2. Предмет економічної теорії. Функції економічної теорії. Система економічних законів.

Предметом ЕТ виступає система суспільно-виробничих ек. відносин, які склалися між людьми в процесі обміну, розподілу матеріальних благ на різних етапах людського суспільства.

ЕК- є наукою історичною,вивчення економічних відносин і зв’язки в історичному розвитку виникнення, становлення.

Досліджуючи економічні зв’язки можна їх розглянути від первісних людей до нас.

В структурі економічних відносин першість приймають

-як здійснюються

-які знаряддя праці

- матеріальна база

- організація

Ек відносин фази виробництва справляють вплив на різні області виробництва.

В структурі виробництва відносини власності(тип системи виробничих відносин) які показують хто привласнює продукт на чию користь створюються блага.

Розподілити можна те що створюють:

1.Розподіл знарядь праці.

2. розподіл членів суспільства.

3. Розподілпродуктів між членами суспільства.

Впливають властивості, місце та становище людтини в суспільстві.

Відносини обміну – спосіб і тип, обмін продукції спирається на відносини обміну товару через купівлю-продаж.

Обмін діяльністю у процесі виробництва- обмін знаннями, досвід організації виробництва.

Споживання завершальна фаза відтворює і показує відносини реального використання створених благза допомогою виробництва і особисте споживання.

Виробниче споживання – це використовують в процесі виробництва знарядь праці і знарядь сили.

Особисте- це споживання конкретною людиною конкретного продукту для задоволення потреб, особливим є зменшення в ході його створеного продукту.

Особисте споживання – завершує виробничий циклі є основою для наступного.

Споживання є тим мотивом, яка стимулює наступні цикли виробничого процесу або неперервність виробництва.

Людське суспільство зникло якщо б перестало виробляти.

Предметом дослідження ЕТ є також ек. закони.

Закон – це внутрішній суттєвий об’єктивно необхідний причинно-наслідковий, постійно-відновлюваний зв’язок між процесами та явищами.

Економічний закон - це внутрішній суттєвий об’єктивно необхідний причинно-наслідковий, постійно-повторюваний зв’язок між економічними процесами та явищами

Мають історичний характер як і виробничі відносини.

Зароджуються, діють і відмирають разом з еволюцією.

Економічні закони і природні закони.

Спільні риси:

1. Об»активний характер незалежно від людини.

2. Відображення внутрішньо суттєво-необхідних і причинно-наслідкових зв»язків.

3. Можна пізнавати, вивчати і використовувати.

4. закони природи і закони економіки люнина вивчає для своєї життєдіяльності.

Відмінності:

1. Закони природи вічні, економічні з історичного обумовлені.

2. Закони природи поза людиною діють і без втручання людини, закони економіки реалізують через людську діяльність.

3. Закони природи не торкаються інтересів людини, економічні закони відображають економічні інтереси і економічне становище людей.

Таким чином економічні закони – це практично концентрований вираз економічної системи, економічних законів – описує зв»язки та залежності між людьми в процесі реалізації виробничих відносин.

Система:

1. Основні економічні закони

2. Загальні

3. Страдіальні

4. Специфічні

Ці всі закони рівні.

У процесі становлення і розвитку економічної теорії як на­уки були сформовані і її основні функції : пізнаваль­на, методологічна, практична, прогностична, виховна. Пізнавальна (евристична) функція. Реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ. Розкрива­ючи і формулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелек­туальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд людей, сприяє науковому передбаченню економічного розвит­ку суспільства.

Методологічна функція полягає в тому, що економічна тео­рія виступає теоретико-методологічною базою для цілої систе­ми економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарюван­ня, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності.

Практична функція економічної теорії зводиться до науко­вого обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціональ­ного господарювання.

Прогностична функція економічної теорії виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально- економічного розвитку країни в майбутньому. По суті, вона зво­диться до розробки прогнозів довгострокових програм розвит­ку суспільного виробництва з урахуванням майбутніх ресурсів, витрат і можливих кінцевих результатів.

Виховна функція — полягає у формуванні в громадян еко­номічної культури, логіки сучасного ринкового економічного мислення, аналітичних здібностей, які забезпечують цілісне уяв­лення про функціонування економіки на національному і загаль­носвітовому рівнях і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи.