
- •01. Поняття "виборче право".
- •1. Поняття "виборче право".
- •02. Історія боротьби за виборчі права.
- •03. Основні різновиди сучасних виборчих цензів (віковий ценз, ценз осілості, ценз неді
- •04. Роль виборчих цензів протягом історії виборчого права.
- •06. Інститут парламентських виборів в середньовічній Англії.
- •07. Генеральні штати та виборчі процедури в середньовічній Франції.
- •08. Поняття виборів та їх місце в демократичній державі.
- •09. Рівні виборів та терміни їх проведення.
- •10. Функції виборів в умовах демократії.
- •12. Вибори в авторитарних суспільствах.
- •13. Поняття "виборча система".
- •14. Методи дослідження електоральних явищ та процесів.
- •15. Класифікація виборчих систем.
- •16. Поліномінальш, плюріномінальні та уніномінальні виборчі системи.
- •17. Сутність мажоритарних виборчих систем.
- •18. Позитиви та негативи мажоритарних виборчих систем.
- •19. Мажоритарна виборча система абсолютної більшості.
- •21. Система альтернативного голосування.
- •22. Система обмеженого голосування.
- •23. Система голосу, що не передається.
- •24. Система кумулятивного голосування.
- •25. Система голосу, що передається.
- •26. Поняття "напівпропорційна система".
- •27. Сутність пропорційної виборчої системи.
- •28. Типологія пропорційних виборчих систем.
- •29. Позитиви та недоліки пропорційної виборчої системи.
- •30. Змішана виборча система.
- •32. Взаємозв'язок, партійної і виборчої системи ("правила" м.Дюверже).
- •38. Процесуально-правові обмеження агітаційно-пропагандистської кампанії.
- •39. Стадія голосування та підведення підсумків виборів.
- •40. Виборчий бар'єр.
- •41. Поняття "виборчий округ".
- •42. Формування Конгресу сша.
- •43. Президентські вибори в сша.
- •45. Французька виборча система.
- •46. Системи із виборами за жорсткими та напівм'якими списками (Португалія і Данія).
- •47. Преференційні системи (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Швеція).
- •48. Системи панашування (Нідерланди, Люксембург).
- •49. Географічно неоднорідні змішані виборчі системи (Греція, Іспанія).
- •50. Система виборів у Російській Федерації.
- •51. Особливості виборчої системи сучасної України.
- •52. Забезпечення реалізації активного й пасивного виборчого права в Україні.
- •53. Порядок і строки призначення виборів в Україні.
- •54. Формування виборчих комісій в Україні.
- •55. Фінансування передвиборчої агітації в Україні.
- •56. Обмеження в проведенні передвиборчої агітації в Україні
- •57. Формування Верховної Ради України.
- •58. Висування кандидатів у народні депутати України.
- •59. Порядок встановлення результатів виборів до парламенту України.
- •60. Правові засади виборів Президента України.
- •61. Особливості висування та реєстрації кандидатів у Президенти України.
- •62. Формування органів місцевого самоврядування в Україні.
- •63. Політичні наслідки парламентських виборів в Україні в 2002 р.
- •64. Особливості президентських виборів в Україні в 1994 р.
- •66. Відповідальність за порушення виборчого законодавства в Україні.
- •67. Основні напрями дослідження електоральної поведінки.
- •68. Сутність явища "абсентеїзм".
06. Інститут парламентських виборів в середньовічній Англії.
Англія – виникають станово-представницькі органи 14ст – Англія, Генріха 3 змусили підписати Оксфордські провізії (вимоги) – тут вперше вводиться поняття парламенту (дорадчі збори при королю) 1265р – скликані перше засідання парламенту. Наступний король Едуард 1 скликає зразковий парламент. Палата лордів і представників. Нижня палата . з 1330 року парламент збирається 4 рази. 14 – 15 - уявлення про депутата і депутатську недоторканість, але тільки під час сесії. Вибори в парламент: по 2 чоловіки від міст і від графств. За 2-3 місяці король надсилав листа з проханням провести вибори на місцях. У виборах приймав участь середній клас. Цензів не існувало. З 1445р почали вводитись цензи, щоб найбідніші не змогли потрапити до парламенту.
07. Генеральні штати та виборчі процедури в середньовічній Франції.
1285р.Філіп IV вступає в конфлікт з Римом. Вирішує скликати Генеральні штати-приймають рішення вирішити проблеми з церквою на користь короля. Починають діяти місцеві штати з 12ст. Спочатку консиліум, потім парламент, потім Генеральні штати-дорадчий орган.
1/3-представники місцевих родів;
1/3-призначав король;
1/3-обирались.
Вибори не постійні – двоступеневі (на рівні міст та сіл),триступеневі(на рівні більш широких округів).
Всі три палати засідали разом.
Как известно, избрание в Генеральные штаты было двухстепенным. Сначала выбирались выборщики из числа имевших право голоса, а уже затем они избирали депутатов. Выборщиков от Парижа было двести человек.
В 1302 созваны генеральные штаты, высший орган сословного представительства, обладавший тогда лишь совещательными функциями. В 1484-1560 и 1614-1789 они не созывались. 17 июня 1789 депутаты генеральных штатов от третьего сословия (горожане) объявили себя национальным собранием. В том же году национальное собрание преобразовано в учредительное -- высший представительный и законодательный орган революционной Франции. В 1791 принята конституция, предусматривавшая созыв законодательного собрания, выборы в которое проходили на основе ограниченного имущественным цензом избирательного права. В 1792 избран всеобщим (для мужчин старше 21 года, исключая прислугу) голосованием национальный конвент. В 1795 принята конституция, предусматривавшая создание двухпалатного парламента, состоящего из совета старейшин и совета пятисот. В 1799 принята конституция, предусматривавшая создание четырех высших законодательных органов -- государственного совета, трибунала, законодательного корпуса и охранительного сената. Право голоса получали мужчины старше 21 года, прожившие в определенном округе не менее одного года. Выборы были трехступенчатыми, и прошедшие три тура кандидаты оставались лишь кандидатами на государственные должности. В 1814 принята хартия, устанавливавшая создание двухпалатного парламента, состоящего из палаты пэров (назначавшейся королем) и палаты депутатов. Избирать могли только мужчины старше 30 лет, быть избранными -- мужчины старше 40 лет. И те и другие были обязаны заплатить крупный денежный налог. В 1830 принята хартия, снижавшая налог и возрастную планку. В 1848 совершена революция, принята конституция, предусматривавшая создание национального собрания, избираемого на основе всеобщего избирательного права. В 1851 собрание распущено, ужесточено избирательное законодательство. В 1875 создана парламентская система, дошедшая до нашего времени. В 1944 право голоса получили женщины. Нынешние депутаты национального собрания избраны 16 июня 2002.