60. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.

Вирішальна відмінність між чистою конкуренцією та чистою монополією полягає у своєрідності кривої попиту: якщо для конкурентної фірми вона має абсолютно еластичний характер, то для чистого монополіста — спадний характер.

Спадний характер кривої попиту суттєво впливає на розробку моделі поведінки монополіста на ринку при виборі обсягів виробництва. Насамперед слід мати на увазі, що ціна реалізації додаткової одиниці продукції для монополіста завжди перевищує додатковий доход, отриманий від її продажу. Виробник не зможе продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений одночасно знизити ціну не тільки на додаткову одиницю продукції, а й на весь обсяг продаж. Якщо на конкурентному ринку граничний доход продавця формується лише за рахунок виграшу від збільшення обсягу продаж, то для чистого монополіста цей ви­граш зменшується на розмір програшу від зниження ціни на попередній обсяг проданої продукції. Інколи складається помилкове уявлення про цінову політику монополіста. Найпоширенішими є такі помилки:

1. Монополіст намагається встановити найвищу ціну. Ця помилка грунтується на неусвідомленні того, що збільшення ціни для монополіста обертається зменшенням обсягів продаж. Насправді монополіст не має за мету максимізацію ціни, а шукає такий її рівень, що забезпечив би йому максимальний прибуток. 2. Чим більша різниця між ціною реалізації, продукції, та середніми витратами на виробництво одиниці продукції, тим більший прибуток отримує монополіст. Це твердження справедливе лише відносно доходності з одиниці продукції. Монополіст ставить за мету максимізувати загальний прибуток. Його максимізація не завжди збігається з максимізацією продукту з одиниці продукції. Отже, для монополіста привабливіший той варіант, який максимізує його загальний прибуток, хоча при цьому можна і не мати максимальний прибуток з одиниці продукції. 3. Монопольне становище на ринку завжди гарантує беззбиткову діяльність. Для монополіста існуватиме варіант беззбиткової діяльності у тому випадку, якщо крива попиту перетинатиме криву середніх витрат.

61. Особливості формування граничної виручки чистого монополіста. Спадний характер кривої попиту суттєво впливає на розробку моделі поведінки монополіста на ринку при виборі обсягів виробництва. Насамперед слід мати на увазі, що ціна реалізації додаткової одиниці продукції для монополіста завжди перевищує додатковий доход, отриманий від її продажу (граничний доход). Виробник не зможе продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений одночасно знизити ціну не тільки на додаткову одиницю продукції, а й на весь обсяг продаж. Якщо на конкурентному ринку граничний доход продавця формується лише за рахунок виграшу від збільшення обсягу продаж, то для чистого монополіста цей ви­граш зменшується на розмір програшу від зниження ціни на попередній обсяг проданої продукції.

На рис. 8.2, де відображено описану ситуація, бачимо, що втрата доходу від зниження ціни дорівнює площі фігуриABCD(S1).а додатково отриманий доход від збільшення обсягу продаж — площі фігури DKMN(S2)/

Залежно від співвідношення цих площин граничний доход може бути позитивною величиною(S2>S1) від'ємною(S2<S1)) або дорівнювати нулю(S2=S1) монополіст максимізує прибуток, якщо обсяги виробництва менші, ніж це могло бути на конкурентному ринку (Q1<Q2).При цьому він реалізує продукцію за цінами(P1) що перевищують середні витрати для запропонованого обсягу продаж(ATC1) і отримує економічний прибуток. На рис. 8.4 розмір економічного прибутку монополіста відповідає площі заштрихованої фігури.

Оскільки вступ у галузь, де панує монополіст, заблоковано, то для нього немає загрози з боку конкурентів, які, збільшивши пропозицію та відповідно пересунувши її криву вправо, знизили б ціну рівноваги та ліквідували економічний прибуток. На відміну від конкурентної фірми монополіст має змогу як у короткотермінов, так і у д