- •Філософія
- •Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.
- •1. Поняття філософії та світогляду.
- •2. Основне питання філософії.
- •3. Предмет матеріалістичної філософії.
- •4. Метод філософії.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 2. Філософія античного світу
- •1.Зародження філософських знань в країнах Стародавнього Сходу.
- •2. Давньогрецька філософія.
- •3. Вершина філософської думки в працях Арістотеля.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 3. Філософія середніх віків і доби відродження
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 4. Філософія нового часу і доби просвітництва
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 5. Класична філософія та марксизм
- •1. Німецька класична філософія
- •2. Російська філософія в XVIII – XIX ст.
- •3. Філософські, соціальні та наукові чинники діалектичного матеріалізму.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в україні.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 7. Сучасна світова філософія
- •1. Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу.
- •2. Філософія науки, структуралізм, фрейдизм, герменевтика.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 8. Онтологія Лекція 1. Матерія і свідомість.
- •1. Суть і зміст категорії «буття».
- •2. Поняття матерії.
- •3. Матерія і рух.
- •4.Час і простір.
- •5.Відображення як загальна властивість матерії.
- •6. Мозок – матеріальний орган психічної діяльності.
- •7.Праця – основа свідомості.
- •8.Мова і мислення.
- •9. Структура та функції свідомості.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 2. Принцип загального зв’язку.
- •1. Матеріальна єдність світу.
- •2. Категорії діалектики.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 3. Діалектика як загальна концепція розвитку.
- •1. Діалектика – вчення про розвиток.
- •2. Категорія „розвитку”.
- •3. Принцип розвитку і принцип системності.
- •4. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •5. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- •6. Закон заперечення заперечення.
- •7. Поняття „еволюції” та „революції”.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 9. Гносеологія.
- •1. Пізнання як відображення дійсності.
- •2. Емпіризм та раціоналізм.
- •3. Роль відчуттів у процесі пізнання.
- •4. Роль абстракції в процесі пізнання.
- •5. Вчення про істину.
- •6. Практика – критерій істини.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 10. Антропологія.
- •1. Філософська концепція людини.
- •2. Діяльність як основа буття людини. Взаємозв’язок природи та суспільства.
- •3. Вихідні цінності людського буття.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 11. Соціальна філософія Лекція 1. Суспільство та його економічна сфера.
- •1. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •2. Економічна сфера суспільства. Спосіб виробництва.
- •3. Базис і надбудова.
- •4. Основний принцип історичного матеріалізму.
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 2. Політична, соціальна та духовна сфера суспільства.
- •1. Політична сфера суспільства.
- •2. Соціальна сфера суспільства.
- •3.Духовна сфера суспільства.
- •4. Культура: суть та структура.
- •5. Поняття «цивілізації».
- •6. Філософія історії. Марксистська концепція прогресу.
- •Контрольні запитання і завдання
Контрольні запитання і завдання.
Яка теорія дає відповідь на питання, що таке розвиток і які його найбільш загальні закономірності?
Дайте визначення принципу розвитку і принципу системності.
Назвіть основні закони діалектики?
Який закон діалектики вказує на причини розвитку?
В чому причини будь-якого розвитку?
Який закон діалектики визначає форму будь-якого процесу розвитку?
В якій формі відбувається розвиток?
Який закон діалектики вказує напрямок розвитку?
Який напрямок має процес розвитку?
Тема 9. Гносеологія.
1. Пізнання як відображення дійсності.
2. Емпіризм та раціоналізм.
3. Роль відчуттів в процесі пізнання.
4. Роль абстракції в процесі пізнання.
5. Вчення про істину.
6. Практика – критерій істини.
1. Пізнання як відображення дійсності.
На питання, що таке знання відповісти нелегко. І цю думку виразно сформулював гетевський Фауст:
„Что значит знать? Вот в чем вопрос.
На этот счет у нас не все в порядке.
Немногих, проникавших в суть вещей
И раскрывавших всем души скрижали,
Сжигали на кострах и распинали,
Как вам известно, с самых давних дней…”
І чи не тому А.С.Пушкін в романі «Євгеній Онєгін» говорить:
„Мы все учились понемногу:
Чему-нибудь и как-нибудь…”
Всі матеріалісти виходять з того, що пізнання являє собою особливу форму відображення дійсності. В чому ж ця особливість?
Ми вже знаємо, що відображення – це загальна властивість матерії, а свідомість – вища форма відображення. З цього виходить, що не на всіх рівнях відображення існує свідомість. Вона виникає лише з появою людини.
Всі знання, якими ми володіємо, відносяться або ж до певних явищ і процесів, або ж до певних дій і видів діяльності.
Говорячи, що нам необхідно скласти або перемножити два числа, ми повинні знати не тільки що таке „число”, але й як виконувати ці дії.
Тобто ми користуємося поняттями. Знання завжди висловлюються в мові у вигляді слів чи груп слів, з допомогою яких формулюються поняття.
Тому, говорячи, що наші знання відображують дійсність, ми маємо на увазі особливу відповідність понять і суджень (висловлювань) явищам оточуючого світу і певним діям людини.
Це значить, що певним поняттям відповідають цілком певні властивості і відносини між явищами і процесами об’єктивної дійсності.
Це значить також, що з допомогою певних суджень ми можемо описати і розпізнати цілком певні властивості та відносини між явищами і процесами об’єктивної дійсності.
Це, нарешті, значить, що, формулюючи певні правила діяльності, віддаючи або одержуючи накази і розпорядження, ми знаємо (розуміємо), які дії або вчинки слід або не слід робити, щоб досягти тих чи інших цілей (намірів).
Саме такий зміст твердження, що наші знання являються відображенням об’єктивної дійсності.
Знання не існують самі по собі. Вони являють собою результат особливого процесу – процесу пізнання, або пізнавальної діяльності людини.
Отже для того, щоб вірніше зрозуміти сутність знань, щоб відповісти на питання, що значить знати, необхідно вивчити процес пізнання, його джерела та основні етапи.