Типи культури. Східна і західна культури

Східний тип культури пов'язаний з культурами Стародавнього Єгипту, Індії, Китаю, Вавілону, мусульманських країн. їх загальні риси:

1. Традиціоналізм (традиції розглядаються як вища цінність).

2. Поступовість суспільного розвитку, слабка різноманітність усіх сфер людського життя і діяльності; культ предків, відсутність проблеми «батьків та дітей».

3. Перевага релігійно-міфологічних уявлень.

4. Символ східної культури - «людина у човні без весел» (тобто, життям людини керують вищі сили).

5. Ідеал східної культури - людина, що покинула зовнішній світ заради духовного життя (чернець, пустельник).

6. Колективізм - колектив контролює всі сторони життя людини.

7. Політична організація життя - деспотія, абсолютне переваження держави над суспільством та особистістю.

Головні цінності Західної культури

1. Динамізм, орієнтація на новину.

2. Раціоналізм, практичне відношення до світу і життя.

3. Повага до особистості.

4. Індивідуалізм.

5. Ідеали свободи і рівності.

6. Повага до приватної власності.

7. Демократична форма правління

8 Ідеал західного типу культури - свободна особистість, яка активно пізнає та перетворює світ. Основи західної культури у Давній Греції та Давньому Римі.

Реалізувати себе у житті як особистість, розкрити свої здібності, знайти сенс свого існування людина може тільки у світі культури і за допомогою культури. Культура – це водночас умова і засіб прогресивного розвитку особистості.Прилучаючись до цінностей культури, кожна людина змінюється на краще.

Висококультурна людина – це людина, яка відбулася, це фахівець, який відбувся, це – творча особистість.

Питання для роздуму: + Як ви розумієте такі вислови: - Ідеалом культурної людини є не що інше, як ідеал людини, яка за будь-яких умов зберігає справжню людяність. (А.Швейцер).- Культура – це міра людського у людині. - Мало народитися людиною, треба ще родити в собі людину. - Щастя дорівнює праці (античний афоризм). - Весь наш большой народ за то, чтоб труд Введен был в культ, как высшая святыня. Где нет труда – сады там не цветут, Где нет любви к труду, там мир – пустыня. (С.Сергеев-Ценский). - Саме в праці, і тільки в праці, велична людина. (М.Горький). - Не позволяй душе ленится! Чтоб воду в ступе не толочь, Душа обязана трудится И день и ночь, и день и ночь! (Н.Заболоцкий).

Література: 1. Бокань В А. Культурологія: Навч. посіб. - К., 2000.

2. Бокань В.Л., Польовий Л.П. Історія культури України. -К, 1998.

3. Греченко В.А., Чорній І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2002.

4.Історія української та зарубіжної культури / За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. - К., 1999.

5. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. - К, 2002.

6. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури XX століття): Навчальний посібник. - Харків, 2002.

Тема: Культура первісного суспільства.

Після вивчення матеріалу теми ви повинні вміти:

• розкривати процес виникнення людської культури;

• пояснювати, що в основі первісної культури покладено міфо – обрядовий комплекс;

• характеризувати первісне мистецтво, його характерні риси та особливості;

• давати значення понять «антропогенез» ,«антропоморфізм», «анімізм», «архетип»,

« генезис», «культурогенез», «міф», «тотемізм», «фетішизм».

План.

1. Виникнення людської культури.

2. Міфо-обрядовий комплекс первісної культури.

3. Первісне мистецтво, його характерні риси та особливості.

Теоретичний мінімум: - природа (мистецтво, міф, обряд, звичай, ритуал, ініціація, містика, релігія, фетишизм, магія, тотемізм, анімізм); - людина (антропогенез, архантроп, неандерталець, кроманьйонець, духовність, синкретизм, свідомість, шаман, реалізм, символізм, петрогліф, писаниця, піктографія); - суспільство (соціогенез, рід, плем’я, община, матріархат, патріархат, палеоліт, мезоліт, неоліт, табу, гомогенність).

Основна частина.

Культура первісної доби, це насамперед культура матеріальна. Тому матеріали, які були провідниим у господарському житті, дали назву основним історико-культурним періодам:

1. Кам’яна доба – пізній палеоліт (40 – 10тис. років до н.е.), мезоліт (10 – 6тис. років до н.е.), неоліт (6 – 4 тис. років до н.е.).

2. Енеоліт (або мідна доба) – 4 – 3 тис. років до н.е.

3. Доба бронзи (2 половина 3-го – 1 половина 2-го тис. до н.е.).

4. Доба заліза (2 половина 2-го тис. до н.е. – 1 тис. до н.е.).

Виникнення і розвиток первісной культури людства

- формування людини сучасного типу – кроманьйонської людини

- формування матріархальної родової общини

- виготовлення кам’яних і кістяних знарядь праці, мисливського озброєння

- споживча форма господарства – збиральництво і полювання

- добування та використання вогня

- початок домобудівництва

- поява міфологічних та релігійних уявлень

- виникнення мистецтва

- створювання племен та налагодження культурних зв’язків між ними

- прояви своєрідності місцевих культур

- винахід лука і стріл

- розповсюдження мікролітичної мисливської техніки

- головні форми господарювання – мисливство та рибалка

- розвиток орнаментального мистецтва, вироблення прикрас

- стилізація у зображення людини і тварин, розгорнуті композиції, сцени війни та полювання

- розвиток та укріплення племінної цивілізації

- перехід до патріархально-родового ладу

- нові технології та удосконалення знарядь праці з каміння

- нові штучні матеріали – текстиль та кераміка

- перехід до нових форм господарювання – землеробство і скотарство

- умовність, символізм у мистецтві

- зародження піктографії

ПАЛЕОЛІТ

МЕЗОЛІТ

НЕОЛІТ

КАМ’ЯНИЙ ВІК

Кам’яний вік – це величезний за часом період, у межах якого відбулося виділення людини зі світу тварин, становлення її як розумної соціальної істоти, а також було закладено підвалини наступного розвитку матеріальної та духовної культури людства.

Особливості первісної культури

Поява перших знарядь праці, що були вироблені первісною людиною свідомо, цілеспрямовано, за допомогою спеціальної технології, є першим артефактом людської культури.

Колективна праця - об’єктивно необхідна умова існування та розвитку людського роду. Завдяки їй розвинувся мозок людини і з’явилась мова як засіб спілкування та мислення.

Видатні культурні досягнення первісного суспільства пов’язані з кроманьйонською людиною. Від неї веде родовід сучасне людство.

У суспільстві людина подолала свій обмежений індивідуальний досвід, який віддзеркалював безпосередньо лише поодинокі речі та явища.

У трудовому колективі знання та вміння закріплювались і передавались соціально-культурним способом,тобто за допомогою опосередкованого пізнання через спілкування.

Потреба пізнати оточуючий людину світ, накопичити та передати інформацію для подальшої творчо-перетворювальної діяльності – це основа розвитку культури з моменту її появи і до наших днів.

Культурний фактор розвитку первісного суспільства привів до обмеження і контролю над біологічними законами боротьби за існування. З’явились соціально-культурні закони життя людського суспільства.

В добу пізнього палеоліту з’являються важливі елементи матеріальної культури (більш складні знаряддя праці, полювання на великих тварин, будування житла, прикраси та ін.). Асортимент знарядь праці понад 100 найменувань: різці, гарпуни, списи та ін. В Україні відобо близько 800 пам’яток пізнього палеоліту. Найвідомішою є Мезинська стоянка поблизу Новгорода-Сіверського. Складною стає духовна культура. Людина цього часу має головні людські якості: розум, мислення, мовлення. Формуються перші форми релігії.

Культурна діяльність людини пов’язана з її свідомістю. Характер свідомості первісного суспільства вплинув на духовні засади його життєдіяльності.

Свідомість та діяльність первісних людей були злиті в єдине духовно-практичне ставлення до світу. Духовні відносини були породжені матеріальною діяльністю і вплетені в неї. Свідомість первісної людини була синкретичною.

Структура духовної культури первісного суспільства

Цінності первісної культури закріплювалися і передавалися у синкретичній формі суспільної свідомості. У науці вона отримала назву міфологічної свідомості.

На базі міфологічної свідомості у первісному суспільстві виникли такі форми світоглядної культури як фетишизм, магія, тотемізм, анімізм.

А) магія (чаклунство) – віра в здібності людини впливати на людей, духів, природні явища;

Б) тотемізм – віра в існування засновника роду та його покровителя: тварини чи рослини;

В) фетишизм – наділення речей надприродними властивостями (культ амулетів, оберегів, ідолів);

Г) анімізм – віра в існування душі і духів, що впливають на життя людини.

Колективні ритуали та обряди через систему ціннісних символів створювали духовну єдність людей певного роду-племені. Але духовність сприймалася первісною людиною як матеріально діюча ззовні таємна сила. Первісна людина відчувала страх і залежність від цієї містичної сили.

Міфо-обрядовий комплекс первісної культури відтворював систему життєвих цінностей та норм життєдіяльності, здійснював духовний зв’язок поколінь.