6.Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на макрорівні.

Взаємовіднос, що встановл між продавцем і по­купцем, мають деякі відмінні риси. 1.Рівноправне становище учасників. Це означає, що про­давець і покупець повинні бути в рівних умовах, ніхто з них не пови­нен мати можливостей позаекономічного примусу контраг до вступу у відносини обміну. Звичайно, на ринку діють і монополії, але у цьому випадку примус має економічний характер. 2.Принцип економ зиску як головний критерій доцільності вступу у ринковий зв'язок. Основні правила, якими керу­ються учасники обміну: а) обмін повинен приносити зиск (прибуток)б)кожен намагається здійснити угоду з максимальним зиском для себе; в)краще здійснити угоду з меншим зиском, ніж взагалі від неї відмовитися. 3.Повна економічна відповідал контрагентів за свої дії. Якщо свобода — це один бік ринкового станов суб'єкта, то повна самовідповідальність — інший. Якщо економічний суб'єкт сам обирає контрагента без примусу, за власною волею, то, звичайно,сам повинен відповідати за свій вибір.Сферу обміну можна уявити як рух двох зустрічних потоків: товарів і грошей . Поведінка економічних суб'єктів на ринку залежить від ста­ну конкурентного середовища. Тому в мікроеконі особливу ува­гу приділяють конкуренції, окремо розглядаючи ринки чистої моно­полії, монополістичної конкуренції, олігополії та чистої конкурен. Нормал станом мікросист є її спрямованість на до­сягнення рівн як окремих суб'єктів (насамперед, спожив та виробника), так і всієї системи. З'ясув механіз встановлення та відновл рівноваги мікросистеми - головне завдання мікроекон.

7.Методи мікроекономічного аналізу У мікроекономічних дослідженнях використовуються як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Припущення "при інших рівних умовах". Мікроекономіка формулює економічні закони, в яких вказується, що при настан­ні одного явища викликає інше, але тільки при інших рівних умо­вах. Тобто вважається, що всі інші фактори, які могли б вплинути надане явище, залишаються незмінними. У побудові мікроекономічних моделей широко використовується технічний прийом, що називається граничним аналізом. Це дослідження того, яким чином кожна додаткова операція, здійснена за певний період, впливає на мету, досягти якої прагне людина. Велике значення в мікроекономіці має функціональний аналіз. У ході його здійснення в досліджуваному явищі виділяється характерна риса, яка нас цікавить, а потім розпочинається пошук факторів що на неї впливають. Після встановлення таких факторів визначається спосіб їх взаємодії з виділеною характеристикою, тобто функція. Слід зазначити, що з'ясування функціонального взаємозв'язку важливе навіть тоді, коли чітке визначення при-чинно-наслідкових зв'язків між досліджуваними явищами ускладнене. Важлива риса мікроаналізу — рівноважний підхід до дослідження динамічних явищ і процесів. Розглядаючи сталу динаміку економічних явищ, мікроекономіка намагається вивчити такий їхній стан, який характеризується відносною стабільністю, тобто рівновагою. -Якщо при незначних змінах зовнішнього середовища ситуація докорінно змінюється, то така рівновага називається нестійкою. Якщо при виникненні таких зовнішніх змін у самій системі з'являються сили, що відроджують рівновагу, то вона називається стійкою. У мікроекономічних дослідженнях особливо широко використовуються методи статики і динаміки. Метод статики передбачає порівняння різних рівноважних станів, при цьому перехід від однієї рівноваги до іншої залишається поза аналізом. Метод динаміки, навпаки, вимагає аналізу власне переходу від одного стану рівноваги до іншого.Метод абстракції (використовується при побудові мікроекономічних моделей), метод індукції (метод висновків, який ґрунтується на узагальненні фактів) та дедукції (гіпотеза перевіряється на реальних економічних фактах).

Досягнення цілей мікроекономіки пов'язане з використанням певних методів пізнання економічного життя суспільства