08. Поняття виборів та їх місце в демократичній державі.

Вибори – передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя, за якою шляхом таємного голосування формуються представницькі органи державної влади та місцевого управління (самоврядування).

Демократія є однією із найважливіших форм організації влади. Складовими демократії є: 1) народовладдя, верховенство народу як джерела влади; 2) рівноправність громадян, яка характеризується обсягом прав і свобод кожної людини; 3) свобода особистості.

Народовладдя (гр. demos – народ, kratos – влада) – це влада, що здійснюється народом в інтересах народу.

Основні риси народовладдя:

1) наявність у державі представницьких органів державної влади та місцевого управління (самоврядування) різних рівнів, що формуються шляхом обрання;

2) рівність громадян перед законом, та наявність у них активного (право обирати з 18 років) та пасивного (право бути обраним) виборчого права (Пасивне виборче право (право бути обраним) настає в Україні для кандидатів у депутати до місцевих рад з 18 років, до ВРУ – з 21 року, на посаду Президента України – з 35 років);

3) діючі закони єдині і рівні для всіх;

4) здатність громадян безпосередньо приймати рішення (референдум);

5) підзвітність та підконтрольність органів влади, що обираються виборцями;

6) наявність справедливого незалежного суду.

Складовими поняття “народовладдя” є народ (сукупність індивідів, що мають певні права щодо державної влади) та влада. Міра співвідношення цих складових і визначає реальність влади народу. Свою владу у державі народ може реалізовувати шляхом безпосередньої (прямої) і представницької (непрямої) демократії.

Представницька демократія – це вираження волі громадян через обраних ними представників до органів державної влади та місцевого управління (самоврядування). Так, представниками волі громадян є всенародно обраний президент, парламент, ради (муніципалітети) різних рівнів та інші представницькі органи. Від їхнього імені ці органи здійснюють свої повноваження та діяльність. Тобто громадяни делегують їм свої повноваження і можуть впливати на них. Це можуть бути накази виборців, відкликання депутата чи президента.

Безпосередня демократія – це пряме волевиявлення народу, що здійснюється шляхом референдумів, виборів, зборів, мітингів, сходів тощо.

Найпоширенішою формою прямого народовлад­дя є вибори, які, на відміну від інших його форм — ре­ферендумів, плебісцитів, постійно і періодично застосо­вуються у більшості країн світу. Шляхом виборів фор­муються різні органи публічної влади, як державні інституції — парламенти, посади глав держав, іноді уряди, судові органи, так і представницькі органи місцевого самоврядування.

Демократичні країни відрізняються від авторитарних тим що тут вибори мають конкретні функції:

1 Артикуляція і представництво різних інтересів населення- вибори дозволяють перетворити інтереси в конкретні рішення.

2 контроль за інститутами влади

3 інтеграція різних думок і формування загальної і політ волі.

4 легітимація і стабілізація Пол. сист. І конкретних інститутів влади.

5 розширення комунікацій відносин представництва між інститутами влади і громадянами.

6 переведення Пол кофліктів в русло їх істинного,мирного врегулювання

7 мобілізація виборчого корпусу на вирішення актуал. Сусп задач.

8 політична соціалізація населення

9 рекрутування Пол еліти ( нову)

10 конституювання ефективної опозиції.

11 генерування оновлення суспільства

Три основні завдання виборів :

1 забезпечення представництва сусп інтересів;

2 формування ефективного уряду

3 забезпечення представництва основних соц груп.