4. Основний принцип історичного матеріалізму.

Спочатку дамо визначення новим філософським категоріям.

Філософська категорія „суспільне буття” – результат поширення на суспільні явища філософської категорії „матерія”.

Філософська категорія „суспільна свідомість” – результат поширення на суспільні явища філософської категорії „свідомість”.

Стосовно суспільства основне питання філософії (що є первинним і визначальним: матерія чи свідомість?) звучить так: що є визначальним – суспільне буття чи суспільна свідомість?

Історичний матеріалізм в противагу історичному ідеалізму відповідає що „не свідомість людей визначає їх буття, а навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість”.(К.Маркс)

Положення про визначальну роль суспільного буття по відношенню до суспільної свідомості є основним принципом історичного матеріалізму.

З цього принципу витікає:

1. Суспільне буття існує об’єктивно, поза суспільної свідомості;

2. Суспільна свідомість відображує суспільне буття;

3. Будучи первинним, матеріальним, суспільне буття обумовлює не тільки зміст, але й форми суспільної свідомості;

4. Всі зміни суспільної свідомості прямо чи опосередковано викликаються змінами в суспільному бутті;

5. Суспільна свідомість може активно впливати на зміни і розвиток суспільного буття, але сам цей вплив в кінці кінців визначається об’єктивними законами розвитку та функціонування суспільного буття;

6. Всі закони суспільного розвитку спираються на основний принцип історичного матеріалізму і знаходять в ньому своє наукове пояснення.

Контрольні запитання і завдання

1. Що є предметом соціальної філософії?

2. Які існують точки зору на суспільство і причини його виникнення?

3. Які існують моделі ідеалістичного підходу до розуміння суспільства?

4. В чому полягає матеріалістичний підхід до розуміння суспільства та хто його запропонував?

5. Яка сфера діяльності людей називається економікою?

6. Сформулюйте особливий об’єктивний закон, що регулює розвиток будь-якого способу виробництва.

7. Що складає спосіб виробництва?

8. Що називають базисом економічного ладу суспільства?

9. Що називають надбудовою суспільства?

10. Сформулюйте основний принцип історичного матеріалізму.

Лекція 2. Політична, соціальна та духовна сфера суспільства.

1. Політична сфера суспільства.

2. Соціальна сфера суспільства.

3.Духовна сфера суспільства

4. Культура: суть та структура.

5. Поняття «цивілізації».

6. Філософія історії.

1. Політична сфера суспільства.

Політична сфера – специфічна сфера суспільства, одна з найважливіших сторін суспільного буття.

Без політичного життя немислиме існування сучасного суспільства.

Формування політичного життя як самостійної сфери стало закономірним результатом поступального історичного розвитку.

Відтоді, як стався розклад первісносуспільного ладу, вся історія – це історія класової боротьби, боротьби між експлуатованими й експлуатуючими, підлеглими і панівними верствами на різних ступенях розвитку суспільства.

Політика (від грець. polis – місто-держава і прикметник – politicos – усе, що пов’язано з містом-державою, громадянин) – організаційна та регулятивно-контролююча сфера суспільства, що заснована в системі інших таких же сфер: економічній, правовій, культурній, релігійній та ін.

Поняття «політика» знайшло поширення під впливом трактату Арістотеля про державу і управління.

Аж до кінця ХІХ ст. політика традиційно розглядалася як вчення про державу, тобто владу інституційного, державного рівня.

Сфера політики охоплює питання: державний устрій, управління країною, керівництво класами, партійною боротьбою та ін., виражає докорінні інтереси соціальних спільностей.

Політика – сфера діяльності, поєднана з відносинами між класами, націями та іншими соціальними спільностями, ядром яких виступає проблема завоювання, утримання та використання державної влади.

Зміст політики визначається інтересами класу або союзу класів.

Будь-яка суспільна проблема набуває політичності, якщо її вирішення прямо або опосередковано поєднане з проблемою влади.

Політика як практичні відносини, як ідеологія визначена економічними процесами і виступає як надбудова над економічною базою суспільства (базисом).

Економічні інтереси остаточно виступають як соціальна причина політичних дій.

Політика – концентроване вираження не тільки економічних, але й інших потреб соціальних спільностей, впливає на всі структурні елементи надбудови.

Сфера політики має об’єкт – владу – економічну, соціальну, політичну.