
- •1. Феномен управління. Основні підходи до його вивчення.
- •2. Поняття про соціальне управління. Соціальне управління як система.
- •Суб’єкт соціального управління – керуюча соціальна система. Це організаційно-оформлені групи людей, сформовані ними органи управління і керуючий склад.
- •Структури
- •3. Два аспекти політичного управління. Теоретично-політологічне підґрунтя їх розмежування.
- •Формально-правової.
- •Етичної (концепції держави-вихователя).
- •4. Доцільність та обмеженість кібернетичного тлумачення управління.
- •5. Управління та інформація. Соціально-психологічні аспекти соціальної інформації, що є значущим для практики соціально-політичного управлння.
- •6.Поняття інформаційних бар’єрів та шумів.
- •7. Вимоги щодо соціальної інформації. Формула Лассуела.
- •Достовірність.
- •8.Особливості управління соціально-політичними процесами в трансформаційних суспільствах.
- •9.Сутність та сенс проблеми соціально-політичного управління.
- •10. Проблема соціально-політичного управління в контексті загальної теорії управління.
- •11.Політична психологія та проблема соціально-політичного управління.
- •12.Сучасні соціальні технології та практика соціально-політичного управління.
- •13.Методи системного аналізу та математичного моделювання в соціально-політичному правлінні.
- •14. Теоретично-філософські засади осмислення проблеми соціально-політичного управлінням.
- •15.Проблема реконструювання суб’єктивних смислів соціальної дії у Вебера.
- •16. Вчення в. Парето про логічні та нелогічні вчинки. Поняття про залишки та похідні.
- •17.Соціологія повсякденності та проблема соціально-політичного управління.
- •18. Теорія мотиваційного впливу п. Сорокіна.
- •19.П. Бергер та т. Шибутані про інститут соціального контролю.
- •20.Соціально-політичне управління та проблема масовизації суспільства. Т.Шибутані про характерні риси масових суспільств.
- •21. Особливості соціально-політичного управління в масових суспільствах.
- •22.Визначення, основні характеристики та класифікація людини-маси у г. Лебона.
- •23.Г. Лебон про основні способи соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •24.Г. Лебон про віддалені та безпосередні чинники формування людини-маси.
- •25.Визначення та ознаки людини-маси у е. Канетті.
- •26.Е. Канетті про поняття масового кристалу та масового символу.
- •27.Е. Канетті про класифікацію людини-маси за змістом афектів.
- •Глава 2. Восстание масс
- •Часть 2
- •Глава 4 – Открытие толп
- •34.Філософське осмисленя масової поведінки у працях X. Ортеги-і-Гасети ("Повстання мас") та к. Ясперса ("Духовна ситуація нашого часу").
- •43.Прагматизм про роль раціональних чинників у здійсненні соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •44.Біхевіористичне тлумачення проблеми соціально-політичного управління (е. Торндайк, Дж.Уотсон)
- •45.Стимул-реактивні теорії соціально-політичного управятня
- •46.Основні положення та проблеми технології поведінки Скіннера.
- •47. А.Бандура про основні принципи теорії соціального навчання
- •48. Ринкова модель соц.-пол. Управління д.Хоманса
- •51. Блумер та Шибутані про основні положення та завдання соціобіхевіористичної моделі соц.-пол. Уп.-я
- •52. Значення первинних соціальних груп для практики соц.-пол. Уп.-я
- •53.Келле та Шибутані про роль референтних груп в практиці соц.-пол. Уп.-я
- •54.Теорія міжособистих стосунків в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •57.Соціометрична структура суспільства як підгрунття ефективності соц.-пол. Уп.-я.
- •58. Концепція соц. Драматургії е.Гоффмана в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •60. У.Томас і ф.Знанецький про об’єктивні та суб’єктивні чинники ефективності управління.
- •65.Поняття „соц. Хар-ру” та його значення для практики соц.-пол. Уп.-я
- •67. Конструктивна теорія неврозів к.Хорні як теоретико-психологічне підгрунття
- •3) Внутрішнє спустошення особистості ознаками якого є нерішучість,
- •6) Садистські наміри.
- •68.Загальна схема соціально-політичного управління в теорії структурного функціоналізму.
- •69.Р.Мертон про витоки та основні види девіантної поведінки і необхідність її врахування у практиці соц.-пол. Уп.-я
- •71. Реклама та змі в практиці соц.-пол. Уп.-я. Ж.Бодріяр про ціннісно-світоглядні функції реклами.
- •73.Маркузе про особливості соц.-пол. Уп.-я в тоталітарних суспільствах
6.Поняття інформаційних бар’єрів та шумів.
Виконання вимог до інформації, висловлених у формулі Лассуела, потребує усунення так званих інформаційних барєрів та шумів, що становлять загрозу для вільного циркуляції інформації.
Інформаційні бар’єри бувають:
географічними, що означають просторове роз’єднання джерела і споживача інформації;
історичними, що означають віддаленість подій в часі, що утруднює достовірність інформації про ці події;
кваліфікаційними, що пов’язані з підготовкою споживача інформації;
відомчими (кожне відомство має власну систему отримання і збереження інформації);
режимними, що створюються спеціально з метою попередження від впливу інформації;
мовними, що пов’язані з відмінністю мов споживача і джерела інформації;
термінологічними, що зумовлені різним розумінням одних і тих самих термінів;
економічними, котрі зумовлені тим, що виробник інформації не має засобів для забезпечення споживачів цією інформацією, або ж споживачі інформації не мають можливості отримати необхідну їм інформацію;
психологічними, що зумовлені суб’єктивним ставленням людей до інформації.
Інформаційні шуми бувають:
фізичними, зумовленими непрохідністю тих каналів, по яких передається інформація;
семантичними, що зумовлені нерозумінням інформації споживачем;
прагматичними, що зумовлені класифікацією інформації як непотрібної для себе;
В системі управління циркулює лише та інформація, яка описує фактичний або бажаний стан об’єкту інформації. Решта ж – шуми.
Загальне правило інформаційного забезпечення управлінських процесів: чим менше інформації потребує система управління – тим раціональнішою та ефективнішою вона є.
7. Вимоги щодо соціальної інформації. Формула Лассуела.
Інформація – будь-яке повідомлення, яке містить дані предмет, події, процеси і явища природи і суспільства. В кібернетиці інформація визначається як повідомлення, яке усуває існуючу до його отримання невизначеність в оцінці ситуації чи події.
Інформація – не будь-які дані, а лише ті, які зрозумілі і оцінені як корисні для вирішення певних завдань. Дані стають інформацією з моменту залучення їх до процесу управління і використання їх для досягнення поставленої мети.
Вимоги до інформації в управлінні:
Достатність або повнота. Кількість інформації має бути мінімальною, але достатньою для прийняття рішення на даонму рівні управління.
Достовірність.
Корисність. Не повинна містити данні, не потрібні для даного рівня управління, даного завдання.
Доступність. Інформація має бути подана у вигляді, що не потребує додаткової переробки.
Однозначність. Інформація не повинна припускати різних тлумачень.
Оперативність. Інформація має надходити на даний рівень управління в терміни, які є достатніми для прийняття рішень без ризику, що вони можуть застаріти для використання.
Формула Лассуела.
Успішність використання інформації в управлінні передбачає відповіді на поставлені питання:
Хто повідомляє?
Що повідомляється?
По яким каналам передано повідомлення?
Кому?
З яким ефектом?