
- •1. Феномен управління. Основні підходи до його вивчення.
- •2. Поняття про соціальне управління. Соціальне управління як система.
- •Суб’єкт соціального управління – керуюча соціальна система. Це організаційно-оформлені групи людей, сформовані ними органи управління і керуючий склад.
- •Структури
- •3. Два аспекти політичного управління. Теоретично-політологічне підґрунтя їх розмежування.
- •Формально-правової.
- •Етичної (концепції держави-вихователя).
- •4. Доцільність та обмеженість кібернетичного тлумачення управління.
- •5. Управління та інформація. Соціально-психологічні аспекти соціальної інформації, що є значущим для практики соціально-політичного управлння.
- •6.Поняття інформаційних бар’єрів та шумів.
- •7. Вимоги щодо соціальної інформації. Формула Лассуела.
- •Достовірність.
- •8.Особливості управління соціально-політичними процесами в трансформаційних суспільствах.
- •9.Сутність та сенс проблеми соціально-політичного управління.
- •10. Проблема соціально-політичного управління в контексті загальної теорії управління.
- •11.Політична психологія та проблема соціально-політичного управління.
- •12.Сучасні соціальні технології та практика соціально-політичного управління.
- •13.Методи системного аналізу та математичного моделювання в соціально-політичному правлінні.
- •14. Теоретично-філософські засади осмислення проблеми соціально-політичного управлінням.
- •15.Проблема реконструювання суб’єктивних смислів соціальної дії у Вебера.
- •16. Вчення в. Парето про логічні та нелогічні вчинки. Поняття про залишки та похідні.
- •17.Соціологія повсякденності та проблема соціально-політичного управління.
- •18. Теорія мотиваційного впливу п. Сорокіна.
- •19.П. Бергер та т. Шибутані про інститут соціального контролю.
- •20.Соціально-політичне управління та проблема масовизації суспільства. Т.Шибутані про характерні риси масових суспільств.
- •21. Особливості соціально-політичного управління в масових суспільствах.
- •22.Визначення, основні характеристики та класифікація людини-маси у г. Лебона.
- •23.Г. Лебон про основні способи соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •24.Г. Лебон про віддалені та безпосередні чинники формування людини-маси.
- •25.Визначення та ознаки людини-маси у е. Канетті.
- •26.Е. Канетті про поняття масового кристалу та масового символу.
- •27.Е. Канетті про класифікацію людини-маси за змістом афектів.
- •Глава 2. Восстание масс
- •Часть 2
- •Глава 4 – Открытие толп
- •34.Філософське осмисленя масової поведінки у працях X. Ортеги-і-Гасети ("Повстання мас") та к. Ясперса ("Духовна ситуація нашого часу").
- •43.Прагматизм про роль раціональних чинників у здійсненні соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •44.Біхевіористичне тлумачення проблеми соціально-політичного управління (е. Торндайк, Дж.Уотсон)
- •45.Стимул-реактивні теорії соціально-політичного управятня
- •46.Основні положення та проблеми технології поведінки Скіннера.
- •47. А.Бандура про основні принципи теорії соціального навчання
- •48. Ринкова модель соц.-пол. Управління д.Хоманса
- •51. Блумер та Шибутані про основні положення та завдання соціобіхевіористичної моделі соц.-пол. Уп.-я
- •52. Значення первинних соціальних груп для практики соц.-пол. Уп.-я
- •53.Келле та Шибутані про роль референтних груп в практиці соц.-пол. Уп.-я
- •54.Теорія міжособистих стосунків в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •57.Соціометрична структура суспільства як підгрунття ефективності соц.-пол. Уп.-я.
- •58. Концепція соц. Драматургії е.Гоффмана в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •60. У.Томас і ф.Знанецький про об’єктивні та суб’єктивні чинники ефективності управління.
- •65.Поняття „соц. Хар-ру” та його значення для практики соц.-пол. Уп.-я
- •67. Конструктивна теорія неврозів к.Хорні як теоретико-психологічне підгрунття
- •3) Внутрішнє спустошення особистості ознаками якого є нерішучість,
- •6) Садистські наміри.
- •68.Загальна схема соціально-політичного управління в теорії структурного функціоналізму.
- •69.Р.Мертон про витоки та основні види девіантної поведінки і необхідність її врахування у практиці соц.-пол. Уп.-я
- •71. Реклама та змі в практиці соц.-пол. Уп.-я. Ж.Бодріяр про ціннісно-світоглядні функції реклами.
- •73.Маркузе про особливості соц.-пол. Уп.-я в тоталітарних суспільствах
67. Конструктивна теорія неврозів к.Хорні як теоретико-психологічне підгрунття
соц.-пол. уп.-я
Головним мотиваційним чинником поведінки сучасної людини є базальний конфлікт – породжується несумісними між собою типами відношення людини до світу. До таких типів належать (ми тяжіємо до першого, але іноді поєднуємо і інші): 1) назустріч людям (завоювання прихильності і любові інших людей); 2) проти людей; 3) від людей.
Якщо людина не може обрати той чи інший тип відношення до світу або слідує цим типам незалежно від того чи відповідають вони конкретним обставинам, то людина опиняється в ситуації базального конфлікту.
Форми вирішення (з боку людини): 1) пригнічення одних та посилення інших сторін своєї особистості; 2) встановлення певної дистанції між собою та іншими: а) ідеалізація (створення власного образу); б) екстерналізація (сприйняття внутрішніх процесів як таких, які нібито відбуваються поза самою людиною); 3) шляхом раціоналізації (самообману через логічні міркування, через встановлення суворого самоконтролю, цинізму ).
Наслідком таких зусиль є трансформування базових конфліктів:
1) страх божевілля;
2) викриття та страх будь-яких змін у собі;
3) Внутрішнє спустошення особистості ознаками якого є нерішучість,
усвідомлення безплідності будь-яких своїх зусиль, загальна інерція ;
4) егоцентризм;
5) нездатність зайняти певну позицію і безнадійність;
6) Садистські наміри.
68.Загальна схема соціально-політичного управління в теорії структурного функціоналізму.
Теория Редклиффа-Брауна вела начало от Дюркгейма, особенно раннего Дюркгейма, страдала чрезмерной приверженностью органической аналогии с методологическими последствиями сравнительной социальной морфологии, посвященной строгой классификации различных социальных структурных родов и видов, и социальной физиологии, касающейся объяснения их нормального как противоположного патологическому функционированию. Для дальнейшей разработки понятия функция, - писал Редклифф-Браун, - удобно использовать аналогию между социальной жизнью и органической жизнью... Система отношений, посредством которой эти единицы связаны, является органической структурой. Как термин здесь используемый, организм не является сам по себе структурой, он является собранием единиц, расположенных в структуру, то есть, в комплекс отношений... Так как здесь используется слово функция, жизнь организма рассматривается как функционирование его структуры. Именно через и посредством непрерывности функционирования сохраняется непрерывность структуры... Обращаясь от органической жизни к социальной, если мы исследуем такое общество как африканское или австралийское племя, мы можем признать существование социальной структуры. Отдельные человеческие существа, существенные единицы в этом примере, связаны посредством определенного комплекса социальных отношений в интегральное целое. Непрерывность социальной структуры, наподобие непрерывности органической структуры не разрушается за счет изменений в единицах... Непрерывность сохраняется благодаря процессу социальной жизни, который состоит из деятельностей и интеракций отдельных человеческих существ и организованных групп, в которые они соединяются. Социальная жизнь общины определяется здесь как функционирование социальной структуры. [4] Радклифф-Браун создал теорию социальной структуры, которую он рассматривает как сеть социальных отношений, включающих устойчивые социальные группы, социальные категории, классы и социальные роли. Предполагается, что каждая социальная структурная система является самоподдерживающейся, гомеостатической, гармонической функциональной единицей; следовательно, первенство взаимосвязанности. Эмпирически работа подтверждает это изучением всегда частей, не как они существуют сами по себе, но как они функционируют в отношении с целым. Взаимоотношения и функциональная взаимозависимость являются ключами к такому анализу. Другая главная тенденция такой работы ≈ это изучение эволюционного структурного изменения, не радикальное или революционное изменение, но постепенная и предсказуемая трансформация одной формы в другую. Оно одновременно является историческим и археологическим, но по существу морфологическим. Теория Радклифф-Браун о социальной структуре является одновременно инклюзивной теорией культуры. [5] Радклифф-Браун и его последователи обходились без понятия культура. Это было, однако, несколько неискренне, так как их понятие имплицитно заключало в себе концепции культуры. Следствием этого положения было то, что Радклифф-Браун запомнился не за свой вклад в теорию культуры, а скорее как родоначальник влиятельной социальной теории, которая определяла объяснительное понятие функция исключительно в отношении понятия социальная структура, то есть теории структурного функционализма. Сформулируем основные положения функционализма-Редклиффа-Брауна: - Все нормы, ценности, чувства, ритуалы стоят над человеком и цель их в том, чтобы скреплять общество. Как живой организм существует постольку, поскольку элементы, его образующие, выполняют определенные функции, так и человеческое общество строится на структуре взаимосвязанных и дополняющих друг друга культурных-элементах. - Социальная система состоит из структур и действий. Структуры представляют собой устойчивые модели, посредством которых индивиды осуществляют отношения между собой и с окружающей средой. Они складываются в результате социального взаимодействия и норм, регулирующих социальные отношения. Функция всех структурных элементов состоит в том, чтобы вносить свой вклад в поддержание социальной солидарности и устойчивости социальной системы. - Совместная жизнь людей предполагается как функционирование ее членов в рамках определенной социальной структуры. Функция каждого вида действия состоит в решении тех или иных социально значимых задач, а кроме того поддержании структурной преемственности.
- Иституции представляют собой устойчивые формы, с помощью которых протекает социальная жизнь индивидов. Функция каждой институции заключается в решении определенной социально значимой задачи, в удовлетворении конкретных базовой потребности,в осуществлении групповых интересов. - Обычаи, ритуалы, моральные нормы рассматриваются как регуляторы поведения людей (по аналогии с действием правовых норм) и им приписывается ключевая роль в культуре. Они рассматриваются в качестве культурных механизмов и механизмов контроля в отношении выполнения определенных функций, значимых с точки зрения удовлетворения жизненно важных потребностей людей или поддержания совместности их существования. - Выдвигается концепция ⌠раздельности норм: в рамках функционально обусловленной социальной системы людям приходится руководствоваться различными наборами норм, что необходимо для достижения результатов в интересах всех членов общества. В группе у каждого по отношению к поведению другого существуют определенные ожидания, которые другой считает законными и заслуживающими того, чтобы отвечать на них. (В дальнейшем эта теория получила свое развитие в рамках социологии действия Т. Парсонса.)