29. Позитиви та недоліки пропорційної виборчої системи.

Депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів, зібраного кожного з них в межах виб. округу. Вперше було використано в Бельгії 1889 р.

Виб. бар’єр – Мін. кількість голосів, яку повинна набрати партія для того щоб бути допущеною до розподілу мандатів. Для пол. партій і пол. блоків в деяких країнах може бути різний виб. бар’єр.

Позитиви ПВС:

- адекватність;

- забезпечення представництва меншості;

- принцип партійності;

- гнучкість;

- мякість;

- прозорість.

Недоліки ПВС:

- проблема більшості;

- проблема безпосереднього контакту з виборцями;

- проблема відчуження партій від суспільства;

- проблема критеріїв відбору до парт. Списку;

- відсутність незалежних кандидатів;

- складна конфігурація Пол. сил.

30. Змішана виборча система.

Змішана виборча система це система за якою частина депутатів обираються за мажоритарною виборчою системою а друга за пропорційною або ж вибори відбуваються за одною системою а переможці визначаються за іншою.

1915-1920 роки в Данії засновано вперше Німетчинна в 46.

Використовується в двох випадках:1. коли існує двопалатний парламент, верхня мажоритарна, нижня пропорційна. 2. за наявністю однопалатного парламенту, одна част. Де пут. Обирається за мажори., друга за пропорційною.

Позитивні зміни ЗВС : - є компромісом між мажори і пропорц ВС;-дозволяє забезпечити водночас і представництво регіонів і соц-етнічних груп, партій;- в умовах становлення багатопартійності сприяє розвитку політ партій;м’якіша

Недоліки ЗВС: 1) достатньо складна в технічному плані;2) проблема партійної єдності;3)розподіл місць в парламенті не відповідає реальним вподобанням населення;4)породжує депутатів з подвійним статусом;5) є не стабільною

В залежності від повного або вибіркового застосування МВС і ПВС на терит всієї країни:1) географічнгоднорідні;2) географічно неоднорідні.

Від наявності паралельного чи послідовного комбінування М та ПС:-відповідного послідовного комбінування; - паралельного

Чи існує взаємозв’язок між визначенням переможців за МС і ПС:1звязані;2незвязані.

Який принцип домінує при голосуванні та визначенні переможців виборців М чи П: 1мажорит –пропорц; 2П-м;3врівноважені.

Географ неоднорідні-на одній депутати обираються за М, а на іншій за П.(Греція,Ісп).

Паралельне комбінування- голосування відбувається одночасно.

Послідовне- виб відбуваються за однією схемою, а результати встановлюються за іншою.

Незв’язана- за якою вибори і підсумки проводяться окремо по 2-х системах і кандидати, як правило не мають право балатуватися одночасно з М та ПС.

Зв’язана- за якою вибори відбуваються одночасно за М та ПС, а підсумки або разом по двум системах,або з врахуванням результатів по кожній окремо системі.

М-П з домінуванням М підчас розподілу мандатів в парламенті

П-М з домінуванням П способу під час розподілу де пут місць в парламенті.

31. Сутність та генезис політичних партій.

Слово партія означає частину більшої спільності або цілісності. Наукові спроби визначити сутність п.п. її місце в паліт житті, суспільстві були здійсненні в 19 ст. Ла Паломбара вирізнив 4 основні елементи які констатують політ партію: 1 будь яка партія є носієм ідеології, або хоча б відбиває певну орієнтацію світу і людини. 2 партія це організація тобто відносно тривале в часі обєднання людей це інститут. 3 метою парії є завоювання і здійснення влади. 4 кожна партія прагне забезпечити собі підтримку народу – аж до членства або активної участі в ній. Основні ознаки п.п. є її прагнення до задоволення і здійснення держ влади.

П.п це добровільне та організаційно оформлене об’єднання громадян,яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання держ влади. Політ партія є продуктом соц єк і соц пол процесів. Зародки політ партій у вигляді станових угрупувань, які виражали інтереси різних груп пануючого класу і боролися між собою за володіння держ владою, або за вплив на неї, склалися ще в рабовласницькому і феодальному суспільствах. Політ партії в їх сучясному розумінні ( як масові орг) виникли в 2 половині 19 ст.

Вебер виділив 3 етапи в розвитку політ партій: 1 партія як аристократична група (пізне середньовіччя, перш за все Англія ) 2 партія як політ. Клуб (19 ст Франція) 3 сучасні масові партії ( ведення загально виборчого права в Англії).

Появі масових політ партій сприяв розвиток робітничого руху. У виникненні політ партій залежно від їхньої ідейної орієнтації є певна хронологічна послідовність. Лібералізм і ліб партії сформувалися у боротьбі проти феодальних реж. Консервативні партії постали як противага ліберальним партіям. Робітничі партії виникли в боротьбі з капіталістичною системою, а комуністисні партії – в боротьбі проти социал-демократії.