11. Класифікація вітамінів та загальний механізм їх дії. Значення вітамінів.

Вітаміни (1912р.-Функ ввів термін, відкрив Лунін 1881)- незамінні компоненти їжі;органічні сполуки різної хім..природи, необхідні для нормального обміну речовин і життєдіяльності жив.організмів. Людина і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею. Віт. виступають в ролі антиоксидантів. Нестача вітамінів приводить до порушення обміну речовин. Джерелом вітамінів найчастіше є рослини.

1)водорозчинні (В,С,Н); 2)жиророзчинні(А,Д,Е,К)

А(ретинол)-зоровий компонент пурпура палочок клітчатки-родопсин,участь в сприйнятті світла. Д(кальцеферол)-поглинання Са і Р,синтезується при засмаганні. Е(токоферол)-антиоксидант,впливає на стан мембран. К(філохінон)-участь в згортанні крові,синтезується бактеріями товстого кишечника.

С(аскорбінова кслота)-створення колагену сполучних тканин.

В1-переносить СО2, В2-входить в склад ФАД і ФМН, В3-синтез кофермента (дихання), В5-склад коферментів НАД і НАДФ, В6-при недостачі дерматити. В12-участь в дозріванні еритроцитів, є коферментом (має Со).

Н(біотин)-синтез глікогену та амінокислот,кофермент.

12. Дайте аналіз амінокислотам як мономерам білків.

Усі ці білки складаються не більше ніж з двадцяти видів амінокислот. Амінокислоти є органічними молеку­лами, що мають загальну схему будови. Вони містять карбоксильну групу —СООН й амі­ногрупу —NH2, зв'язані з атомом Карбону. Індивіду­альні властивості кожної амінокислоти визначають­ся радикалом К. Залежно від структури радикала всі амінокислоти поділяють на полярні та неполярні. Послідовно сполучаючись між собою, амінокис­лоти формують молекулу білка. При цьому зв'язок утворюється між аміногрупою однієї амінокислоти та карбоксильною групою іншої з виділенням молекули води. Зв'язок —СО—NH— називається пептидним.

13. Охарактеризуйте рівні структурної організації білкової молекули.

Розрізняють декілька рівнів структурної органі­зації білків.

Первинна структура. Утворений у про­цесі трансляції поліпептидний ланцюг — послідов­ність амінокислот, з'єднаних між собою пептидни-ми зв'язками, називають первинною структурою білка. Вона закодо­вана в молекулі ДНК. Білкові молекули містять від 100 до 1500 амінокислот. Якщо в поліпептидному ланцюзі менше за 70 амінокислот, таку молекулу на­зивають пептидом. Вторинна структура. Розрізняють два види вторинної структури білка — а-спіраль і В-складчастий шар (В-структура).Білкова а-спіраль стабілізується водневими зв'язками, які утворюються між атомом Гідрогену гру­пи —NH однієї амінокислоти й атомом Оксигену групи —С=0 іншої. Радикали амінокислот не беруть участі у формуванні водневих зв'язків і обернені назовні від спіралі. Поліпептидний ланцюг у В-структурі має зигзагоподібну конфігурацію (структуру склад­частого листка). Він також стабілізується водневи­ми зв'язками. Ділянки поліпептидного ланцюга, які прилягають одна до одної, у В-структурі можуть бути як паралельними (йдуть в одному напрямі), так і антипаралельними (йдуть у протилежних напрямах). Прикладом білка, який має тільки В-складчасту вто­ринну структуру, є фіброїн — білок шовку. Третинною структурою білка називається тривимірна упаковка поліпептидного ланцюга, тобто укладання в просторі а-спіральних і В-структурних ділянок молекули. Третинна структура стабілізуєть­ся й утримується чотирма типами зв'язків, які утво­рюються між радикалами амінокислот:1) дисульфідні зв'язки між атомами Сульфуру двох залишків цистеїну;2) водневі зв'язки, що утворюються за участю атома Гідрогену амінокислотних радикалів;3) гідрофобні взаємодії між радикалами непо­лярних амінокислот;4) електростатичні (йснні) взаємодії між різ­нойменно зарядженими групами радикалів полярних амінокислот. За просторовою формою третинної структу­ри білки поділяються на глобулярні, поліпептидні ланцюги яких згорнуті в компактні сферичні або еліпсоподібні структури (інсулін, альбумін, усі фер­менти), і фібрилярні, поліпептидні ланцюги яких, розташовуючись уздовж однієї осі, утворюють до­вгі волокна (фібрили) або шари (колаген, еластин, міозин, фібрин).Четвертинна структура. Деякі білки складаються не з одного, а з декількох поліпептидних ланцюгів, що кодуються різними генами (гемоглобін, велика кількість ферментів вуглеводного обміну). У цьому випадку говорять про четвертинну структуру білка, а поліпептидні ланцюги, що його утворюють, називають субодиницями. Четвертинна структура утворюється тільки після закінчення формування тре­тинних структур окремих субодиниць і стабілізується гідрофобними й електростатичними взаємодіями.