5. Управління та інформація. Соціально-психологічні аспекти соціальної інформації, що є значущим для практики соціально-політичного управлння.

Інформація в найбільш загальному сенсі – будь-яке повідомлення, яке містить дані про предмет, події, процеси і явища природи чи суспільства. В кібернетиці інформація визн. як повідомлення, яке усуває існуючу до його отримання невизначеність в оцінці ситуації чи події. З цієї точки зору інформація не будь-які дані, а лише ті, які зразу оцінені як корисні для певних завдань. Дані стають інформацією з метою залучення їх до процесу управління і використання для досягнення поставленої мети. Проблема класифікації інформації: основний сенс отримання інформації про інформацію. Головні критерії класифікації:

• джерело надходження

• засоби фіксування чи передачі

• споживач

• корисність

• співвідношення з часом

В соціальному управлінні інформація класифікується функціями:

- вихідна інформація

- організаційна

- регулююча

- нормативно-правова

- облікова і контролююча

Загальне правило інформаційного забезпечення управління процесів полягає: чим менше інформації потребує система управління, тим більш раціональною і ефективною вона є. Для цього слід гадати кількісну оцінку якісно різної інформації. Математичну формулу для визначення кількісної міри вперше сформулював Шенон: кількість інформації, що міститься в суджені відносно якоїсь проблеми визначається тим, на скільки доведення чи припущення істинності цього судження зменшує ентропію, систему. Кількість інформації є різницею між початковою і кінцевою ентропією. Кібернетика розкриває формально-логічний бік інформації і фактично здійснює її статистичну інтерпретацію. Перевага – встановлення кількісної міри інформації і дозволяє організувати оптимальні збереження, перетворення і передачі інформації. Недолік – доцільним є використання поняття комунікація, а не інформація. Комунікаційний процес передачі усякої інформації від джерела до споживача з метою змінити поведінку споживача. Соціально-психологічні аспекти соціальної інформації:

• Семантичний – вивчення передбачає встановлення нетотожності мовної або словесної семантики, мовленнєвої семантики, суто семантичної правильності недостатньо для успішної комунікації. Політична семантика:

  • ключові терміни, лозунги та доктрини, з точки зору того, як їх розуміють люди

  • вивчає складові семантичного аналізу інформації.

  • Досліджує основні способи використання соціальних стереотипів в управлінні, мотивації цих вчинків

• Семантичний – визначає знання правил та способів використання різного роду знаків. Систематизації інформації в певній формі. Основні способи використання знаків (Клаус):

  • Інформаційний

  • Оціночний

  • Описовий

  • Ініціативний

• Прагматичний, основні поняття прагматичного виміру інформації (Клаус):

  • Очевидність

  • Достовірність. Способи її забезпечення:

    • Посилання на авторитет

    • Цитування

Прагматичний напрямок – надлишок повідомлень у суджені підвищує їх преконливість. Вербальна, невербальна комунікація.