
- •01. Поняття "виборче право".
- •1. Поняття "виборче право".
- •02. Історія боротьби за виборчі права.
- •03. Основні різновиди сучасних виборчих цензів (віковий ценз, ценз осілості, ценз неді
- •04. Роль виборчих цензів протягом історії виборчого права.
- •06. Інститут парламентських виборів в середньовічній Англії.
- •07. Генеральні штати та виборчі процедури в середньовічній Франції.
- •08. Поняття виборів та їх місце в демократичній державі.
- •09. Рівні виборів та терміни їх проведення.
- •10. Функції виборів в умовах демократії.
- •12. Вибори в авторитарних суспільствах.
- •13. Поняття "виборча система".
- •14. Методи дослідження електоральних явищ та процесів.
- •15. Класифікація виборчих систем.
- •16. Поліномінальш, плюріномінальні та уніномінальні виборчі системи.
- •17. Сутність мажоритарних виборчих систем.
- •18. Позитиви та негативи мажоритарних виборчих систем.
- •19. Мажоритарна виборча система абсолютної більшості.
- •21. Система альтернативного голосування.
- •22. Система обмеженого голосування.
- •23. Система голосу, що не передається.
- •24. Система кумулятивного голосування.
- •25. Система голосу, що передається.
- •26. Поняття "напівпропорційна система".
- •27. Сутність пропорційної виборчої системи.
- •28. Типологія пропорційних виборчих систем.
- •29. Позитиви та недоліки пропорційної виборчої системи.
- •30. Змішана виборча система.
- •32. Взаємозв'язок, партійної і виборчої системи ("правила" м.Дюверже).
- •38. Процесуально-правові обмеження агітаційно-пропагандистської кампанії.
- •39. Стадія голосування та підведення підсумків виборів.
- •40. Виборчий бар'єр.
- •41. Поняття "виборчий округ".
- •42. Формування Конгресу сша.
- •43. Президентські вибори в сша.
- •45. Французька виборча система.
- •46. Системи із виборами за жорсткими та напівм'якими списками (Португалія і Данія).
- •47. Преференційні системи (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Швеція).
- •48. Системи панашування (Нідерланди, Люксембург).
- •49. Географічно неоднорідні змішані виборчі системи (Греція, Іспанія).
- •50. Система виборів у Російській Федерації.
- •51. Особливості виборчої системи сучасної України.
- •52. Забезпечення реалізації активного й пасивного виборчого права в Україні.
- •53. Порядок і строки призначення виборів в Україні.
- •54. Формування виборчих комісій в Україні.
- •55. Фінансування передвиборчої агітації в Україні.
- •56. Обмеження в проведенні передвиборчої агітації в Україні
- •57. Формування Верховної Ради України.
- •58. Висування кандидатів у народні депутати України.
- •59. Порядок встановлення результатів виборів до парламенту України.
- •60. Правові засади виборів Президента України.
- •61. Особливості висування та реєстрації кандидатів у Президенти України.
- •62. Формування органів місцевого самоврядування в Україні.
- •63. Політичні наслідки парламентських виборів в Україні в 2002 р.
- •64. Особливості президентських виборів в Україні в 1994 р.
- •66. Відповідальність за порушення виборчого законодавства в Україні.
- •67. Основні напрями дослідження електоральної поведінки.
- •68. Сутність явища "абсентеїзм".
53. Порядок і строки призначення виборів в Україні.
ВР:
Чергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю березня останнього року повноважень Верховної Ради України, термін яких визначено Конституцією України.
2. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за 120 днів до дня виборів. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніше ніж за 125 днів до дня виборів.
3. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України.
4. Виборчий процес позачергових виборів депутатів починається з наступного дня після опублікування Указу Президента України, зазначеного у частині третій цієї статті.
5. Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.
Стаття 17. Порядок обчислення строків
1. Усі строки, визначені у цьому Законі, обчислюються в календарних днях.
2. Першим днем строку, який відповідно до цього Закону має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після дня настання вказаної події.
3. Останнім днем строку, який відповідно до цього Закону має закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.
4. Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути вчинена дія, передбачена цим чи іншими законами України.
Президент
- Висування кандидатів на пост Президента України партіями (блоками) та самовисування розпочинається за сто дев'ятнадцять днів і закінчується за дев'яносто п'ять днів до дня виборів.
- Кандидата на пост Президента України може висувати партія, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніш як за рік до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніш як за рік до дня виборів.
54. Формування виборчих комісій в Україні.
Утворення нових виборчих комісій відбувається на паритетних засадах від кандидатів у короткі терміни:
подання кандидатур до ТВК - не пізніше 15 грудня (середа);
утворення ТВК - не пізніше 17 грудня (п'ятниця);
подання кандидатур до ДВК - не пізніше 18 грудня (субота); утворення дільничних комісій - не пізніше 19 грудня (неділя).
До складу комісій можуть входити також: особи, які не проживають на території відповідного округу.
Територіальні виборчі комісії утворюються у складі 10 осіб: голова, секретар та 8 членів комісії (разом по п'ять осіб від кожного кандидата). Зразок заяви та подання наведені у додатку. Заява про згоду брати участь у роботі комісії разом з фотографією має бути підписана та подана до Центрального штабу через регіональні штаби не пізніше 13 грудня. У поданні має бути зазначено, кого із списку штаб рекомендує на посаду голови (секретаря) комісії, тобто необхідно визначитись, яка саме із зазначених осіб має бути у керівництві комісії - адже представники різних кандидатів мають право лише на одну з керівних посад, що забезпечує дотримання принципу рівності представництва кандидатів у виборчих комісіях.
Дільничні виборчі комісії утворюються у складі голови, секретаря та членів комісії, разом:
12 осіб - для малих та середніх дільниць (з кількістю виборців до 1500 осіб); 16 осіб - для великих дільниць (з кількістю виборців понад 1500 осіб).
Рівна кількість керівних посад у дільничних виборчих комісіях має бути забезпечена окремо для малих, середніх та великих дільниць.
До складу ДВК спеціальної дільниці у лікарні не можуть бути включені працівники цього закладу.