
- •1. Феномен управління. Основні підходи до його вивчення.
- •2. Поняття про соціальне управління. Соціальне управління як система.
- •Суб’єкт соціального управління – керуюча соціальна система. Це організаційно-оформлені групи людей, сформовані ними органи управління і керуючий склад.
- •Структури
- •3. Два аспекти політичного управління. Теоретично-політологічне підґрунтя їх розмежування.
- •Формально-правової.
- •Етичної (концепції держави-вихователя).
- •4. Доцільність та обмеженість кібернетичного тлумачення управління.
- •5. Управління та інформація. Соціально-психологічні аспекти соціальної інформації, що є значущим для практики соціально-політичного управлння.
- •6.Поняття інформаційних бар’єрів та шумів.
- •7. Вимоги щодо соціальної інформації. Формула Лассуела.
- •Достовірність.
- •8.Особливості управління соціально-політичними процесами в трансформаційних суспільствах.
- •9.Сутність та сенс проблеми соціально-політичного управління.
- •10. Проблема соціально-політичного управління в контексті загальної теорії управління.
- •11.Політична психологія та проблема соціально-політичного управління.
- •12.Сучасні соціальні технології та практика соціально-політичного управління.
- •13.Методи системного аналізу та математичного моделювання в соціально-політичному правлінні.
- •14. Теоретично-філософські засади осмислення проблеми соціально-політичного управлінням.
- •15.Проблема реконструювання суб’єктивних смислів соціальної дії у Вебера.
- •16. Вчення в. Парето про логічні та нелогічні вчинки. Поняття про залишки та похідні.
- •17.Соціологія повсякденності та проблема соціально-політичного управління.
- •18. Теорія мотиваційного впливу п. Сорокіна.
- •19.П. Бергер та т. Шибутані про інститут соціального контролю.
- •20.Соціально-політичне управління та проблема масовизації суспільства. Т.Шибутані про характерні риси масових суспільств.
- •21. Особливості соціально-політичного управління в масових суспільствах.
- •22.Визначення, основні характеристики та класифікація людини-маси у г. Лебона.
- •23.Г. Лебон про основні способи соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •24.Г. Лебон про віддалені та безпосередні чинники формування людини-маси.
- •25.Визначення та ознаки людини-маси у е. Канетті.
- •26.Е. Канетті про поняття масового кристалу та масового символу.
- •27.Е. Канетті про класифікацію людини-маси за змістом афектів.
- •Глава 2. Восстание масс
- •Часть 2
- •Глава 4 – Открытие толп
- •34.Філософське осмисленя масової поведінки у працях X. Ортеги-і-Гасети ("Повстання мас") та к. Ясперса ("Духовна ситуація нашого часу").
- •43.Прагматизм про роль раціональних чинників у здійсненні соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •44.Біхевіористичне тлумачення проблеми соціально-політичного управління (е. Торндайк, Дж.Уотсон)
- •45.Стимул-реактивні теорії соціально-політичного управятня
- •46.Основні положення та проблеми технології поведінки Скіннера.
- •47. А.Бандура про основні принципи теорії соціального навчання
- •48. Ринкова модель соц.-пол. Управління д.Хоманса
- •51. Блумер та Шибутані про основні положення та завдання соціобіхевіористичної моделі соц.-пол. Уп.-я
- •52. Значення первинних соціальних груп для практики соц.-пол. Уп.-я
- •53.Келле та Шибутані про роль референтних груп в практиці соц.-пол. Уп.-я
- •54.Теорія міжособистих стосунків в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •57.Соціометрична структура суспільства як підгрунття ефективності соц.-пол. Уп.-я.
- •58. Концепція соц. Драматургії е.Гоффмана в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •60. У.Томас і ф.Знанецький про об’єктивні та суб’єктивні чинники ефективності управління.
- •65.Поняття „соц. Хар-ру” та його значення для практики соц.-пол. Уп.-я
- •67. Конструктивна теорія неврозів к.Хорні як теоретико-психологічне підгрунття
- •3) Внутрішнє спустошення особистості ознаками якого є нерішучість,
- •6) Садистські наміри.
- •68.Загальна схема соціально-політичного управління в теорії структурного функціоналізму.
- •69.Р.Мертон про витоки та основні види девіантної поведінки і необхідність її врахування у практиці соц.-пол. Уп.-я
- •71. Реклама та змі в практиці соц.-пол. Уп.-я. Ж.Бодріяр про ціннісно-світоглядні функції реклами.
- •73.Маркузе про особливості соц.-пол. Уп.-я в тоталітарних суспільствах
13.Методи системного аналізу та математичного моделювання в соціально-політичному правлінні.
Системний аналіз. Дослідження військових операцій, які виникли підчас ІІ Св. Війни. Створена воєнна операція Rent corporation. Вона пристосувала дослідження операцій до завдань стратегічного воєнного планування. В наслідок цього виникла система планування, програмування, фінансування її сил полягав:
Спершу встановлюються воєнно-стратегічні цілі і відпрацьовуються методи їх дослідження (етап планування).
Встановлюються конкретні завдання щодо виробництва і відповідно до них контракти, як основний вид господарських зв’язків (програмування)
Під ці завдання підводиться бюджетно-фінансове забезпечення (фінансування)
З часом ця система стає універсальним методом як для розробки політики міжнародних відносин, так і в тих випадках, коли потрібно поєднати урядові програми з загально- національними завданнями.
Під системним аналізом розуміють – систематизуючий спосіб мислення відповідно до якого процес прийняття рішень базується на визначенні загальної цілі системи і послідовному підпорядкуванні досягнення цієї мети діяльності цих підсистем. Системний аналіз базується на 3х основних принципах:
в будь-якій діяльності, пов’язаній з управлінням і прийняттям рішень повинно передувати визначення цілей і встановлення їх субординацій.
Існують альтернативні шляхи, методи досягнення цілей, які розрізняються витратами та термінами реалізації, їх потрібно вміти порівнювати, щоб отримати максимальний ефект з точки зору досягнення поставлених цілей при мінімальних витратах
Кількісна оцінка цілей та методів їх досягнення не можлива за допомогою використання лише ринкових критеріїв. Необхідна оцінка соціального прибутку („невидимої користі” в грошах)
Як методологія системний аналіз характеризується:
суто практична орієнтація
застосування підчас вирішення колишніх проблем
виключне значення правильно і максимально точно формулювання проблеми.
Підпорядкування діяльності з постановки і вирішення проблеми єдиному критерію ефективності як максимальна об’єктивність такого критерію.
Першочергове значення критерію „ціль”
В критеріях системного аналізу не існує суспільної думки:
- 1 підхід: стратегія, стан системи, результат
- 2 підхід: ціль, альтернативні засоби її досягнення, витрати, математична і логічна модель зв’язків, критерії вибору альтернативності
- 3 підхід: вхід, вихід, процес.
Критерії системного аналізу мають використовуватись таким чином, щоб забезпечити суто практичний підхід до вияву і фіксації комплексного характеру якоїсь проблеми. В межах системного аналізу прийнято розрізняти два підходи:
математика системного аналізу – побудова, систематизація рішень з метою відшукання кількісного визначення оптимального рішення
логіка системного аналізу – процедури, які пов’язані з процесами прийняття рішень:
виявлення цілей
з’ясування альтернативних способів досягнення.