
- •Філософія
- •Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.
- •1. Поняття філософії та світогляду.
- •2. Основне питання філософії.
- •3. Предмет матеріалістичної філософії.
- •4. Метод філософії.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 2. Філософія античного світу
- •1.Зародження філософських знань в країнах Стародавнього Сходу.
- •2. Давньогрецька філософія.
- •3. Вершина філософської думки в працях Арістотеля.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 3. Філософія середніх віків і доби відродження
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 4. Філософія нового часу і доби просвітництва
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 5. Класична філософія та марксизм
- •1. Німецька класична філософія
- •2. Російська філософія в XVIII – XIX ст.
- •3. Філософські, соціальні та наукові чинники діалектичного матеріалізму.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в україні.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 7. Сучасна світова філософія
- •1. Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу.
- •2. Філософія науки, структуралізм, фрейдизм, герменевтика.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 8. Онтологія Лекція 1. Матерія і свідомість.
- •1. Суть і зміст категорії «буття».
- •2. Поняття матерії.
- •3. Матерія і рух.
- •4.Час і простір.
- •5.Відображення як загальна властивість матерії.
- •6. Мозок – матеріальний орган психічної діяльності.
- •7.Праця – основа свідомості.
- •8.Мова і мислення.
- •9. Структура та функції свідомості.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 2. Принцип загального зв’язку.
- •1. Матеріальна єдність світу.
- •2. Категорії діалектики.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 3. Діалектика як загальна концепція розвитку.
- •1. Діалектика – вчення про розвиток.
- •2. Категорія „розвитку”.
- •3. Принцип розвитку і принцип системності.
- •4. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •5. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- •6. Закон заперечення заперечення.
- •7. Поняття „еволюції” та „революції”.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 9. Гносеологія.
- •1. Пізнання як відображення дійсності.
- •2. Емпіризм та раціоналізм.
- •3. Роль відчуттів у процесі пізнання.
- •4. Роль абстракції в процесі пізнання.
- •5. Вчення про істину.
- •6. Практика – критерій істини.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 10. Антропологія.
- •1. Філософська концепція людини.
- •2. Діяльність як основа буття людини. Взаємозв’язок природи та суспільства.
- •3. Вихідні цінності людського буття.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 11. Соціальна філософія Лекція 1. Суспільство та його економічна сфера.
- •1. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •2. Економічна сфера суспільства. Спосіб виробництва.
- •3. Базис і надбудова.
- •4. Основний принцип історичного матеріалізму.
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 2. Політична, соціальна та духовна сфера суспільства.
- •1. Політична сфера суспільства.
- •2. Соціальна сфера суспільства.
- •3.Духовна сфера суспільства.
- •4. Культура: суть та структура.
- •5. Поняття «цивілізації».
- •6. Філософія історії. Марксистська концепція прогресу.
- •Контрольні запитання і завдання
Контрольні запитання і завдання.
Які стадії пережила філософія науки?
Що являє собою структуралізм?
Що таке фрейдизм?
Що означає «герменевтика»?
Тема 8. Онтологія Лекція 1. Матерія і свідомість.
1. Суть і зміст категорії «буття».
2. Поняття матерії.
3. Матерія і рух.
4. Час і простір.
5. Відображення як загальна властивість матерії.
6. Мозок – матеріальний орган психічної діяльності.
7. Праця – основа свідомості.
8. Мова і мислення.
9. Структура та функції свідомості.
1. Суть і зміст категорії «буття».
Онтологія – розділ сучасної філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття, найбільш загальні сутності і категорії існуючого.
Під існуючим розуміється сукупність різноманітних проявів буття, тобто будь-яка річ або явище в аспекті їх причетності до буття.
Поняття «буття» вперше застосував у філософії античний філософ Парменід (V-IV ст.) до н.е.
Світ, що раціонально осмислюється і осягається, він назвав буттям.
В контексті марксистської філософії буття ототожнюється з природою.
Неотомісти вищою реальністю визначають чисте буття і розуміють його як божественний першопочаток, що має духовний зміст.
У вітчизняній філософії існують різні підходи до розуміння буття.
Філософ Г.Сковорода виділяв три світи: мікрокосм, макрокосм і світ символів.
Матеріаліст Іван Франко розумів під буттям природу.
В сучасній історії філософії існує багато підходів до вирішення проблеми буття.
Цю проблему, очевидно, можна вважати вічним питанням філософії.
І все-таки розробка філософами категорії «буття» дала корисні результати: виявлено специфічний зміст буття, обґрунтовано логічну і гносеологічну необхідність категорії у філософії та ін.
У широкому розумінні буття є захоплююча реальність, гранично загальне поняття про суще взагалі.
Буття є те, що існує: матерія, речі, властивості, зв’язки і відносини. (матеріальна реальність).
У формі духовної реальності існують ідеї, теорії, гіпотези, навіть плоди найбурхливішої фантазії, казки, міфи та ін.
Отже, буття, як вважає сучасна філософія, охоплює і матеріальне, і духовне.
Проте, в принциповому відношенні буття матеріальне протистоїть духовному.
2. Поняття матерії.
Людину оточує безліч найрізноманітніших речей, процесів, явищ.
І все ж, не дивлячись на цю різноманітність, в них є одна загальна відмінна риса, яка їх об’єднує: вони існують поза свідомістю людини і незалежно від неї.
Ми кажемо, що вони матеріальні. Що ж ми розуміємо під категорією „матерія”?
Матерія є філософська категорія для визначення об’єктивної реальності, яка дана людині в її відчуттях, яка копіюється, фотографується, відображується нашими відчуттями, існуючи незалежно від них.
З цього визначення виходить, що:
Значення категорії „матерія” охоплює весь оточуючий людину світ, все, що не є свідомістю і знаходиться поза нею;
Розуміння категорії „матерія” вбачається в тому, що єдиною, основною і найважливішою ознакою будь-якого матеріального предмету, властивості або процесу є їх об’єктивність, незалежність від свідомості;
Категорія „матерія” може бути вжита, не тільки стосовно явищ природи, але й по відношенню до суспільства, до суспільних процесів, що відбуваються та існують поза свідомістю людини і незалежно від неї;
Всі матеріальні процеси і явища пізнаються людиною, або відображуються в її свідомості, на основі відчуттів, чуттєвого сприйняття.
Отже, матерія – це об’єктивна реальність, яка існує поза свідомістю людини і незалежно від неї.
На протязі багатьох століть не вщухала боротьба думок щодо визначення матерії.
Суб’єктивний ідеалізм взагалі заперечує існування матеріального світу.
Об’єктивний ідеалізм визнає існування матерії поза і незалежно від свідомості людини, але при цьому стверджує, що матерія вторинна, похідна по відношенню до абсолютної ідеї, світового духу, або божого замислу, який утворив світ.
Принципова відмінність діалектико-матеріалістичного розуміння матерії від ідеалістичного полягає в тому, що матерія визнається існуючою поза і незалежно від людської свідомості, вічною, ніким не створеною, такою, яку неможливо знищити, нескінченою в часі і просторі.
Саме тому свідомість, яка не є вічною, залежить від матерії, тоді як матерія від свідомості не залежить.
В цьому розумінні свідомість і є вторинною, похідною по відношенню до матерії.
Найважливіші властивості матерії та основні форми її існування – це рух, час, простір і відображення.