
- •1. Феномен управління. Основні підходи до його вивчення.
- •2. Поняття про соціальне управління. Соціальне управління як система.
- •Суб’єкт соціального управління – керуюча соціальна система. Це організаційно-оформлені групи людей, сформовані ними органи управління і керуючий склад.
- •Структури
- •3. Два аспекти політичного управління. Теоретично-політологічне підґрунтя їх розмежування.
- •Формально-правової.
- •Етичної (концепції держави-вихователя).
- •4. Доцільність та обмеженість кібернетичного тлумачення управління.
- •5. Управління та інформація. Соціально-психологічні аспекти соціальної інформації, що є значущим для практики соціально-політичного управлння.
- •6.Поняття інформаційних бар’єрів та шумів.
- •7. Вимоги щодо соціальної інформації. Формула Лассуела.
- •Достовірність.
- •8.Особливості управління соціально-політичними процесами в трансформаційних суспільствах.
- •9.Сутність та сенс проблеми соціально-політичного управління.
- •10. Проблема соціально-політичного управління в контексті загальної теорії управління.
- •11.Політична психологія та проблема соціально-політичного управління.
- •12.Сучасні соціальні технології та практика соціально-політичного управління.
- •13.Методи системного аналізу та математичного моделювання в соціально-політичному правлінні.
- •14. Теоретично-філософські засади осмислення проблеми соціально-політичного управлінням.
- •15.Проблема реконструювання суб’єктивних смислів соціальної дії у Вебера.
- •16. Вчення в. Парето про логічні та нелогічні вчинки. Поняття про залишки та похідні.
- •17.Соціологія повсякденності та проблема соціально-політичного управління.
- •18. Теорія мотиваційного впливу п. Сорокіна.
- •19.П. Бергер та т. Шибутані про інститут соціального контролю.
- •20.Соціально-політичне управління та проблема масовизації суспільства. Т.Шибутані про характерні риси масових суспільств.
- •21. Особливості соціально-політичного управління в масових суспільствах.
- •22.Визначення, основні характеристики та класифікація людини-маси у г. Лебона.
- •23.Г. Лебон про основні способи соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •24.Г. Лебон про віддалені та безпосередні чинники формування людини-маси.
- •25.Визначення та ознаки людини-маси у е. Канетті.
- •26.Е. Канетті про поняття масового кристалу та масового символу.
- •27.Е. Канетті про класифікацію людини-маси за змістом афектів.
- •Глава 2. Восстание масс
- •Часть 2
- •Глава 4 – Открытие толп
- •34.Філософське осмисленя масової поведінки у працях X. Ортеги-і-Гасети ("Повстання мас") та к. Ясперса ("Духовна ситуація нашого часу").
- •43.Прагматизм про роль раціональних чинників у здійсненні соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •44.Біхевіористичне тлумачення проблеми соціально-політичного управління (е. Торндайк, Дж.Уотсон)
- •45.Стимул-реактивні теорії соціально-політичного управятня
- •46.Основні положення та проблеми технології поведінки Скіннера.
- •47. А.Бандура про основні принципи теорії соціального навчання
- •48. Ринкова модель соц.-пол. Управління д.Хоманса
- •51. Блумер та Шибутані про основні положення та завдання соціобіхевіористичної моделі соц.-пол. Уп.-я
- •52. Значення первинних соціальних груп для практики соц.-пол. Уп.-я
- •53.Келле та Шибутані про роль референтних груп в практиці соц.-пол. Уп.-я
- •54.Теорія міжособистих стосунків в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •57.Соціометрична структура суспільства як підгрунття ефективності соц.-пол. Уп.-я.
- •58. Концепція соц. Драматургії е.Гоффмана в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •60. У.Томас і ф.Знанецький про об’єктивні та суб’єктивні чинники ефективності управління.
- •65.Поняття „соц. Хар-ру” та його значення для практики соц.-пол. Уп.-я
- •67. Конструктивна теорія неврозів к.Хорні як теоретико-психологічне підгрунття
- •3) Внутрішнє спустошення особистості ознаками якого є нерішучість,
- •6) Садистські наміри.
- •68.Загальна схема соціально-політичного управління в теорії структурного функціоналізму.
- •69.Р.Мертон про витоки та основні види девіантної поведінки і необхідність її врахування у практиці соц.-пол. Уп.-я
- •71. Реклама та змі в практиці соц.-пол. Уп.-я. Ж.Бодріяр про ціннісно-світоглядні функції реклами.
- •73.Маркузе про особливості соц.-пол. Уп.-я в тоталітарних суспільствах
5. Управління та інформація. Соціально-психологічні аспекти соціальної інформації, що є значущим для практики соціально-політичного управлння.
Інформація в найбільш загальному сенсі – будь-яке повідомлення, яке містить дані про предмет, події, процеси і явища природи чи суспільства. В кібернетиці інформація визн. як повідомлення, яке усуває існуючу до його отримання невизначеність в оцінці ситуації чи події. З цієї точки зору інформація не будь-які дані, а лише ті, які зразу оцінені як корисні для певних завдань. Дані стають інформацією з метою залучення їх до процесу управління і використання для досягнення поставленої мети. Проблема класифікації інформації: основний сенс отримання інформації про інформацію. Головні критерії класифікації:
джерело надходження
засоби фіксування чи передачі
споживач
корисність
співвідношення з часом
В соціальному управлінні інформація класифікується функціями:
- вихідна інформація
- організаційна
- регулююча
- нормативно-правова
- облікова і контролююча
Загальне правило інформаційного забезпечення управління процесів полягає: чим менше інформації потребує система управління, тим більш раціональною і ефективною вона є. Для цього слід гадати кількісну оцінку якісно різної інформації. Математичну формулу для визначення кількісної міри вперше сформулював Шенон: кількість інформації, що міститься в суджені відносно якоїсь проблеми визначається тим, на скільки доведення чи припущення істинності цього судження зменшує ентропію, систему. Кількість інформації є різницею між початковою і кінцевою ентропією. Кібернетика розкриває формально-логічний бік інформації і фактично здійснює її статистичну інтерпретацію. Перевага – встановлення кількісної міри інформації і дозволяє організувати оптимальні збереження, перетворення і передачі інформації. Недолік – доцільним є використання поняття комунікація, а не інформація. Комунікаційний процес передачі усякої інформації від джерела до споживача з метою змінити поведінку споживача. Соціально-психологічні аспекти соціальної інформації:
Семантичний – вивчення передбачає встановлення нетотожності мовної або словесної семантики, мовленнєвої семантики, суто семантичної правильності недостатньо для успішної комунікації. Політична семантика:
ключові терміни, лозунги та доктрини, з точки зору того, як їх розуміють люди
вивчає складові семантичного аналізу інформації.
Досліджує основні способи використання соціальних стереотипів в управлінні, мотивації цих вчинків
Семантичний – визначає знання правил та способів використання різного роду знаків. Систематизації інформації в певній формі. Основні способи використання знаків (Клаус):
Інформаційний
Оціночний
Описовий
Ініціативний
Прагматичний, основні поняття прагматичного виміру інформації (Клаус):
Очевидність
Достовірність. Способи її забезпечення:
Посилання на авторитет
Цитування
Прагматичний напрямок – надлишок повідомлень у суджені підвищує їх преконливість. Вербальна, невербальна комунікація.