32. Взаємозв'язок, партійної і виборчої системи ("правила" м.Дюверже).

Основним чинником який впливає на партійну систему є виборча система.

Три основні закони:

І – мажоритарна виборча система відносної більшості призводить до двопартійності;

ІІ – мажоритарна система абсолютної більшості призводить до становлення двоблокової системи;

ІІІ – пропорційна система сприяє становленню багатопартійності.

За Дюверже двопартійність відповідає природному ходу речей (католики-протестанти, жирондисти-якобінці.)

33. Призначення виборчих систем

Виборча система – сукупність правил і прийомів, які забезпечують участь громадян у формуванні виборних орг. держ. Влади.

Дві групи чинників що впливають на вибір виборчої моделі:

Суб’єктні - політ. Заангажованість депутатів, вони оберають таку систему, за якою іх виберуть наступного разу;

Обектні – трансформація політ систем, що визначає необхідність зміни і виборчої сист. Забезпечення дзеркальності парламенту, стабільності політ системи, відповідальності парламенту. В широкому смислі ( джерела ): 1. зміна соц структури суспільства, або зміна суп відносин; 2. Куль чинники – суспільство є достатньо жорстко фрагментовано – соціально, релігійно. Етніч групи – джерело для виборчої сист.

Трансформація парт сист. – Ці прцеси відбуваються постійно. Впливає на фрагментацію в парламенті. Для Європи кінець 80 поч 90 три чинники:

1 поява глобальних проблем.

2 руйнування двополісного світу.

3 процес регіоналізаціі.

Призначення ВС:

1 в наслідок виборів парламент повинен відображати основні напрямки супільноі думки виборців;

2 уряд повинен відповідати волі більшості;

3 виборча сист має забезпечити обрання представників, особисті якості яких найбільш підходять для виконання управлінських функцій;

4 виборча модель повинна сприяти становленню сильнішого і стійкого уряду;

5 проблема легітимізаціі влади.

Два способи оцінки виборчої системи:

1 наскільки е ефективним

2 принцип виборчої справедливості .

Виборчі системи мають оцінюваність за чотирма критеріями: (також призначення):

1 чи сприяє виборча сист встановленню працездатного уряду, чи сприяє встановлення чіткої більшості.

2 чи забезпечує виборча сист справедливе представництво.

3 чи поважаються належним чином права меншості.

4 чи несуть обрані депутати відповідальність перед своїми виборцями .

Пропорційна система виконує 2; 3, а мажоритарна 1і 4

34.критерії оцінки виборчих систем

Виборча система – сукупність правил і прийомів, які забезпечують участь громадян у формуванні виборних орг. держ. Влади.

Дві групи чинників що впливають на вибір виборчої моделі:

Суб’єктні - політ. Заангажованість депутатів, вони оберають таку систему, за якою іх виберуть наступного разу;

Обектні – трансформація політ систем, що визначає необхідність зміни і виборчої сист. Забезпечення дзеркальності парламенту, стабільності політ системи, відповідальності парламенту. В широкому смислі ( джерела ): 1. зміна соц структури суспільства, або зміна суп відносин; 2. Куль чинники – суспільство є достатньо жорстко фрагментовано – соціально, релігійно. Етніч групи – джерело для виборчої сист.

Трансформація парт сист. – Ці прцеси відбуваються постійно. Впливає на фрагментацію в парламенті. Для Європи кінець 80 поч 90 три чинники:

1 поява глобальних проблем.

2 руйнування двополісного світу.

3 процес регіоналізаціі.

Призначення ВС:

1 в наслідок виборів парламент повинен відображати основні напрямки супільноі думки виборців;

2 уряд повинен відповідати волі більшості;

3 виборча сист має забезпечити обрання представників, особисті якості яких найбільш підходять для виконання управлінських функцій;

4 виборча модель повинна сприяти становленню сильнішого і стійкого уряду;

5 проблема легітимізаціі влади.

Два способи оцінки виборчої системи:

1 наскільки е ефективним

2 принцип виборчої справедливості .

Виборчі системи мають оцінюваність за чотирма критеріями: (також призначення):

1 чи сприяє виборча сист встановленню працездатного уряду, чи сприяє встановлення чіткої більшості.

2 чи забезпечує виборча сист справедливе представництво.

3 чи поважаються належним чином права меншості.

4 чи несуть обрані депутати відповідальність перед своїми виборцями .

Пропорційна система виконує 2; 3, а мажоритарна 1і 4

35. Основні стадії виборчого процесу.

Виборчий процес – законодавчого встановлений порядок організації, підготовки і проведення і виборів. (Виборча компанія).

Виборча компанія – Система правових норм що регулює вибори.(Виборче процесуальне право).

Виборчий процес включає такі етапи:

1) створення виборчих округів, які поділяються на дільниці (можуть бути одномандатні – від одного округу обирається один депутат, та багатомандатні – від одного округу обирається кілька депутатів, партій);

2) утворення виборчих комісій;

3) складання списків виборців (відбувається із використанням двох систем: постійної, коли виборець реєструється один раз назавжди (США), і періодичної – перед кожними виборами старі списки анулюються, і складаються нові (Великобританія, Франція, Канада, Україна));

4) висування та реєстрація кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків) у багатомандатному окрузі, та кандидатів у депутати в одномандатних округах (у більшості країн, в тому числі і в Україні, кандидати вносять грошову заставу з метою відсіювання зайвих несерйозних кандидатів, розміри якої коливаються від сотні доларів США до кількох тисяч. У випадку програшу, застава або взагалі не повертається, або повертається у відсотках від набраних голосів);

5) проведення передвиборної агітації (виступи у ЗМІ, зустрічі з виборцями, реклама тощо. У багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні, прийняті закони, що обмежують витрати на виборчу кампанію (в Австралії кандидат у сенат має право витратити не більше 500 австралійських фунтів, у Канаді – до 250 фунтів, у США жодна особа не може внести на рахунок будь-якої партії більше 5000 доларів протягом одного року);

6) голосування (у більшості країн відбувається виключно особисто, і, як виняток, можливе голосування поштою, по дорученню для відсутніх виборців, голосування представників за неграмотних та хворих);

7) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів депутатів;

8) реєстрація обраних депутатів.

36. Підготовча стадія виборів.

Чітко встановленні строки голосування і строки виборчої компанії і виборчого процесу. В багатьох країнах немає чітко встановленого часу ( Австралія Нова Зеландія Чехія). В них „Положення про призначення виборів”.

Виборчий округ – територіальна одиниця від якої обираються члени виборчих органів держ влади та місцевого самоврядування. В залежності віж депутатів які обираються в округу, В о поділяються на багатомандатні і одномандатні.

Принцип нарізки виборчих округів: за кількісною ознакою;за територіально-адміністративною ознакою (Межі округу збігаються з межами територіально-адміністративної одиниці- район, область, і т д.): за культурно – національною ознакою(межі співпадають з межами проживаючою етнічною групи.) за виробничою ознакою( трудовий колектив); за предст.- громад. Пол. організаціями ( профспілка, гром. Орган. Є виборчим округом в радянські чяси.).

Правила нарізки округів:

1.виборчі округи не могли виходити за межі територіально адміністративної одиниці, якщо його межі не більше за розміри самої т.-а. Одиниці;

2.відхилення чисельності виборців між округами повинні становити чіткий%;

3.територія виборчого округу повинна бути єдиною;

4.територ.громада не повинна розділятися між декількома виборчими округами якщо їх чисельність не перевищує чисельність виборців одного округу.

Чисельність округу визначається трьома способами; 1 за кількості населення; 2 залежно від кількості виборців; 3 залежно від кількості виборців, що прийняли участь у попередніх виборах. Межі округів є стабільними або пере затверджуються (в США кожні 10 років, В Англії кожні15 років.)

Виборча дільниця – це терит.одиниця що об’єднує виборців спільним місцем голосування. Межі можуть співпадати з терит.одиницями ( вулиця, квартал)- це первинний виборчий орган. Комісії, бюро, призидії, комітети – забезпечує організація та регламентація виборів.

Первинний виборчий орган – це виборча дільниця.

Різновиди виборчих органів:

1 центральний або федеральний ( які регулюють виборчий процес в межах всієї країни)

2 регіональні та органи суб’єктів федерацій.

3 територіальні

4 окружні

5 дільничні

За терміном дії виборчі органи поділяються 1 постійні (ЦВК) 2 тимчасові

Формування виборчих комісій 1 шляхом повного або часткового заміщення окремих посадовців з органів держ влади. 2 органами законодавчої влади; 3 органами виконавчої влади; 4 громадськими орг. 5 полі партіями. 6 виборчими комісіями вищого рівня.

Способи формування списків виборців 1 існує постійний реєстр виборців 2 виборчі комісії 3 органи держ викон влади 4 особиста реєстрація: - публічна : а) автоматична( Німеччина, Швейцарія) б) передвиборча (Вел. Британія Канада) – особисто.

37. Стадія висування і реєстрації кандидатів.

Способи висування кандидатів:

Процедура самовисування

Висування від груп виборців (за місцем роботи, проживанням, навчання)

Висування від політичних партій

Висування від громадських організацій

Висування від трудових колективів

Вимоги до реєстрації:

Збір підписів в підтримку висування кандидата

Внесення грошової застави

Автоматична реєстрація (враховуються партійні принципи) в США

Збір підписів – умовна кількість підписів, за допомогою яких відсівають слабких кандидатів.

Застава – теж умовна, мета теж відсіювання слабких. Потім повертається, якщо кандидат набрав потрібний %.