
- •01. Поняття "виборче право".
- •1. Поняття "виборче право".
- •02. Історія боротьби за виборчі права.
- •03. Основні різновиди сучасних виборчих цензів (віковий ценз, ценз осілості, ценз неді
- •04. Роль виборчих цензів протягом історії виборчого права.
- •06. Інститут парламентських виборів в середньовічній Англії.
- •07. Генеральні штати та виборчі процедури в середньовічній Франції.
- •08. Поняття виборів та їх місце в демократичній державі.
- •09. Рівні виборів та терміни їх проведення.
- •10. Функції виборів в умовах демократії.
- •12. Вибори в авторитарних суспільствах.
- •13. Поняття "виборча система".
- •14. Методи дослідження електоральних явищ та процесів.
- •15. Класифікація виборчих систем.
- •16. Поліномінальш, плюріномінальні та уніномінальні виборчі системи.
- •17. Сутність мажоритарних виборчих систем.
- •18. Позитиви та негативи мажоритарних виборчих систем.
- •19. Мажоритарна виборча система абсолютної більшості.
- •21. Система альтернативного голосування.
- •22. Система обмеженого голосування.
- •23. Система голосу, що не передається.
- •24. Система кумулятивного голосування.
- •25. Система голосу, що передається.
- •26. Поняття "напівпропорційна система".
- •27. Сутність пропорційної виборчої системи.
- •28. Типологія пропорційних виборчих систем.
- •29. Позитиви та недоліки пропорційної виборчої системи.
- •30. Змішана виборча система.
- •32. Взаємозв'язок, партійної і виборчої системи ("правила" м.Дюверже).
- •38. Процесуально-правові обмеження агітаційно-пропагандистської кампанії.
- •39. Стадія голосування та підведення підсумків виборів.
- •40. Виборчий бар'єр.
- •41. Поняття "виборчий округ".
- •42. Формування Конгресу сша.
- •43. Президентські вибори в сша.
- •45. Французька виборча система.
- •46. Системи із виборами за жорсткими та напівм'якими списками (Португалія і Данія).
- •47. Преференційні системи (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Швеція).
- •48. Системи панашування (Нідерланди, Люксембург).
- •49. Географічно неоднорідні змішані виборчі системи (Греція, Іспанія).
- •50. Система виборів у Російській Федерації.
- •51. Особливості виборчої системи сучасної України.
- •52. Забезпечення реалізації активного й пасивного виборчого права в Україні.
- •53. Порядок і строки призначення виборів в Україні.
- •54. Формування виборчих комісій в Україні.
- •55. Фінансування передвиборчої агітації в Україні.
- •56. Обмеження в проведенні передвиборчої агітації в Україні
- •57. Формування Верховної Ради України.
- •58. Висування кандидатів у народні депутати України.
- •59. Порядок встановлення результатів виборів до парламенту України.
- •60. Правові засади виборів Президента України.
- •61. Особливості висування та реєстрації кандидатів у Президенти України.
- •62. Формування органів місцевого самоврядування в Україні.
- •63. Політичні наслідки парламентських виборів в Україні в 2002 р.
- •64. Особливості президентських виборів в Україні в 1994 р.
- •66. Відповідальність за порушення виборчого законодавства в Україні.
- •67. Основні напрями дослідження електоральної поведінки.
- •68. Сутність явища "абсентеїзм".
64. Особливості президентських виборів в Україні в 1994 р.
Перший тур
Леонід Кравчук - 38.36%
Леонід Кучма - 31.17%
Олександр Мороз - 13.33%
Володимир Лановий - 9.55%
Валерій Бабич - 2.48%
Іван Плющ - 1.24%
Петро Таланчук - 0.55%
Голоси проти всіх кандидатів - 3.43%
Другий тур
Леонід Кучма - 52.15%
Леонід Кравчук - 45.06%
Голоси проти всіх кандидатів - 2.80%
65. Особливості виборів Президента України в 1999 р.
Перший тур 31 жовтня 1999
Кучма Леонід Данилович - 36.5
Симоненко Петро Миколайович - 22.2
Мороз Олександр Олександрович - 11.3
Вітренко Наталя Михайлівна - 11.0
Марчук Євген Кириллович - 8.1
Костенко Юрій Васильович - 2.2
Удовенко Геннадій Йосипович - 1.2
Другий тур 14 листопада 1999
Загальна кількість виборців
Кількість виборців, які взяли участь у голосуванні
П Кучма Леонід Данилович - 15 870 722 (56.3%)
Симоненко Петро Миколайович - 10 665 420 (37.8%)
Кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата - 970 181 (3.4%)
66. Відповідальність за порушення виборчого законодавства в Україні.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься ст. 186-2, що передбачає адміністративну відповідальність за певні порушення законодавства про вибори Президента і народних депутатів. Цією статею встановлюється, що публічні заклики або агітація за бойкотування виборів, опублікування або поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата у Президенти чи депутати, а також агітація за або проти кандидата в-день виборів тягнуть накладання штрафу від "трьох до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Видача членам дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня для голосування за іншу особу тягне накладення штрафу до п'яти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Втручання в роботу виборчих комісій, що перешкоджає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з реєстрацією кандидатів у Президенти або депутати, підрахунком голосів чи визначенням результатів або підбиттям загальних підсумків виборів тягне накладення штрафу від трьох до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Кримінально-правовим захистом забезпечується насамперед здійснення виборчих прав. Ст. 127 Кримінального кодексу України передбачає, що перешкоджання шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином права обирати або бути обраним Президентом чи народним депутатом, вести передвиборну агітацію карається позбавленням волі на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, чи штрафом до десяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Ті самі дії, вчинені членом виборчої комісії чи іншою службовою особою, караються позбавленням волі на строк від одного до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, чи штрафом від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Ст. 128 Кримінального кодексу України за такі злочини, як підлог виборчих документів, приписки або завідомо неправильний підрахунок голосів, вчинені членом виборчої комісії чи іншою службовою особою, передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до двох років або накладанням штрафу від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Ще один вид злочину — порушення таємниці голосування членом виборчої комісії або іншою службовою особою, передбачений ст. 129 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від одного до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати