
- •01. Поняття "виборче право".
- •1. Поняття "виборче право".
- •02. Історія боротьби за виборчі права.
- •03. Основні різновиди сучасних виборчих цензів (віковий ценз, ценз осілості, ценз неді
- •04. Роль виборчих цензів протягом історії виборчого права.
- •06. Інститут парламентських виборів в середньовічній Англії.
- •07. Генеральні штати та виборчі процедури в середньовічній Франції.
- •08. Поняття виборів та їх місце в демократичній державі.
- •09. Рівні виборів та терміни їх проведення.
- •10. Функції виборів в умовах демократії.
- •12. Вибори в авторитарних суспільствах.
- •13. Поняття "виборча система".
- •14. Методи дослідження електоральних явищ та процесів.
- •15. Класифікація виборчих систем.
- •16. Поліномінальш, плюріномінальні та уніномінальні виборчі системи.
- •17. Сутність мажоритарних виборчих систем.
- •18. Позитиви та негативи мажоритарних виборчих систем.
- •19. Мажоритарна виборча система абсолютної більшості.
- •21. Система альтернативного голосування.
- •22. Система обмеженого голосування.
- •23. Система голосу, що не передається.
- •24. Система кумулятивного голосування.
- •25. Система голосу, що передається.
- •26. Поняття "напівпропорційна система".
- •27. Сутність пропорційної виборчої системи.
- •28. Типологія пропорційних виборчих систем.
- •29. Позитиви та недоліки пропорційної виборчої системи.
- •30. Змішана виборча система.
- •32. Взаємозв'язок, партійної і виборчої системи ("правила" м.Дюверже).
- •38. Процесуально-правові обмеження агітаційно-пропагандистської кампанії.
- •39. Стадія голосування та підведення підсумків виборів.
- •40. Виборчий бар'єр.
- •41. Поняття "виборчий округ".
- •42. Формування Конгресу сша.
- •43. Президентські вибори в сша.
- •45. Французька виборча система.
- •46. Системи із виборами за жорсткими та напівм'якими списками (Португалія і Данія).
- •47. Преференційні системи (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Швеція).
- •48. Системи панашування (Нідерланди, Люксембург).
- •49. Географічно неоднорідні змішані виборчі системи (Греція, Іспанія).
- •50. Система виборів у Російській Федерації.
- •51. Особливості виборчої системи сучасної України.
- •52. Забезпечення реалізації активного й пасивного виборчого права в Україні.
- •53. Порядок і строки призначення виборів в Україні.
- •54. Формування виборчих комісій в Україні.
- •55. Фінансування передвиборчої агітації в Україні.
- •56. Обмеження в проведенні передвиборчої агітації в Україні
- •57. Формування Верховної Ради України.
- •58. Висування кандидатів у народні депутати України.
- •59. Порядок встановлення результатів виборів до парламенту України.
- •60. Правові засади виборів Президента України.
- •61. Особливості висування та реєстрації кандидатів у Президенти України.
- •62. Формування органів місцевого самоврядування в Україні.
- •63. Політичні наслідки парламентських виборів в Україні в 2002 р.
- •64. Особливості президентських виборів в Україні в 1994 р.
- •66. Відповідальність за порушення виборчого законодавства в Україні.
- •67. Основні напрями дослідження електоральної поведінки.
- •68. Сутність явища "абсентеїзм".
67. Основні напрями дослідження електоральної поведінки.
Електоральна поведінка участь або не участь громадян у виборах. 60 р 20 ст. – використовують математичну методику і завдяки ним вдається вирахувати кількість виборців, які проголосують за одну політичну силу.
70 р. 20 ст. відбувається зміна соц структури суспільства, до цього часу голосували здебільшого за своєю классовою належністю.
Основні напрямки дослідження Е П :
- дослідження динаміки чисельності електорату.
- аналіз розподілу голосів між партіями протягом тривалого періюду.
- аналіз електоральних симпатій, пошук партійної та електоральної взаємо обумовленості.
- дослідженням обумовленості безпосереднього вибору індивіда ( не стійкий електорат ) проблема не участі у виборах.
Електоральний простір аналізується в таких напрямках:
- історичний
- географічний
- політичний.
Школи які займаються дослідженням Е П :
- британська,
- мічиганська.
Основні підходи Циперіна до аналізу Е П:
1– класовий ( мічиганська)
2 – інструметаліський – Даунс Шумпетрс Стоунс
3 – незалежні – Кетріс, Кіт.
Робертсон: Е вибір залежить від ЗМІ. Понпі визначає 2 моделі історичні електорального вибору:
1 мічиганська – соціально політ модель або ретроспективне голосування ( голосує як його ботько) .
2 Теорія раціонального вибору ( Даунс) .
Голосов називає підходи в дослідженні ЕП:
- соціологічний
- соціально психологічний (Кембел)
- раціонально інструментальний ( Даунс)
- теорія економічного голосування ( Фіоріно)
68. Сутність явища "абсентеїзм".
Абсентеїзм – низька явка виборців, неучасть у виборах.
Абстенціонізм - неучасть громадян в політ житті.
Шляхи вирішення абсентеїзму:
1 різні заохочення
2 репресивні штрафи - за неучасть у виборах, позбавлення частини пільг, гром. прав, кримінальна відповідальність ( Греція, Туреччина), наявність специфічних урядових програм по залученню виб на дільниці.
Причини абсентеїзму:
1 Суб’єктні:
а) повна нівеляція відмінності між кандидатами, процес обезличування кандидатів;
б) зневіра виб у можливості, а інколи і необхідність будь-яких змін;
2 Обєктні ( різновиди абсентеїзму):
а) низький рівень сусп., груп. та індив. розвитку ;
б) заорганізованість, складність політ та виб систем;
в) політ апатія;
г) політ байкот.
Заг чинники які обумовлюють електоральну активність:
рівень політ культури, пол. традицій;
рівень політизації сусп;
можливість політ режиму стримувати явку виб;
неоднорідність виборів, їх рівень та значимість.