03. Основні різновиди сучасних виборчих цензів (віковий ценз, ценз осілості, ценз неді

Ценз – обмеження за якоюсь ознакою, це не є щось негативне. Мета – стабілізація виборчої системи.

Групи виборчих цензів:

Майнові – ті хто володіли певним майном, певні податки. Сьогодні – виборча застава.

Вікові – протягом історії зменшувались.

Професійні – певна категорія державних службовців, військові не мають право обиратись.

Ценз осілості – проживає на території округу певний період, в певній країні.

Освітній (ценз грамотності) – мета–відсіяння некваліфікованого, неграмотного населення.

Ценз релігійної приналежності.

04. Роль виборчих цензів протягом історії виборчого права.

Ценз – обмеження за якоюсь ознакою. Це не є щось негативне.

Мета – стабілізація політичної системи . Чим стабільніші виборці-тим стабільніше керівництво.

Основні різновиди виборчих цензів

Кінець 19ст.:

6 груп виборчих обмежень , які в тій чи іншій мірі дійшли й до нашого часу:

Майновий ценз - ті ,хто володіли певним майном, певні податки( сьогодні-вибірча застава)

Віковий ценз - протягом історії зменшувались. В Греції нема виборчого права, а є виборчий обов’язок-якщо не обираєш, то маєш сплатити штраф ; після 70не голосують.

Професійний ценз – Франція найбільш показова-певна категорія державослужбовців, військові не мають права обиратись.

Ценз осілості-певний час проживає на території округу, на певній території , в певній країні, в 19ст. Робітники дуже часто мігрували в пошуках роботи, тим самим позбавляючись права вибору.

Освітній ценз-або ценз грамотності-мета- відсіювання некваліфікованого та неграмотного населення.

Ценз релігійної приналежності-певна релігія, національно - расові обмеження(США), !!! Сучасне виборче законодавство має передбачати права особи!!!

05.

Інститути афінської демократії в VIII-VІ ст. до н.д. (Екклексія, Буле, ареопаг, Колегія архонтів, Галіея).

Етапи розвитку інституту виборів в давній Греції. (Реформи Солона, Клісфена, Ефільта та Перикла).

Розвиток інституту виборів:

2 тис. до.н.е. – 8-6ст до.н.е. до реформ Солона – домінували монархії. Соціальна структура передбачала поділ на роди, братства, фракції та племена. Органи управління – народні збори – Еклексія. Афіни починають домінувати над всією Грецією (8ст.до.н.е). Відмінностей між правом і обов’язком не існувало (громадян примушували ходити на збори) – вони були зобов’язані. Посади розприділяли за жеребом.

Реформи Солона (6-7 ст до н.е.) – процес соціального і майнового розшарування, зменшується кількість повноправних громадян – через інститут державного рабства. Влада: Національні збори, Ареопаг, рада 400, колегія Архонтів та магістратури.

Ареопаг – рада старійшин родової знаті – посада довічна, формував всі виконавчі посади (структуру), здійснював наглядову і судову функції.

Рада 400 – на зразок президії – по 100 представників від кожної філи – готували рішення за які голосували члени народних зборів.

Галіея – народний суд, посади мають право займати всі прошарки населення (реформа Солона)

Реформи Клісфена – постійних посад не було. Змінюються повноваження народних зборів. Територіально-адміністративна реформа. Всі території поділяються на 4 філи. Клісфен руйнує родовий поділ, вводить 10 філ, філа поділяється на 3 округи, округи на деві (100). Зрівняв у правах корінне населення і переселенців. Змінив принци формування ради 400, створив раду 500 – кожна філа делегує 50 чоловік – формувалися за жеребкуванням. Виконували свої обов’язки безкоштовно. Віковий ценз 30 років. Роботу виконували секційно – керувала кожна секція по 36 днів в році. Якщо люди не відвідували народні збори – штраф. Колегія стратегів – обирались на рік, керували армією і флотом.

Реформи Ефільта та Перікла – з 462р.до н.е. Ареопаг практично втрачає своє значення. За відвідування народних зборів давалась оплата – золотий вік Афінської демократії. Політичні права мали лише чоловіки (військовозобов’язані) старші 20 років. Після військової присяги могли притендувати на якусь посаду.

Категорії населення: демоти (громадяни), нетеки (цивільні, не мали громадянських прав, переселенці), раби. Демократія була пряма – представницьких органів не було. Обиралася рада 500, але рішень не приймали. Ні одна посада не обиралась більш ніж на рік. Хейротонія (вибір) – вільне голосування – всі рішення примались відкрито.

Псефофорія – таємне голосування за допомогою жеребу.

Острокізм – раз на рік демота (громадянина), позбавляли громадянських прав (суд черепків) проти мали проголосувати 6 тис.