
- •1. Феномен управління. Основні підходи до його вивчення.
- •2. Поняття про соціальне управління. Соціальне управління як система.
- •Суб’єкт соціального управління – керуюча соціальна система. Це організаційно-оформлені групи людей, сформовані ними органи управління і керуючий склад.
- •Структури
- •3. Два аспекти політичного управління. Теоретично-політологічне підґрунтя їх розмежування.
- •Формально-правової.
- •Етичної (концепції держави-вихователя).
- •4. Доцільність та обмеженість кібернетичного тлумачення управління.
- •5. Управління та інформація. Соціально-психологічні аспекти соціальної інформації, що є значущим для практики соціально-політичного управлння.
- •6.Поняття інформаційних бар’єрів та шумів.
- •7. Вимоги щодо соціальної інформації. Формула Лассуела.
- •Достовірність.
- •8.Особливості управління соціально-політичними процесами в трансформаційних суспільствах.
- •9.Сутність та сенс проблеми соціально-політичного управління.
- •10. Проблема соціально-політичного управління в контексті загальної теорії управління.
- •11.Політична психологія та проблема соціально-політичного управління.
- •12.Сучасні соціальні технології та практика соціально-політичного управління.
- •13.Методи системного аналізу та математичного моделювання в соціально-політичному правлінні.
- •14. Теоретично-філософські засади осмислення проблеми соціально-політичного управлінням.
- •15.Проблема реконструювання суб’єктивних смислів соціальної дії у Вебера.
- •16. Вчення в. Парето про логічні та нелогічні вчинки. Поняття про залишки та похідні.
- •17.Соціологія повсякденності та проблема соціально-політичного управління.
- •18. Теорія мотиваційного впливу п. Сорокіна.
- •19.П. Бергер та т. Шибутані про інститут соціального контролю.
- •20.Соціально-політичне управління та проблема масовизації суспільства. Т.Шибутані про характерні риси масових суспільств.
- •21. Особливості соціально-політичного управління в масових суспільствах.
- •22.Визначення, основні характеристики та класифікація людини-маси у г. Лебона.
- •23.Г. Лебон про основні способи соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •24.Г. Лебон про віддалені та безпосередні чинники формування людини-маси.
- •25.Визначення та ознаки людини-маси у е. Канетті.
- •26.Е. Канетті про поняття масового кристалу та масового символу.
- •27.Е. Канетті про класифікацію людини-маси за змістом афектів.
- •Глава 2. Восстание масс
- •Часть 2
- •Глава 4 – Открытие толп
- •34.Філософське осмисленя масової поведінки у працях X. Ортеги-і-Гасети ("Повстання мас") та к. Ясперса ("Духовна ситуація нашого часу").
- •43.Прагматизм про роль раціональних чинників у здійсненні соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •44.Біхевіористичне тлумачення проблеми соціально-політичного управління (е. Торндайк, Дж.Уотсон)
- •45.Стимул-реактивні теорії соціально-політичного управятня
- •46.Основні положення та проблеми технології поведінки Скіннера.
- •47. А.Бандура про основні принципи теорії соціального навчання
- •48. Ринкова модель соц.-пол. Управління д.Хоманса
- •51. Блумер та Шибутані про основні положення та завдання соціобіхевіористичної моделі соц.-пол. Уп.-я
- •52. Значення первинних соціальних груп для практики соц.-пол. Уп.-я
- •53.Келле та Шибутані про роль референтних груп в практиці соц.-пол. Уп.-я
- •54.Теорія міжособистих стосунків в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •57.Соціометрична структура суспільства як підгрунття ефективності соц.-пол. Уп.-я.
- •58. Концепція соц. Драматургії е.Гоффмана в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •60. У.Томас і ф.Знанецький про об’єктивні та суб’єктивні чинники ефективності управління.
- •65.Поняття „соц. Хар-ру” та його значення для практики соц.-пол. Уп.-я
- •67. Конструктивна теорія неврозів к.Хорні як теоретико-психологічне підгрунття
- •3) Внутрішнє спустошення особистості ознаками якого є нерішучість,
- •6) Садистські наміри.
- •68.Загальна схема соціально-політичного управління в теорії структурного функціоналізму.
- •69.Р.Мертон про витоки та основні види девіантної поведінки і необхідність її врахування у практиці соц.-пол. Уп.-я
- •71. Реклама та змі в практиці соц.-пол. Уп.-я. Ж.Бодріяр про ціннісно-світоглядні функції реклами.
- •73.Маркузе про особливості соц.-пол. Уп.-я в тоталітарних суспільствах
8.Особливості управління соціально-політичними процесами в трансформаційних суспільствах.
Трансформація відображає певний момент розвитку предмета, який характеризується перехідним станом від того, чого вже немає, до того, чого ще немає, але неодмінно має бути. Соціальна трансформація характеризується порушенням соціальної традиції.
Риси трансформаційних суспільств:
Руйнування старих соціальних інститутів і виникнення соціальних інститутів, не контрольованих державою;
Руйнування ідеологічних традицій, розмивання моральних норм, правовий нігілізм;
Соціальний нігілізм відносно попереднього історичного досвіду;
Ірраціональність соціальних процесів;
Актуалізація ідей націоналізму, сепаратизму, сектантства.
Світоглядні характеристики:
Плюралізм світоглядних орієнтацій і відсутність сталої світоглядної системи;
Криза наукового обґрунтування і розповсюдження ненаукового та псевдонаукового обґрунтування світоглядних орієнтацій;
Ренесанс релігійних світоглядних обґрунтувань;
Опора на “здоровий глузд”;
Синкретизм світоглядних орієнтацій.
Управління світоглядними орієнтаціями особистості в трансформаційних суспільствах повинно враховувати наступні точки опори таких орієнтацій:
Етнічна самоідентифікація;
Орієнтація на сильну особистість;
Втеча від соціальної невизначеності;
Зосередження своїх зусиль на приватному житті;
Моделі реалізації світоглядної свободи особистості в трансформаційних суспільствах:
Органічна модель. За цієї моделі світоглядні орієнтації людини співпадають з пануючими у суспільстві світоглядними установками, а людина досить безболісно відчуває зміну власних світоглядних орієнтацій, якою б радикальною вона не була;
Втеча. Втеча від суспільно-визначеної програми реалізації індивідом світоглядної свободи і побудову людиною власного світу;
Адаптативна модель. Пристосування людини до суспільних обставин без зміни нею власного життєвого представлення.
Соціально-психологічні особливості трансформаційних суспільств:
Агресивне соціальне порівнювання;
Соціальне розчарування та невдоволення;
Зміна основ особистої ідентичності і пов’язана з цією зміною втрата звичної соціальної біографії;
Домінування радикального нігілізму; Соціальне збайдужіння.
Феномен двоїстості масової свідомості (“соціальне божевілля”) – паралельні орієнтації індивіда на взаємовиключні імперативи соціально-економічного та політичного розвитку. Соціальне божевілля зумовлене розумінням об’єкту адаптації, з одночасним збереженням адаптаційних механізмів, сформованих раніше.
Пріоритети соціально-політичного управління в трансформаційних суспільствах:
Утвердження безпечних моделей реалізації світоглядної свободи особистості;
Продукування позитивних контекстів, які мають сприяти формуванню у населення позитивних настроїв;
Нейтралізація феномену “соціального божевілля”.
Основна проблема: формування нової системи особистісної ідентичності і відповідної до неї соціальної біографії людини.
Механізм управління в трансформаційних суспільствах – т.зв. “культурне інсценування” (за Ігоніним).