47. А.Бандура про основні принципи теорії соціального навчання

Теорія соціального навчання Бандури – процес навчання можна значно прискорити, якщо залучити до нього певні соціальні детермінанти – демонстрування соц.-ефективних моделей поведінки. Навчання може виникати під час простого спостереження за цими процесами поведінки, навіть тоді, коли спостерігач не відтворює їх. У свідомості людини ці моделі фіксуються як найбільш ефективні, вдалі (кіногерої).

48. Ринкова модель соц.-пол. Управління д.Хоманса

Ринкова модель чи теорія соц. обміну Д.Хоманса – в якості чинника підкріплення набутої моделі поведінки виступає не анонімне середовище, а поведінка іншого індивіда. Кожен демонструє ту поведінку, яка так чи інакше закріплюється поведінкою іншого і кожен вважає цю поведінку іншого його власною моделлю поведінки.

Два постулати:

1) існує певна пропорційність між цінністю поведінки індивіда для інших та цінністю їх поведінки для нього;

2) демонструючи ту чи іншу поведінку людина несе певну втрату (пристосування), а тому у кожної людини є більш ніж один притаманний для неї спосіб поведінки. Механізми управління людською поведінкою: а) користь – різниця між нагородою за дану модель поведінки та витратами на її оволодіння та відтворення; б) статусна – конг(к)луентність – статус члена групи визначає заробітна плата і ступінь відповідальності, тобто людина, яка несе найбільшу відповідальність і при цьому отримує більше зар.плату, користується більшою повагою. Якщо вони не узгоджені між собою, то люди не задоволені собою і статусом у суспільстві. Якщо узгоджені – можуть вважати свою роботу не цікавою, але будуть задоволенні.

49. Дж.Мід про соц.-ну матрицю соц.-пол. уп.-я + 50. Дж.Мід про поняття „узагальненого іншого” та його роль у соц.-пол. уп.-і

Мід. Класичний біхевіоризм. Стимул – складова соц. процесів. Тому у центрі уваги є проблема пристосування дій окремих індивідів одна до одної у межах певного соціального процесу. Таке пристосування від бувається за допомогою комунікації, а його засобом є смисл стимула. Тому соц. Поведінка людей є осмисленою поведінкою, тобто взаємодія між людьми опосередкована розумінням як стимулу, так і його відгуку, що цей стимул може викликати в іншому. Головним стимулом є головний жест або слово.

Голосовий жест індивіда, його наступна поведінка і відгук іншої людини на цей жест утворюють своєрідну матрицю управління соціальною поведінкою людей. Ця матриця дозволяє зробити висновки, що оволодіння новими формами поведінки полягає не в тому, що індивід просто робить те, що як він бачить роблять інші. Механізм такого оволодіння полягає у наступному: початок дії одного індивіда є стимулом для іншого відгукнутись певним чином, а початок цього відгуку знову стає стимулом для дії першого, що намагається пристосувати свою поведінку до цього відгуку.

Тобто насправді оволодіння певними формами поведінки відбувається шляхом прийняття ролі іншого і врахування цієї ролі у здійсненні власної поведінки, тобто шляхом контролю індивідом власних дій в ролі і від імені іншого.

Вводить поняття „узагальнений інший” – та соціальна група, членом якої є індивід, чиї установки і цінності становлять фундамент свідомості індивіда. Якщо ці цінності та установки інтерналізуються, то вони здійснюють контроль над вчинками людини.

50.Дж. Мід про поняття "узагальненого іншого" та його роль в соціально-політичному управлінні.