- •Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки. Сучасні напрями, школи і течії економічної теорії.
- •Предмет економічної теорії. Функції економічної теорії. Система економічних законів.
- •3. Методи пізнання економічних процесів і явищ
- •4. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура. Корисність продукту. Потреби та ресурси.
- •5. Економічні інтереси: суть, структура, класифікація. Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогресу.
- •6. Суть економічної системи, її структура. Типи економічних систем. Змішана економічна система.
- •7. Власність як економічна категорія. Суб’єкти та об’єкти власності. Структура економічної власності. Типи і форми власності. Основні тенденції у відносинах власності на сучасному етапі.
- •8. Виробництво як основа життя та розвитку суспільства. Процес праці і процес виробництва.
- •9. Економічний вибір. Крива виробничих можливостей. Основні фактори суспільного виробництва, їх взаємозв'язок. Ресурси виробництва та їх види.
- •10. Ефективність виробництва її економічні та соціальні показники.
- •11. Основні форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне. Суспільний поділ праці. Товарне виробництво як основа ринкової економіки.
- •12. Товар як фундаментальна категорія товарного виробництва. Вартість товару. Суть вартості товару та визначення її величини. Теорії вартості. Закон вартості, його сутність та функції.
Предмет економічної теорії. Функції економічної теорії. Система економічних законів.
Предметом ЕТ виступає система суспільно-виробничих ек. відносин, які склалися між людьми в процесі обміну, розподілу матеріальних благ на різних етапах людського суспільства.
ЕК- є наукою історичною,вивчення економічних відносин і зв’язки в історичному розвитку виникнення, становлення.
Досліджуючи економічні зв’язки можна їх розглянути від первісних людей до нас.
В структурі економічних відносин першість приймають
-як здійснюються
-які знаряддя праці
- матеріальна база
- організація
Ек відносин фази виробництва справляють вплив на різні області виробництва.
В структурі виробництва відносини власності(тип системи виробничих відносин) які показують хто привласнює продукт на чию користь створюються блага.
Розподілити можна те що створюють:
1.Розподіл знарядь праці.
2. розподіл членів суспільства.
3. Розподілпродуктів між членами суспільства.
Впливають властивості, місце та становище людтини в суспільстві.
Відносини обміну – спосіб і тип, обмін продукції спирається на відносини обміну товару через купівлю-продаж.
Обмін діяльністю у процесі виробництва- обмін знаннями, досвід організації виробництва.
Споживання завершальна фаза відтворює і показує відносини реального використання створених благза допомогою виробництва і особисте споживання.
Виробниче споживання – це використовують в процесі виробництва знарядь праці і знарядь сили.
Особисте- це споживання конкретною людиною конкретного продукту для задоволення потреб, особливим є зменшення в ході його створеного продукту.
Особисте споживання – завершує виробничий циклі є основою для наступного.
Споживання є тим мотивом, яка стимулює наступні цикли виробничого процесу або неперервність виробництва.
Людське суспільство зникло якщо б перестало виробляти.
Предметом дослідження ЕТ є також ек. закони.
Закон – це внутрішній суттєвий об’єктивно необхідний причинно-наслідковий, постійно-відновлюваний зв’язок між процесами та явищами.
Економічний закон - це внутрішній суттєвий об’єктивно необхідний причинно-наслідковий, постійно-повторюваний зв’язок між економічними процесами та явищами
Мають історичний характер як і виробничі відносини.
Зароджуються, діють і відмирають разом з еволюцією.
Економічні закони і природні закони.
Спільні риси:
1. Об»активний характер незалежно від людини.
2. Відображення внутрішньо суттєво-необхідних і причинно-наслідкових зв»язків.
3. Можна пізнавати, вивчати і використовувати.
4. закони природи і закони економіки люнина вивчає для своєї життєдіяльності.
Відмінності:
1. Закони природи вічні, економічні з історичного обумовлені.
2. Закони природи поза людиною діють і без втручання людини, закони економіки реалізують через людську діяльність.
3. Закони природи не торкаються інтересів людини, економічні закони відображають економічні інтереси і економічне становище людей.
Таким чином економічні закони – це практично концентрований вираз економічної системи, економічних законів – описує зв»язки та залежності між людьми в процесі реалізації виробничих відносин.
Система:
1. Основні економічні закони
2. Загальні
3. Страдіальні
4. Специфічні
Ці всі закони рівні.
У процесі становлення і розвитку економічної теорії як науки були сформовані і її основні функції : пізнавальна, методологічна, практична, прогностична, виховна. Пізнавальна (евристична) функція. Реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ. Розкриваючи і формулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелектуальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд людей, сприяє науковому передбаченню економічного розвитку суспільства.
Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія виступає теоретико-методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності.
Практична функція економічної теорії зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.
Прогностична функція економічної теорії виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально- економічного розвитку країни в майбутньому. По суті, вона зводиться до розробки прогнозів довгострокових програм розвитку суспільного виробництва з урахуванням майбутніх ресурсів, витрат і можливих кінцевих результатів.
Виховна функція — полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного ринкового економічного мислення, аналітичних здібностей, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи.
