30.Охарактеризуйте структурну організацію поверхневого апарату клітини.

Ззовні будь-якої клітини формується поверхневий апарат, що включає цитоплазматичну мембрану, надмембранний комплекс і субмембранні структури.

Зовнішня клітинна мембрана тваринних клітин покрита шаром олігосахаридних ланцюгів. Це вуглеводне покриття мембрани називають глікокаликсом. Він виконує рецепторну функцію.

У рослинних клітин поверх зовнішньої клітинної мембрани розташовується щільний целюлозний шар з порами, через які здійснюється зв'язок між сусідніми клітками за допомогою цитоплазматичних містків.

У клітин грибів поверх плазмалемми - щільний шар хітину.

У бактерій - муреїну.

Надмембранний комплекс тваринної клітини (глікокалікс) створює необхідне для клітини мікрооточення, є місцем, де знаходяться позаклітинні ферменти, виконує рецепторну функцію і т.д.

Однак клітини рослин, грибів та прокаріотів відрізняються від клітин тварин тим, що їх клітинна оболонка виконує каркасну, захисну і найважливішу функцію - осморегуляції.

Крім того, у багатьох бактерій і деяких рослинних клітин зовні клітинної стінки формується слизова капсула, яка надійно захищає клітину від надмірної втрати вологи, різкого перепаду температур та інших несприятливих чинників навколишнього середовища.

31.Охарактеризуйте хімічний склад та структурно-функціональну організацію поверхневого апарату клітини.

Поверхневий апарат клітин складається з тьох субсистем - плазматичної мембрани, надмембранного комплексу і субмембранного опорно-скорочувального апарату - і виконує три універсальні для всіх різновидів клітин функції: бар'єрну, транспортну і рецепторну. Крім того, у окремих різновидів клітин поряд із загальними функціями він може виконувати і ряд специфічних функцій, властивих тільки даному типу клітин.

Поверхневий апарат клітин складається зі структур, розташованих над плазматичною мембраною (надмембранні комплекси), самої мембрани, а також деяких структур, розташованих під нею (підмембранні комплекси).

У клітинах прокаріотів, грибів і рослин плазматична мембрана ззовні вкрита клітинною стінкою. У рослин вона складається переважно з нерозчинних у воді, зібраних у пучки волокон целюлози. Ці волокна утворюють каркас, заглиблений в основу (матрикс). Матрикс також складається здебільшого із полісахаридів.

Залежно від типу тканин рослин і функцій, які вони виконують, до складу клітинної стінки також можуть входити й інші сполуки: ліпіди, білки, неорганічні сполуки (двооксид силіцію, солі кальцію тощо).

До підмембранних комплексів клітин належать різноманітні структури білкової природи: мікронитки і мікротрубочки, які складають цитоскелет, тобто виконують опорну функцію. Елементи цитоскелета також сприяють закріпленню у певному положенні органе л і їхньому переміщенню в клітині.

Мікронитки - тонкі (діаметром 4-7 нм) ниткоподібні структури, які складаються зі скоротливих білків (актину, міозину та ін.). Вони пронизують цитоплазму і беруть участь у зміні форми клітини. Пучки мікрониток одним кінцем прикріплюються до однієї структури (наприклад, плазматичної мембрани), а другим — до іншої (певної органели, молекули біополімерів).

Мікротрубочки — циліндричні структури діаметром 10-25 нм (мал. 47). Вони беруть участь у формуванні веретена поділу еукаріотичних клітин, у внутрішньоклітинному транспорті речовин, входять до складу війок, джгутиків тощо.