69.Р.Мертон про витоки та основні види девіантної поведінки і необхідність її врахування у практиці соц.-пол. Уп.-я

Девіантна поведінка є соціально обумовленою. Девіантна поведінка – реакція на певну ситуацію в соц. структурі сусп. – ситуацію неузгодженості двох її компонентів:

1. цілі – законні для всього сусп., є такими, до яких варто прагнути;

2. прийнятні ­– тобто узгодженні з ціннісними установками даного сусп. способи досягнення цих цілей (інституалізоані норми людської поведінки).­­­­­­­

Ця ситуація не відповідає надзвичайно сильному акценту на визначених цілях і провокує девіантну поведінку, не відповідає також акцентуванню на інституалізоані засоби досягнення цієї мети. (Мета успіху – гроші). Тому девіантна поведінка – своєрідне пристосування людини до такої невідповідності: а)конформізм; б) інновація;

в) ритуалізм; г) ре тризм; д) бунт.

70.Соціально-політичне управління та практика соціальної роботи.

71. Реклама та змі в практиці соц.-пол. Уп.-я. Ж.Бодріяр про ціннісно-світоглядні функції реклами.

Згідно з Ж.Бодріяром реклама – певна світоглядна функція (соціальна інтеграція і адаптація, яка здійснюється двояко): а) у формі інфантиського обдарування (принцип насолоди); б) у формі дезорганізації людської свідомості і поведінки шляхом усунення відчуття реальності (репресивний принцип).

Маніпулятивні функції ЗМІ базуються на 5 міфах:

1. міф про індивідуалізм і особистісний вибір;

2. міф про нейтралітет основних соціальних інститутів (уряду, ЗМІ, системи освіти і науки);

3. міф про незмінну природу людини;

4. міф про відсутність соціальних конфліктів (всі конфлікти – суто індивідуальні);

5. міф про плюралізм ЗМІ або про особистий інформаційний вибір.

Крім цього, маніпуляціям ЗМІ сприяють дві форми подачі інформації:

а) подрібнення і фрагментація (локалізований підхід до проблеми);

б) негайність передачі інформації (відчуття важливості предметної інформації; як наслідок послаблення в людині здатності розмежовувати інформацію за ступенем важливості ).

Логіка реклами – логіка Діда Мороза.

Шиллер „Маніпулятори свідомості”.

72.Пропаганда як елемент соціально-політичного управління (С. Московічі, Г. Блумер, П. Лайнбарджер).

73.Маркузе про особливості соц.-пол. Уп.-я в тоталітарних суспільствах

Спосіб організації технологічної бази сучасного сусп. змушує його бути тоталітарним. Тому тотал.-не означає не лише терористичне пол.-не координування життям суспільства, а й нетерористичне екон.-техніч. координування, яке здійснюється за рахунок маніпулювання людськими потребами і за рахунок культивування у людини хибних потреб.

Хибні потреби, які нав’язуються людині з боку особливих соц. інтересів в процесі її пригнічення. Таке нав’язування має за мету звести опозицію до обговорення та розвитку альтернативних напрямків в політиці у межах статусу „КВО”.

Хибні потреби є репресивними, бо вони породжуються сусп.-м., пануючі інтереси якого потребують пригнічення. Оскільки механізм прив’язування людини до сусп.-ва змінюється, то соц. контроль укорінений відтепер у потребах сусп.-ва. На сьогодні форми соц. контролю постають перед людиною як втілення самого Розуму, спрямованого на благо всіх соц. груп та задоволення всезагальних інтересів. Будь-яке протистояння цим формам здається ірраціональним, а будь-яка протидія – неможлива. У сучасних сусп.-х технологічна реальність втручається не лише у свідоме, а й у несвідоме індивіда, тим самим – впливає на індивідуальний протест у зародку. Людина у сучасному сусп. втрачає здатність розпізнавати репресивний хар.-р методів впливу на себе. І наслідком цього є формування одномірної моделі людського буття. Ліквідація двомірної к-ри відбувається не шляхом заперечення і відкидання культурних цінностей, а шляхом їх своєрідного вбудовування в існуючий порядок у спосіб їх масового відтворення.

74.Сучасні підходи до осмислення проблеми соціально-політичного управління .

75.М. Фуко "Право на смерть та влада над життям".