
- •1. Феномен управління. Основні підходи до його вивчення.
- •2. Поняття про соціальне управління. Соціальне управління як система.
- •Суб’єкт соціального управління – керуюча соціальна система. Це організаційно-оформлені групи людей, сформовані ними органи управління і керуючий склад.
- •Структури
- •3. Два аспекти політичного управління. Теоретично-політологічне підґрунтя їх розмежування.
- •Формально-правової.
- •Етичної (концепції держави-вихователя).
- •4. Доцільність та обмеженість кібернетичного тлумачення управління.
- •5. Управління та інформація. Соціально-психологічні аспекти соціальної інформації, що є значущим для практики соціально-політичного управлння.
- •6.Поняття інформаційних бар’єрів та шумів.
- •7. Вимоги щодо соціальної інформації. Формула Лассуела.
- •Достовірність.
- •8.Особливості управління соціально-політичними процесами в трансформаційних суспільствах.
- •9.Сутність та сенс проблеми соціально-політичного управління.
- •10. Проблема соціально-політичного управління в контексті загальної теорії управління.
- •11.Політична психологія та проблема соціально-політичного управління.
- •12.Сучасні соціальні технології та практика соціально-політичного управління.
- •13.Методи системного аналізу та математичного моделювання в соціально-політичному правлінні.
- •14. Теоретично-філософські засади осмислення проблеми соціально-політичного управлінням.
- •15.Проблема реконструювання суб’єктивних смислів соціальної дії у Вебера.
- •16. Вчення в. Парето про логічні та нелогічні вчинки. Поняття про залишки та похідні.
- •17.Соціологія повсякденності та проблема соціально-політичного управління.
- •18. Теорія мотиваційного впливу п. Сорокіна.
- •19.П. Бергер та т. Шибутані про інститут соціального контролю.
- •20.Соціально-політичне управління та проблема масовизації суспільства. Т.Шибутані про характерні риси масових суспільств.
- •21. Особливості соціально-політичного управління в масових суспільствах.
- •22.Визначення, основні характеристики та класифікація людини-маси у г. Лебона.
- •23.Г. Лебон про основні способи соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •24.Г. Лебон про віддалені та безпосередні чинники формування людини-маси.
- •25.Визначення та ознаки людини-маси у е. Канетті.
- •26.Е. Канетті про поняття масового кристалу та масового символу.
- •27.Е. Канетті про класифікацію людини-маси за змістом афектів.
- •Глава 2. Восстание масс
- •Часть 2
- •Глава 4 – Открытие толп
- •34.Філософське осмисленя масової поведінки у працях X. Ортеги-і-Гасети ("Повстання мас") та к. Ясперса ("Духовна ситуація нашого часу").
- •43.Прагматизм про роль раціональних чинників у здійсненні соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •44.Біхевіористичне тлумачення проблеми соціально-політичного управління (е. Торндайк, Дж.Уотсон)
- •45.Стимул-реактивні теорії соціально-політичного управятня
- •46.Основні положення та проблеми технології поведінки Скіннера.
- •47. А.Бандура про основні принципи теорії соціального навчання
- •48. Ринкова модель соц.-пол. Управління д.Хоманса
- •51. Блумер та Шибутані про основні положення та завдання соціобіхевіористичної моделі соц.-пол. Уп.-я
- •52. Значення первинних соціальних груп для практики соц.-пол. Уп.-я
- •53.Келле та Шибутані про роль референтних груп в практиці соц.-пол. Уп.-я
- •54.Теорія міжособистих стосунків в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •57.Соціометрична структура суспільства як підгрунття ефективності соц.-пол. Уп.-я.
- •58. Концепція соц. Драматургії е.Гоффмана в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •60. У.Томас і ф.Знанецький про об’єктивні та суб’єктивні чинники ефективності управління.
- •65.Поняття „соц. Хар-ру” та його значення для практики соц.-пол. Уп.-я
- •67. Конструктивна теорія неврозів к.Хорні як теоретико-психологічне підгрунття
- •3) Внутрішнє спустошення особистості ознаками якого є нерішучість,
- •6) Садистські наміри.
- •68.Загальна схема соціально-політичного управління в теорії структурного функціоналізму.
- •69.Р.Мертон про витоки та основні види девіантної поведінки і необхідність її врахування у практиці соц.-пол. Уп.-я
- •71. Реклама та змі в практиці соц.-пол. Уп.-я. Ж.Бодріяр про ціннісно-світоглядні функції реклами.
- •73.Маркузе про особливості соц.-пол. Уп.-я в тоталітарних суспільствах
22.Визначення, основні характеристики та класифікація людини-маси у г. Лебона.
23.Г. Лебон про основні способи соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
24.Г. Лебон про віддалені та безпосередні чинники формування людини-маси.
Масова психологічна модель соціально політичного управління базується на знанні закономірностей і формальної поведінки людської маси і використання їх з метою нейтралізації руйнівних схильностей та намірів людської маси. „Психологія мас і народів” Леона – з’ясування закономірностей масової поведінки як поведінки народів і натовпів. Народи – штучне утворення або історична раса, що виникає в результаті завоювань, міграцій чи політичних змін у суспільстві. Народ характеризується єдністю до мов і почуттів. Душевна єдність – душа народу, що утворилася не значною кількістю характеристик, морального та інтелектуального плану, що в своїй єдності утворює національну характеристику або середній психічний тип. З інтелекту так званого сучасного народу можна розглядати як своєрідні піраміди.
основа – темні маси населення
середні – освітчені верстви
вищі – невелика група що визначає рівень країни.
Характерною особливістю є заміна свідомої діяльності індивідів без свідомою діяльністю натовпу. Натовп протистоїть народові але за певних умов може бути утворений з його представників.
Натовп – організований або одухотворений натовп, що діє як одна особа. Організований натовп характеризується колективною душею. Два види одухотвореного натовпу:
гетерогенний – утв. з різноманітних соціальних елементів
галогенний – утв. з одного класу. (однорідний)
Основні характеристики людської маси:
індивід у натовпі набуває почуття нездоланної сили натовп анонімний, тому почуття відповідальності зникає.
Феномен заразливості
Схильність до навіювання
Чинники формування:
віддалені об’єктивні:
народний та національний характер,
традиції,
час визначений
політичні та соціальні установи, які сприяють перетворенню індивідів на організований натовп
виховання і освіта
безпосередні чинники – створені:
образи, мова і формули
могутність слова тісно пов’язане з тими образами, які воно викликає
невизначеність певних термінів дозволяє забезпечити синтез прагнень та надій, щодо реалізації того змісту, що позначений цими термінами
ілюзії – натовпи ніколи не прагнули правди
досвід – має здійснюватись у великих розмірах і повторюватись
розум – має бути нейтралізований, бо має негативний вплив
Способи управління – їх специфіка залежить від:
визначальними складовими національного характеру є елементи, що позначаються терміном „почуття”. Тому раціональні моменти можуть справити дійсний вплив на душу народу лише тоді, коли вони проникнуть у сферу почуттів
проникнути в душу мас. Вплив базується на навіюванні авторитету, чи престижу окремих людей.
Способи управління організованим натовпом:
ствердження просте, локанічне, не підкріплюване досвідом.
повторення
заразливість
привабливість
Всі вони мають на меті прийняти певні ідеї шляхом апелювання до нераціональних складових і психіки.