7. Власність як економічна категорія. Суб’єкти та об’єкти власності. Структура економічної власності. Типи і форми власності. Основні тенденції у відносинах власності на сучасному етапі.

Власність – це економічне відношення, яке показує ставлення людей один до одного з приводу привласнення засобів виробництваі створення їх за допомогою матеріальних благ.

Це зростання випливає з того, що виробничий процес є поєднанням робочої сили з іншими факторами виробництва.

Економічні епохи відрізняються тим, яким способом поєднуються фактори виробництва.

Розрізняють:

• власність на засоби виробництва(або способів поєднання засобів виробництва і робочої сили)

• власність на продуктивність праці(форми обміну і розподілу матеріальних благ).

Власність являє собою складне утворення і включає:

• об’єкти власності.

• суб’єкти.

• економічний зміст власності.

• юридичну форму(право) власності.

• форми власності.

Обє’кти власності – матеріально-речові елементи відносно яких здійснюється акт привласнення(земля, вода, природнє багацтво, гроші, інтелектуальна власність).

Суб’єкти власності – аспект власності, які реалізують повноваження власника. Такими аспектами може бути: народ країни, національність регіону, місцеві органи влади, державні органи, громадські організації, соціальні групи, сім’ї, окремі особи.

Відповідно, відносини власності виступають, як взаємодія між людьми та соціальними групами з приводу об’єктів власності.

В сучасних умовах власність реалізується через владу та управління.

Економічна влада є провідним напрямком економічної реалізації власності і відповідно вона набуває самостійного значення.

Належність речі певному суб’єкту з появою держави набуває юридичного оформлення(права власності).

• володіння. введення та розпорядження і користування об’єктом власності.

Отже, володіння – це право і можливість використати об’єкт будь-яким чином(продати, передати, обміняти чи ліквідувати).

Введення та розпорядження – це тривалі функції, які виникають в результаті постійної або тимчасової передачі сукупності повноважень власника або їх частини в певному органу, організації, групі осіб чи окремій особі, які здійснюють розпорядження об’єктом під контролем власника.

Користування – це безпосереднє застосування, вживання чи експлуатації об’єкта відповідно до його призначення, яке здійснюється власником чи іншою особою за дорученням, дозволом власника цього спорядження.

Економічний зміст власності визначається у відособленому присвоєнні результатів економічної діяльності людей і реалізується як соціально-економічні відносини між людьми.

За видами власність поділяють:

• приватна.

• суспільна.

За типами:

• трудова.

• - експлуататорська.

За формами:

• державна.

• колективна.

• приватна.

(це основні форми власності)

• акціонерна.

• муніципальна.

• змішана.

(похідні)

Аналіз груп інтересів показує, що існує єдність і суперечність інтересів.

Оскільки людина невіддільна від суспільства, то можливо відділити особисті інтереси від колективних та суспільних і повна реалізація суспільних інтересів буде досягатися лише за умови взаємодії людей в розвитку виробництва та дяльності і пошуку компромісів, які дозволяють краще поєднати всі групи економічних інтересів.

Економічні інтереси визначають місце і становище людини в суспільстві, оскільки економічні інтереси тісно пов’язані з відносинами власності.

Економічна система суспільства завдяки, об’єктивна єдність між собою явищ та процесів економічного життя.