31. Вплив субсидій на ринкову рівновагу

У тих випадках, коли ринкова рівновага не забезпечує достатній (з точки зору уряду) обсяг пропозиції якогось товару, уряд може стимулювати пропозицію шляхом грошових платежів (субсидіювання), що виплачуються виробникам за виготовлений товар. Субсидія дає можливість виробляти більше продукції і продавати ЇЇ за нижчою ціною, ніж до субсидії. Тому крива пропозиції буде зміщуватися праворуч на величину наданої субсидії по вертикалі (графіки 4-17), Субсидії вважаються "податком навпаки", вони покривають частину витрат виробника. Досить часто субсидіювання проводиться в сільському господарстві, у сферах транспорту, освіти, охорони здоров'я тощо.

32. Вплив фіксованих цін на ринкову рівновагу

Найбільш жорстким методом цінового регулювання є встановлення фіксованих або граничних цін. При цьому такі ціни можуть бути встановлені на рівні, що перевищує ціну рівноваги або нижче її. У першому випадку виникає надлишок продукції, а в другому — її дефіцит. Якщо держава, підтримуючи виробника, встановила на продукцію фіксовану ціну на рівні, що перевищує рівноважну, то у цьому разі кількість запропонованої продукції збільшиться, а попит на неї зменшиться, що призведе до надлишку продукції.

На практиці може виникнути протилежна ситуація, коли держава з метою захисту споживача встановлює ціну, яка нижча за рівноважну, у цьому випадку знижена ціна підвищить попит на продукцію до обсягу, а пропозиція, навпаки, зменшиться, тобто на ринку з’явиться дефіцит. Таким чином, одностороннє підтримування ціни попиту або ціни пропозиції зрештою призводить до суспільних втрат.

33. Характеритика еластичності попиту за ціною та за доходом.

Еластичність попиту відносно ціни (цінова еластичність) показує, наскільки змінюється обсяг попиту залежно від зміни ціни. При зміні еластичності попиту практичне значення мають не абсолютні величини, а відносні. Тому

де Е_DP – цінова еластичність попиту; DQ – язміна обсягу попиту; DР – зміна ціни. Якщо зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту більшу, ніж 1%, - маємо еластичний попит, Е_DP >1 Якщо зміна ціни на 1% призводить до зміни в обсязі попиту меншої, , ніж 1%, - маємо нееластичний попит, ЕDP<1. Попит одинично-еластичний, коли ЕDP=1 (це означ, що попит зростає(спадає) відповід до зміни ціни) Якщо зміна ціни не викликає ніякої зміни попиту (тобто ЕDP=0), тоді ми маємо

досконало нееластичний попит. Якщо ж нескінченно мала змінна ціни викликає незкінченне розширення попиту (тобто ЕDP=¥), тоді ми маємо досконало еластичний попит.

Точкова ел-ть характеризує відносну зміну попиту при нескінченно малій зміні ціни. Дугова ел-ть –ел-ть між двома точками і визначаеться як середня ел-ть за формулою центральної точки.

Формула центральної точки цінової ел Фактори цінової еластичності : Важливість товару для споживача (предмети розкошу- ел., хліб – неел.) Рівень замінюваності товару (чим більше субститутів – тим більша ел. попиту) Питома вага товару в доході споживача (чим більша – тим ел-ше) Фактор часу (попит на товар біль еластичний в довгостроковому періоді)

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (E_I) характеризує міру реакції обсягу попиту на товар за зміни величини доходу споживача.

На рис. 1 показано підвищення попиту (переміщення кривої вправо) на ∆Х (Х₂ – Х₁), що викликане зростанням доходу на ∆І (І₁ - І₂). У такому випадку еластичність попиту за доходами дорівнює:

Е₁ (∆Х / Х) : (∆І / І)

E_І показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар за зміни доходу споживача на 1% . Методика аналогічна (4.3) та (4.4). Якщо Е_І > 0, товар вважається повноцінним; якщо Е_І < 0, товар вважається «неповноцінним».

Серед повноцінних товарів виділяють товари першої необхідності (0 < E_I < 1) та предмети розкоші (E_I > 1).