
- •3. Нормативна та позитивна мікроекономіка
- •6.Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на макрорівні.
- •8. Мікроекономічні моделі
- •9. Поняття потреб та їх класифікація.
- •10. Економічні блага та їх класифікація.
- •11.Поняття корисності та її особливості
- •12.Сукупна та гранична корисність.
- •14.Рівновага споживача.
- •14. Споживацький вибір та фактори які на нього впливають.
- •15. Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •2. Криві байдужості не перетинаються.
- •16. Криві байдужості особливого типу.
- •17. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •19. Рівновага споживача з ордииалістських позицій.
- •20. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •21. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •28. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •24. Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •25. Нецінові фактори впливу на ринковий попит
- •26. Характеристика ринкової пропозиції, закон пропозиції.
- •33.Нецінові фактори впливу на ринкову пропозицію
- •28. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •29. Встановлення ринкової рівноваги
- •30. Вплив податків на ринкову рівновагу
- •31. Вплив субсидій на ринкову рівновагу
- •32. Вплив фіксованих цін на ринкову рівновагу
- •33. Характеритика еластичності попиту за ціною та за доходом.
- •34. Характеристика перехресної еластичності попиту
- •35. Характеристика еластичності пропозиції за ціною
- •36.Основи виробництва та його фактори
- •37. Властивості факторів виробництва
- •38. Підприємство, як виробничо-ринкова система.
- •39. Виробнича функція та її властивості
- •41.Частина варіація факторів виробництва
- •42. Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •43.Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант
- •45. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •46.Зростаюча віддача від масштабу виробництва
- •47.Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва
- •48. Оптимум виробника.
- •49.Ізокоста та її властивості
- •50.Характеристика рівноваги виробника
- •51. Загальне поняття Витрат виробництва
- •55.Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •56.Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в довгостр. Період.
- •57. Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •58. Переваги та недоліки ринку досконалої конкуренції
- •59. Характеристики ринку чистої монополії:
- •60. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.
- •62. Помилкові уявлення про політику монополіста:
- •63. Еконономічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •64. Характеристика олігополістичного ринку.
- •65. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •66. Особливості встановлення цін олігополіотами за умови таємного зговору.
- •67. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •68. Ефективність олігополії
- •69. Ознаки монополістичної конкуренції:
- •70. Короткострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •71.Довгострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції
- •73.Похідний попит за досконалої конкуренції
- •74. Вплив недосконалої конкуренції на похідний попит
- •75. Фактори, що змінюють попит на ресурс:
- •76. Цінова еластичність попиту на ресурси.
- •77. Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
- •78. Характеристика конкурентного ринку праці:
- •79. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •80. Особливості ринку праці з недосконалою конкуренцією.
- •81. Вплив профспілок на механізм формування заробітної плати.
- •82. Характеристика інформації як фактора виробництва
- •83. Характеристика капіталу як фактора виробництва,
- •84. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції.
- •85. Аналіз інвестиційних рішень Поняття дисконтованої величини.
- •86. Особливості функціонування ринку землі. Механізм формування ренти
- •87. Загальна ринкова рівновага
- •88. Принцип економічного добробуту
- •89. Критерій та оптимум парето
- •90. Оптимум Парето у виробництві
- •91.Неокласична модель загальної ринкової рівноваги
- •92. Кейнсіанська модель загальної ринкової рівноваги
- •93. Поняття про зовнішні ефекти
- •94. Методи корекції зовнішнії ефектів
- •95. Сутність та особливості суспільних благ
- •96. Проблеми здійснення суспільного вибору
41.Частина варіація факторів виробництва
Припустимо, що всі фактори виробництва, крім одного, є незмінними. Така ситуація можлива в короткостроковому періоді, а ми маємо справу з однофакторною виробничою функцією, або частинною варіацією факторів виробництва.
Основними показниками тут є сукупний (ТР), середній (АР) та граничний (МР) продукти змінного фактора виробництва.
Сукупний продукт зростає із збільшенням змінного фактора. Але це зростання затухаюче. Настає момент, коли збільшення змінного фактора призводить до зменшення обсягу виробництва продукції. Тобто виробничий процес настільки перенасичений цим фактором виробництва, що він не може ефективно використовуватись.
Середній продукт змінного фактора розраховують через вимірювання нахилу променя, що проведений від початку координат до відповідної точки кривої сукупного продукту. Наприклад, нахил променя ОА визначається через співвідношення координат точки А: СЬ / X, — це середній продукт у цій точці.
Середній продукт досягає максимуму при умові використання такої кількості змінного фактора, яка відповідає точці дотику променя, який виходить з початку координат та кривої сукупного продукту. На рис. 7.1 це точка С.
Якщо провести дотичні до будь-якої точки кривої сукупного продукту, то можна знайти тангенси кутів, що вони утворюють з віссю X. Тангенс будь-якого з цих кутів дорівнює граничному продукту.
Середній продукт буде збільшуватися до тих пір, поки граничний продукт буде більший за нього. При залученні у виробництва нової порції ресурсу, продуктивність якої більша за середню, відбудеться збільшення і середнього показника. І навпаки, якщо виявиться, що гранична продуктивність змінного фактора менша, ніж середня, то відповідне залучення зменшить середній показник.
Саме тому максимальне значення середній продукт набуває в точці перетину кривих середнього та граничного продуктів, тобто при АР = МР. А граничний продукт досягає свого максимального значення в точці А, потім починає зменшуватися до нуля і навіть до від'ємних значень.
Починаючи з певного обсягу збільшення одного з факторів виробництва, при незмінних інших факторах відбувається зменшення граничного продукту цього фактора (закон спадної граничної продуктивності).
42. Ізоквантна варіація факторів виробництва
Якщо дещо ускладнити виробничу функцію, аналізуючи залежність обсягів виробництва від двох факторів (наприклад, праці і капіталу), то можна скласти виробничу сітку — таблицю, що описує виробничу функцію для певного максимального обсягу продукції, який може бути вироблений при кожній комбінації факторів Виробництва
Форма
ізокванти (крива випукла до початку
системи координат) показує, що гранична
норма технологічного заміщення капіталу
працею зростає при просуванні вниз
уздовж ізокванти . Це означає, що кожну
втрачену одиницю капіталу необхідно
замінювати все більшою кількістю праці.
Це пояснюється тим, що фактори виробництва
не можуть повністю замінювати один
одного. Кожний з них не може робити те,
що може інший, або, якщо й може, то гірше.
Зростаюча гранична норма технологічного заміщення капіталу працею властива для більшості виробничих процесів, але існують деякі винятки, де ця залежність дещо інша. І. Фактори виробництва можуть використовуватись лише в певній пропорції. Прикладом є співвідношення автомобілів і водіїв. Якщо кількість автомашин незмінна, то збільшення кількості шоферів не призведе до зростання обсягів продукції. І навпаки, збільшення кількості автомобілів при фіксованій кількості шоферів також не покращить ситуацію. Аналогічні приклади можна знайти і в промисловості, і в сільському господарстві та в інших галузях і видах виробництва, де співвідношення між факторами виробництва є фіксованим. Ізокванта в цьому випадку матиме вигляд прямого кута, а гранична норма технологічного заміщення буде дорівнювати нулю
Отримана таким чином крива називається ізоквантою .
Ізокванта — це крива, що відображає різні варіанти комбінацій ресурсів, які можуть бути використані для виробництва заданого обсягу продукції. Ізокванти подібні до кривих байдужості. Так само, як криві байдужості відображають альтернативні варіанти споживацького вибору, що забезпечують певний рівень корисності, ізокванти відображають альтернативні варіанти комбінацій затрат ресурсів для виробництва певного обсягу продукції.