
- •01. Поняття "виборче право".
- •1. Поняття "виборче право".
- •02. Історія боротьби за виборчі права.
- •03. Основні різновиди сучасних виборчих цензів (віковий ценз, ценз осілості, ценз неді
- •04. Роль виборчих цензів протягом історії виборчого права.
- •06. Інститут парламентських виборів в середньовічній Англії.
- •07. Генеральні штати та виборчі процедури в середньовічній Франції.
- •08. Поняття виборів та їх місце в демократичній державі.
- •09. Рівні виборів та терміни їх проведення.
- •10. Функції виборів в умовах демократії.
- •12. Вибори в авторитарних суспільствах.
- •13. Поняття "виборча система".
- •14. Методи дослідження електоральних явищ та процесів.
- •15. Класифікація виборчих систем.
- •16. Поліномінальш, плюріномінальні та уніномінальні виборчі системи.
- •17. Сутність мажоритарних виборчих систем.
- •18. Позитиви та негативи мажоритарних виборчих систем.
- •19. Мажоритарна виборча система абсолютної більшості.
- •21. Система альтернативного голосування.
- •22. Система обмеженого голосування.
- •23. Система голосу, що не передається.
- •24. Система кумулятивного голосування.
- •25. Система голосу, що передається.
- •26. Поняття "напівпропорційна система".
- •27. Сутність пропорційної виборчої системи.
- •28. Типологія пропорційних виборчих систем.
- •29. Позитиви та недоліки пропорційної виборчої системи.
- •30. Змішана виборча система.
- •32. Взаємозв'язок, партійної і виборчої системи ("правила" м.Дюверже).
- •38. Процесуально-правові обмеження агітаційно-пропагандистської кампанії.
- •39. Стадія голосування та підведення підсумків виборів.
- •40. Виборчий бар'єр.
- •41. Поняття "виборчий округ".
- •42. Формування Конгресу сша.
- •43. Президентські вибори в сша.
- •45. Французька виборча система.
- •46. Системи із виборами за жорсткими та напівм'якими списками (Португалія і Данія).
- •47. Преференційні системи (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Швеція).
- •48. Системи панашування (Нідерланди, Люксембург).
- •49. Географічно неоднорідні змішані виборчі системи (Греція, Іспанія).
- •50. Система виборів у Російській Федерації.
- •51. Особливості виборчої системи сучасної України.
- •52. Забезпечення реалізації активного й пасивного виборчого права в Україні.
- •53. Порядок і строки призначення виборів в Україні.
- •54. Формування виборчих комісій в Україні.
- •55. Фінансування передвиборчої агітації в Україні.
- •56. Обмеження в проведенні передвиборчої агітації в Україні
- •57. Формування Верховної Ради України.
- •58. Висування кандидатів у народні депутати України.
- •59. Порядок встановлення результатів виборів до парламенту України.
- •60. Правові засади виборів Президента України.
- •61. Особливості висування та реєстрації кандидатів у Президенти України.
- •62. Формування органів місцевого самоврядування в Україні.
- •63. Політичні наслідки парламентських виборів в Україні в 2002 р.
- •64. Особливості президентських виборів в Україні в 1994 р.
- •66. Відповідальність за порушення виборчого законодавства в Україні.
- •67. Основні напрями дослідження електоральної поведінки.
- •68. Сутність явища "абсентеїзм".
29. Позитиви та недоліки пропорційної виборчої системи.
Депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів, зібраного кожного з них в межах виб. округу. Вперше було використано в Бельгії 1889 р.
Виб. бар’єр – Мін. кількість голосів, яку повинна набрати партія для того щоб бути допущеною до розподілу мандатів. Для пол. партій і пол. блоків в деяких країнах може бути різний виб. бар’єр.
Позитиви ПВС:
- адекватність;
- забезпечення представництва меншості;
- принцип партійності;
- гнучкість;
- мякість;
- прозорість.
Недоліки ПВС:
- проблема більшості;
- проблема безпосереднього контакту з виборцями;
- проблема відчуження партій від суспільства;
- проблема критеріїв відбору до парт. Списку;
- відсутність незалежних кандидатів;
- складна конфігурація Пол. сил.
30. Змішана виборча система.
Змішана виборча система це система за якою частина депутатів обираються за мажоритарною виборчою системою а друга за пропорційною або ж вибори відбуваються за одною системою а переможці визначаються за іншою.
1915-1920 роки в Данії засновано вперше Німетчинна в 46.
Використовується в двох випадках:1. коли існує двопалатний парламент, верхня мажоритарна, нижня пропорційна. 2. за наявністю однопалатного парламенту, одна част. Де пут. Обирається за мажори., друга за пропорційною.
Позитивні зміни ЗВС : - є компромісом між мажори і пропорц ВС;-дозволяє забезпечити водночас і представництво регіонів і соц-етнічних груп, партій;- в умовах становлення багатопартійності сприяє розвитку політ партій;м’якіша
Недоліки ЗВС: 1) достатньо складна в технічному плані;2) проблема партійної єдності;3)розподіл місць в парламенті не відповідає реальним вподобанням населення;4)породжує депутатів з подвійним статусом;5) є не стабільною
В залежності від повного або вибіркового застосування МВС і ПВС на терит всієї країни:1) географічнгоднорідні;2) географічно неоднорідні.
Від наявності паралельного чи послідовного комбінування М та ПС:-відповідного послідовного комбінування; - паралельного
Чи існує взаємозв’язок між визначенням переможців за МС і ПС:1звязані;2незвязані.
Який принцип домінує при голосуванні та визначенні переможців виборців М чи П: 1мажорит –пропорц; 2П-м;3врівноважені.
Географ неоднорідні-на одній депутати обираються за М, а на іншій за П.(Греція,Ісп).
Паралельне комбінування- голосування відбувається одночасно.
Послідовне- виб відбуваються за однією схемою, а результати встановлюються за іншою.
Незв’язана- за якою вибори і підсумки проводяться окремо по 2-х системах і кандидати, як правило не мають право балатуватися одночасно з М та ПС.
Зв’язана- за якою вибори відбуваються одночасно за М та ПС, а підсумки або разом по двум системах,або з врахуванням результатів по кожній окремо системі.
М-П з домінуванням М підчас розподілу мандатів в парламенті
П-М з домінуванням П способу під час розподілу де пут місць в парламенті.
31. Сутність та генезис політичних партій.
Слово партія означає частину більшої спільності або цілісності. Наукові спроби визначити сутність п.п. її місце в паліт житті, суспільстві були здійсненні в 19 ст. Ла Паломбара вирізнив 4 основні елементи які констатують політ партію: 1 будь яка партія є носієм ідеології, або хоча б відбиває певну орієнтацію світу і людини. 2 партія це організація тобто відносно тривале в часі обєднання людей це інститут. 3 метою парії є завоювання і здійснення влади. 4 кожна партія прагне забезпечити собі підтримку народу – аж до членства або активної участі в ній. Основні ознаки п.п. є її прагнення до задоволення і здійснення держ влади.
П.п це добровільне та організаційно оформлене об’єднання громадян,яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання держ влади. Політ партія є продуктом соц єк і соц пол процесів. Зародки політ партій у вигляді станових угрупувань, які виражали інтереси різних груп пануючого класу і боролися між собою за володіння держ владою, або за вплив на неї, склалися ще в рабовласницькому і феодальному суспільствах. Політ партії в їх сучясному розумінні ( як масові орг) виникли в 2 половині 19 ст.
Вебер виділив 3 етапи в розвитку політ партій: 1 партія як аристократична група (пізне середньовіччя, перш за все Англія ) 2 партія як політ. Клуб (19 ст Франція) 3 сучасні масові партії ( ведення загально виборчого права в Англії).
Появі масових політ партій сприяв розвиток робітничого руху. У виникненні політ партій залежно від їхньої ідейної орієнтації є певна хронологічна послідовність. Лібералізм і ліб партії сформувалися у боротьбі проти феодальних реж. Консервативні партії постали як противага ліберальним партіям. Робітничі партії виникли в боротьбі з капіталістичною системою, а комуністисні партії – в боротьбі проти социал-демократії.