2. Специфіка технологій у соціально-педагогічній діяльності

Поняття «соціально-педагогічні технології» пов'язано з такими поняттями, як «соціальні технології» і «педагогічні технології».

Термін «педагогічні технології» з'явився в США спочатку як «технології освіти», який потім був видозмінений у «педагогічні технології».

Спочатку «технології в освіті» передбачали використання різних технічних засобів навчання в школі. Наступною була ідея програмованого навчання і третій крок розширив горизонти педагогічних технологій до вивчення, розробки і застосування принципів оптимізації навчального процесу на основі новітніх досягнень науки і техніки.

Таким чином, педагогічна технологія має своє коріння у двох принципово різних галузях: технічні науки - розробка і застосування різних технічних засобів, що сприяють підвищенню ефективності навчального процесу; гуманітарна область знань - педагогіка, в межах якої здійснюється формування і відтворення результатів виховної та навчальної діяльності.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки і практики під педагогічними технологіями розуміють систематичні методи планування, впровадження та оцінювання всіх процесів навчання і виховання учнів шляхом використання людських і технічних ресурсів для досягнення і ефективності навчання. Технологічний підхід у педагогіці має багато спільного з «соціальними технологіями» в плані побудови та структури процесу, що включає раціональну послідовність використання різних методів і засобів з метою досягнення якісних результатів.

Соціально-педагогічна технологія є інтегративним різновидом соціальної і педагогічної технології. Тобто соціально-педагогічна діяльність як і будь-який інший різновид соціальної діяльності, має свою структуру, завдяки якій може поетапно розроблятись і послідовно реалізовуватись.

Під соціально-педагогічними технологіями окремі автори розуміють певну програму дій соціального педагога, його співробітництво з індивідом чи соціальною групою в прогнозованих чи спонтанних умовах.

Основним завданням соціально-педагогічних технологій є, перш за все, - розробка методів та методик результативного та раціонального цілеспрямованого соціального впливу; застосування технологізації як способу оптимізації соціально-педагогічного результату.

Застосування технологій у роботі соціального педагога дозволяє поетапно реалізовувати структурні компоненти його діяльності. Соціально-педагогічна діяльність починається з постановки мети та завдань, які необхідно вирішити спеціалісту: допомога дитині в соціалізації та адаптації, набуття навичок спілкування та ін. Мета, в свою чергу визначає зміст діяльності, методи її реалізації та форми організації, які взаємопов’язані між собою. Зміст, методи і форми не можуть існувати незалежно одні від одних, їх взаємозв’язок визначається тим, що зміст впливає на форми і методи, а ті у свою чергу, можуть коректувати зміст соціально-педагогічної діяльності.

Розв’язання будь-якої проблеми дитини, що потребує втручання соціального педагога, починається з діагностики проблеми. Цей етап включає в себе обов’язковий збір, аналіз і систематизацію інформації, на основі яких може бути зроблений певний висновок. Складність діяльності соціального педагога полягає в тому, що дитина не завжди може сформулювати проблему, яка у неї виникає, пояснити чим вона викликана (конфліктом з однолітками, батьками чи вчителями та ін.), тому завдання соціального педагога в тому, щоб щоб самому виявити всі значимі обставини ситуації дитини і поставити діагноз.

Наступний етап - пошук шляхів розв'язання цієї проблеми. Розв'язання визначених задач може здійснюватись двома шляхами. Перший - скориставшись вже розробленими технологіями. Завданням соціального педагога є підбір саме тієї технології, яка забезпечить успішне вирішення проблеми. Другий шлях - це складання власної програми, тобто розробка технології своєї діяльності в конкретному випадку. Відповідно соціальний педагог повинен бути компетентним щодо індивідуальної програми, яка враховує особливості дитини, характер проблеми та ін.

В залежності від обраної технології, соціальний педагог обирає відповідні методи і форми своєї діяльності, визначає засоби, які будуть використані в роботі і дозволять вирішити проблему дитини. В окремих випадках може виникнути необхідність корекції діяльності соціального педагога на кожному етапі і повторне розв'язання проблеми.

Впровадження технологій у діяльність соціального педагога сприяє більш ефективному вирішенню завдань, дозволяє реалізувати науковий підхід у соціально-педагогічній діяльності.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А.Й.Капська, О.В.Безпалько, Р.Х.Вайнола. - К., 2002.

2. Методика и технологии работы социального педагога: Учебн. пособие для студ. / Б.Н.Алмазов, М.А.Беляева, Н.И. Бессонова и др. / Под ред. М.А.Галагузовой - М., 2002.

3. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. - М.: Сфера, 2001.

5. Павленок П.Д. Введение в профессию «Социальная работа»: Курс лекций. - М., 1998. Социальная педагогика: Курс лекций / Под общ. ред. М.А.Галагузовой. - М., 2000.

6. Соціальна робота: навчальний посібник / Соціальна робота. Книга II. - К.: ДЦССМ, 2002.

7. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч. посібник / За заг. ред. проф. А.Й.Капської - К., 2000.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. В чому полягає зміст проблеми технологізації соціальної роботи?

2. Розкрийте зміст основних технологічних компонентів соціальної роботи.

3. Дайте характеристику сутності і змісту поняття «соціально-педагогічна технологія», його взаємозв'язок з поняттями «соціальна технологія» і «педагогічна технологія».

4. Розробіть перелік об'єктивних та суб'єктивних умов реалізації соціально-педагогічних технологій. Обґрунтуйте • свій вибір.

5. Визначте критерії ефективності реалізації соціально-педагогічних технологій.