
- •Філософія
- •Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.
- •1. Поняття філософії та світогляду.
- •2. Основне питання філософії.
- •3. Предмет матеріалістичної філософії.
- •4. Метод філософії.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 2. Філософія античного світу
- •1.Зародження філософських знань в країнах Стародавнього Сходу.
- •2. Давньогрецька філософія.
- •3. Вершина філософської думки в працях Арістотеля.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 3. Філософія середніх віків і доби відродження
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 4. Філософія нового часу і доби просвітництва
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 5. Класична філософія та марксизм
- •1. Німецька класична філософія
- •2. Російська філософія в XVIII – XIX ст.
- •3. Філософські, соціальні та наукові чинники діалектичного матеріалізму.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в україні.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 7. Сучасна світова філософія
- •1. Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу.
- •2. Філософія науки, структуралізм, фрейдизм, герменевтика.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 8. Онтологія Лекція 1. Матерія і свідомість.
- •1. Суть і зміст категорії «буття».
- •2. Поняття матерії.
- •3. Матерія і рух.
- •4.Час і простір.
- •5.Відображення як загальна властивість матерії.
- •6. Мозок – матеріальний орган психічної діяльності.
- •7.Праця – основа свідомості.
- •8.Мова і мислення.
- •9. Структура та функції свідомості.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 2. Принцип загального зв’язку.
- •1. Матеріальна єдність світу.
- •2. Категорії діалектики.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 3. Діалектика як загальна концепція розвитку.
- •1. Діалектика – вчення про розвиток.
- •2. Категорія „розвитку”.
- •3. Принцип розвитку і принцип системності.
- •4. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •5. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- •6. Закон заперечення заперечення.
- •7. Поняття „еволюції” та „революції”.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 9. Гносеологія.
- •1. Пізнання як відображення дійсності.
- •2. Емпіризм та раціоналізм.
- •3. Роль відчуттів у процесі пізнання.
- •4. Роль абстракції в процесі пізнання.
- •5. Вчення про істину.
- •6. Практика – критерій істини.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 10. Антропологія.
- •1. Філософська концепція людини.
- •2. Діяльність як основа буття людини. Взаємозв’язок природи та суспільства.
- •3. Вихідні цінності людського буття.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 11. Соціальна філософія Лекція 1. Суспільство та його економічна сфера.
- •1. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •2. Економічна сфера суспільства. Спосіб виробництва.
- •3. Базис і надбудова.
- •4. Основний принцип історичного матеріалізму.
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 2. Політична, соціальна та духовна сфера суспільства.
- •1. Політична сфера суспільства.
- •2. Соціальна сфера суспільства.
- •3.Духовна сфера суспільства.
- •4. Культура: суть та структура.
- •5. Поняття «цивілізації».
- •6. Філософія історії. Марксистська концепція прогресу.
- •Контрольні запитання і завдання
2. Економічна сфера суспільства. Спосіб виробництва.
Життя людини, соціальної спільності, всього суспільства розвивається за біологічними і соціальними законами.
Діяльність людей є настільки різноманітною, що для її вивчення сформувалися найрізноманітніші науки.
Але особливе місце займає життєдіяльність, пов’язана з виробництвом благ для задоволення насущних потреб людей.
Така сфера діяльності називається економічною.
Таким чином, справжньою основою розвитку суспільства, основою всіх видів діяльності є процес праці.
Що ж являє собою процес праці та яка його структура?
Основними елементами процесу праці виступають:
Людина з її знаннями та навичками;
Засоби виробництва: знаряддя праці, механізми, інструменти і т.д.;
Предмети та об’єкти праці.
Людина з її знаннями та навичками, а також відповідні засоби виробництва утворюють продуктивні сили суспільства.
Людина виступає головною продуктивною силою суспільства.
Здійснюючи виробничу діяльність, люди вступають в незалежні від їхньої волі та свідомості виробничі відносини.
Таким чином, процес виробництва матеріальних благ, чи спосіб виробництва, має дві взаємозв’язані сторони – продуктивні сили і виробничі відносини.
Продуктивні сили складають зміст способу виробництва, а виробничі відносини – його форму.
Зміст є визначальною, ведучою стороною кожного явища.
Проте і форма відіграє важливу роль: вона сприяє розвитку явища, якщо знаходиться у відповідності до змісту, і перешкоджає йому, якщо така відповідність порушена.
Таким чином, між двома сторонами способу виробництва існує об’єктивний і необхідний зв’язок.
Цей зв’язок був уперше відкритий і досліджений К.Марксом і може бути сформульований як особливий об’єктивний закон, що регулює розвиток будь-якого способу виробництва.
Цей закон називається законом відповідності виробничих відносин і продуктивних сил.
Він твердить: наявність такої відповідності обумовлює прогресивну роль виробничих відносин, а їхнє відставання від продуктивних сил, веде до поступового переродження виробничих відносин в консервативну і навіть реакційну силу.
Накопичення невідповідності загрожує небезпекою конфлікту і заміною способу виробництва і самої суспільно-економічної формації.
Таким чином, єдність і взаємодія продуктивних сил, що знаходяться на певному рівні розвитку, і даного типу виробничих відносин складає спосіб виробництва.
3. Базис і надбудова.
Суспільство – складна система, складний «соціальний організм».
І щоб його зрозуміти, треба розібратися у відносинах, які в ньому складуються.
Визначальними відносинами (серед багатьох інших) є виробничі відносини.
Тому виробничі відносини, які утворюють економічний лад суспільства, називають його базисом.
Ідеологічні, правові, політичні відносини, а також громадські організації, установи та заклади, через які ці відносини здійснюються, називають надбудовою суспільства.
Надбудова, яка знаходиться над базисом, визначається ним і одночасно має на нього зворотний вплив.
В класовому суспільстві важливими елементами надбудови виступають держава і політичні партії.