати дидактичні завдання або дати відповіді на тестові питання. Вимога до оформлення: при виконанні завдань необхідно посилатися на норми чиного законодавства.

Реферат: У процесі вивчення курсу студент може підготувати письмове реферативне повідомлення. Вимоги: повинен мати науковий характер, написаний на основі наукових статей, монографій. Тривалість і час усного виступу з повідомленням (захисту) на аудиторному занятті не повинні перевищувати 10 хвилин, обсяг – 7-10 сторінок. Максимальна оцінка залежить від складності теми, обов’язковим є захист на семінарському занятті.

Есе (франц. essai – спроба, нарис, від лат. exagium – зважування) – це прозаїчний твір невеликого обсягу та вільної композиції, який виражає індивідуальні враження й міркування з конкретного приводу чи питання, не претендує на визначальне чи вичерпне трактування предмета. Як правило, ессе пропонує новий, суб’єктивно забарвлений погляд на проблему, може мати філософський, науково-популярний чи суто белетристичний характер.

Тема пропонується викладачем або обирається студентом самостійно і погоджується з викладачем. У ессе студент має узагальнити, систематизувати свої знання з певного змістового модуля, виявити логічні зв’язки у розвитку державно-правових явищ. Обсяг – до 15-20 сторінок. Твір має відповідати вимогам до оформлення наукових робіт.

Написання студентами таких робіт має сприяти виявленню студентами не тільки наукового, але й творчого підходу до розуміння проблем теорії держави та права, розвиткові логічного мислення. Максимальна кількість балів за цей вид роботи – 15 балів. У разі, якщо це конкурсна наукова робота, яка зайняла одне із призових місць – до 40 балів (залежно від рівня конкурсу). Ці бали не є обов’язковими, студент може отримати відмінну оцінку і без них, але за їх допомогою той, хто вивчає курс правознавства може набрати додаткові бали, якщо він має недостатню їх суму за підсумками інших форм навчальної діяльності. У разі, якщо студент працює над масштабною конкурсною науковою роботою, – за погодженням із викладачем вона може бути зарахована замість обох модульних ессе (якщо студент не потребує додаткових балів). Крім того, студенти мають змогу виступати зі своїми роботами на конкурсах наукових праць, конференціях. Здобуття призових місць є підставою для нарахування додаткових балів відповідно до наведеної нижче шкали розподілу балів.

Самостійна робота: Містить теоретичні питання, котрі не були охоплені увагою на аудиторних заняттях, але є обов’язковими для вивчення в межах програми курсу. Вивчаються студентами самостійно в позааудиторний час. Матеріал занотовується студентами в робочому зошиті у вигляді тез. Викладач має право перевірити рівень самопідготовки студентів з цих питань на аудиторних заняттях за допомогою дидактичного матеріалу чи різноманітних інтерактивних технологій. Максимальна кількість балів за самостійну роботу залежить від кількості годин, що відводиться на її виконання (трудомісткості). За тему, на яку відводиться 2 год. навчальної діяльності максимально можна отримати 4 б., 3 год. – 6 б.

Список рекомендованої літератури до теми: Комплекс містить перелік загальної навчальної літератури з курсу. Окремо до кожної теми вказуються спеціальна навчальна література, нормативні документи та бібліографія.