16. Поясніть, які фізико-хімічні властивості молекул ліпідів визначають їх участь у формуванні біологічних мембран, участь у роботі гормонів, ферментів, процесах біологічного окислення.

У ліпідному бішарі молекули орієнтовані таким чином, що їх полярні фрагменти звернені у бік водної фази і формують дві гідрофільні поверхні, а неполярні «хвости» утворюють гідрофобну область всередині бішару .Бішар - термодинамічно вигідна форма асоціації полярних ліпідів у водному середовищі. Ліпідний бішар, що складається з фосфоліпідів, є основою біологічних мембран. Його товщина становить зазвичай 4-5 нм. Функції ліпідів у живих організмах: жири є формою запасання енергії, фосфоліпіди та стероїди входять до складу біологічних мембран, інші ліпіди, що містяться в клітинах в менших кількостях можуть бути коферментами, світлопоглинаючими пігментами, переносниками електронів, гормонами, вторинними посередниками під час внутрішньоклітинної передачі сигналу, гідрофобними «якорями», що утримують білки біля мембран.

17. Визначте біологічну роль вітамінів.

Практично всі вітаміни надходять в організм разом з продуктами харчування переважно рослинного походження. Тільки 2 вітамінна синтезуються самостійно - вітамін D і вітамін К. Найважливішими функціями вітамінів в людському організмі є регуляція обміну речовин і участь в утворенні ферментних систем. Вітамінні препарати використовуються при лікуванні багатьох захворювань.

18. В чому полягає подібність та відмінність існування хімічних сполук в живій та неживій природі. Відповідь обґрунтуйте.

До складу живих організмів входять ті ж хімічні елементи, що і в об'єкти неживої природи. Однак співвідношення різних елементів у живій і неживому неоднаково. Елементарний склад неживої природи поряд з киснем представлений в основному кремнієм, залізом, алюмінієм і т.д. У живих організмах 98% хімічного складу припадає на чотири елементи - вуглець, кисень, азот і водень.

Всі живі організми здатні до обміну речовин з навколишнім середовищем, поглинаючи з неї елементи, необхідні для живлення, і виділяючи продукти життєдіяльності. При небіологічних круговоротах речовин вони переносяться з одного місця на інше або змінюється їх агрегатний стан, тоді як у живих організмів обмін має якісно інший рівень, включаючи процеси синтезу і розпаду. Шляхом ряду складних хімічних перетворень речовини, поглинені з навколишнього середовища, трансформуються в речовини живого організму, з яких будується їх тіло. Такі процеси називаються асиміляцією, або пластичним обміном. Процеси, зворотні асиміляції, в результаті яких складні органічні сполуки розпадаються на прості, отримали назву дисиміляції. При такому розпад речовин втрачається їх схожість з речовинами організму і виділяється енергія, необхідна для реакцій біосинтезу, внаслідок чого дисиміляцію називають ще енергетичним обміном. Обмін речовин забезпечує сталість хімічного складу і будови всіх частин організму і як наслідок - сталість їх функціонування в безупинно мінливих умовах навколишнього середовища.