2.Структура ринку:

За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин ринок розподіляється на частини (сегменти):

• ринок предметів споживання і послуг;

• ринок засобів виробництва;

• ринок науково-технічних розробок та інформації;

• фінансовий ринок;

• валютний ринок;

• ринок робочої сили;

• тіньовий ринок.

1.Ринок предметів споживання і послуг:

В структурі витрат економічно розвинених країн частка споживання складає 60-70% від ВВП. Купівля продаж відбувається в формі оптової і роздрібної торгівлі.

Якщо предмети споживання не мають індивідуальні особливості і є взаємозамінними вони можуть продаватися на біржі.

Біржа – це регулярно функціонуючий оптовий ринок взаємозамінних товарів які продаються за стандартом та зразками.

2.Ринок засобів виробництва.

Товарами на ринку засобів виробництва є засоби праці (знаряддя, станки, інструменти, техніка) і предмет праці (це в основному - сировина)

3.Ринок інформації

Товарами на ньому виступають патенти, ліцензії, цінна інформація.

4.Фінансовий ринок ( або ринок позичкових капіталів) - це механізм мобілізації та перерозподілу тимчасово вільних фінансових ресурсів.

Фінансовій ринок включає:

а) ринок капіталів (інвестиційний ринок);

б) ринок кредитів;

в) ринок цінних паперів.

Товарами на ринку капіталів є вільні кошти окремих осіб, підприємств і держави, які можуть бути спрямовані на інвестиції: будівництво, реконструкцію, придбання засобів виробництва, МТЗ, придбання нової техніки і технології і т.п.

Кредитний ринок – це система відносин між позикодавцями (кредиторами) та позикоодержувачами з приводу позики в грошовій або товарній формі. Кредитор отримує певний дохід за надання кредиту в залежності від умов кредиту.

Ринок цінних паперів. Цінні папери – це грошові документи, які визначають взаємовідносини між суб’єктами ,що їх випустили (емітентами) і тими, хто їх придбав. Вони передбачають виплату доходу у вигляді відсотків або дивіденду.

Ринок цінних паперів складається з 2-х частин:

1. емісійний ринок – випуск цінних паперів в обіг

2. фондова біржа – продаж цінних паперів.

5.Валютний ринок.

Предметом купівлі-продажу на ньому є різні національні валюти. На валютному ринку встановлюються курси валют – ціна валют на внутрішньому ринку в залежності від рівня попиту і пропозиції на валюту, рівня інфляції, політики Національного банку та інших факторів.

6.Ринок робочої сили.

Перетворення робочої сили на товар привело до виникнення ринку робочої сили. Характерна ознака цього ринку – перевищення пропозиції робочої сили над попитом – тобто безробіття. Це свідчить про неефективне використання робочої сили в суспільстві в цілому. Економічно розвинені країни намагаються створити умови, щоб фактичного безробіття наблизився до рівня природного безробіття.

7.Тіньовий ринок.

Тіньовим ринком називають сегмент економіки ,в межах якого відбувається позазаконна діяльність з метою отримання прибутку. Функціонування тіньового ринку проявляється в двох напрямках: 1) приховування результатів від легальної діяльності з метою уникнення сплати податків; 2) зайняття незаконною діяльністю (наприклад: виробництво і розповсюдження грошових знаків, зброї, наркотичних речовин).

Для функціонування ринку необхідна наявність інфраструктури – комплексу галузей, систем, служб, які обслуговують ринок.

Інфраструктура включає:

• підприємства оптової та роздрібної торгівлі

• кредитну систему та комерційні банки

• систему страхування та страхові компанії

• митну систему

• валютну систему

• громадські організації

• аудиторські фірми

• аукціони, ярмарки

• організації захисту прав працюючих за наймом

• .господарські суди

• торгові палати.

3. Ринок функціонує у відповідності з ринковим механізмом.

Ринковий механізм – це система, яка забезпечує ефективний розподіл ресурсів, оптимальну організацію виробництва, економічно доцільний розподіл прибутків і встановлення об’єктивної ринкової ціни.

Складові частини ринкового механізму:

• попит

• пропозиція

• ціна

• конкуренція

Ринковий механізм сам забезпечує свою стабільність, це саморегульована система(тобто, він сам відновлює порушену рівновагу). Він діє у відповідності з законами ринкової економіки.

Закони ринкового механізму:

• закон попиту

• закон пропозиції

• закон ринкової рівноваги

• закон вартості

• закони грошового обігу

• закон конкуренції

4.Попит – це кількість товарів, яку споживачі спроможні купити за певними цінами протягом певного періоду часу.

Закон попиту: при зниженні ціни на одиницю продукції у споживачів виникає бажання купити її в більшій кількості і навпаки – підвищення ціни викликає скорочення попиту.

P

D₁

D

D₂

Q

Нецінові фактори попиту:

1. зміна уподобань

2. зміна числа покупців

3. зміна доходів звичайних споживачів товару

4. зміна цін на пов’язані товари

5. зміна очікувань

Вплив нецінових факторів викликає зміну попиту при всіх рівнях ціни, що ілюструється графічно зміщенням кривої попиту.

Пропозиція – це кількість товарів, яку фірми згодні продати за певним рівнем цін протягом певного періоду часу.

1.Закон пропозиції: із зростанням ціни на товар фірми згодні продати його в більшій кількості і навпаки – із зниженням ціни кількість товаріу, яку пропонують для продажу зменшується.

2. Закон пропозиції: виробники бажають продати більшу кількість продукції по більш високим цінам, ніж по низьким.

P

Q

Н

S

ецінові фактори пропозиції:

1. зміна цін на сировину (ресурси)

2. кількість продавців на певному ринку

3. зміна рівня технології виробництва

4. державне вручання (податки, дотації)

5. ціни на інші товари

6. очікування (ефекти очікувань)

Стан ринкової рівноваги визначається шляхом співставлення попиту і пропозиції.

Ринкова рівновага – це такий стан ринку, коли попит на товар дорівнює його пропозиції, тобто, продавці і покупці товару дійшли до компромісного рішення щодо ціни товару(згодні з нею).

Р – ціна, гр., од.

Q – кількість товару, од. тов..

т

S

P

. О – точка ринкової рівноваги

т .

P₀ – ринкова рівноважна ціна

Q₀ – рівноважна кількість продажу.

О

P_o

D

Q

Q_o

Рівноважна ціна – ціна, при якій попит і пропозиція співпадають. Це єдина стійка ціна на даному ринку, хоча вона може змінюватися під впливом ріноманітних нецінових чинників.

5. Еластичність попиту характеризує чутливість споживача до зміни цін на товари або до зміни рівня доходів. Розрізняють три види еластичності попиту:

а) еластичність попиту за ціною /E_d /показує наскільки змінюється величина попиту при зміні ціни товару на 1%

або

Якщо: - попит еластичний

- попит нееластичний

- попит одиничний (пропорційний)

- попит абсолютно нееластичний

- попит абсолютно еластичний

б) еластичність попиту за доходом E_I показує наскільки змінюється попит на товар при зміні доходу споживача на 1%

або

В залежності від значення E_I товари розрізняються

- товари першої необхідності

- товари вищої якості

- товари нижчої якості

- предмети розкоші

в) перехресна еластичність попиту характеризує відносну зміну попиту на певний товар при зміні ціни на інший товар. Цей коефіцієнт характеризує пов'язаність товарів.

, або

Якщо: Е_CN >0 – товари С і N взаємозамінюючі;

Е_CN <0 – товари С і N взаємодоповнюючі;

Е_CN = 0 - товари С і N незалежні.

Еластичність пропозиції E_S показує наскільки змінюється кількість пропозиції при зміні ціни на 1%

Якщо:

E_S > 1 – пропозиція еластична;

E_S <1 – пропозиція нееластична;

E_S = 0 – пропозиція абсолютно нееластична;

E_S → ∞ - пропозиція абсолютно еластична.

Еластичність пропозиції залежить від тривалості ринкового періоду: довгострокового, короткострокового або миттєвого. Чим більша тривалість ринкового періоду, тим більш еластичною може бути пропозиція.

Література:

1. Мочерний С.В. Основи економічних знань: Підр. – К.: Академія, 2000-р. 2.4, 106 – 115с.

2. Гальчинський А.С. та ін. Основи економічної теорії: - Підр.: -К.: Вища школа, 1995, - теми 9, 10, 114 - 155 с.

3. Основи економічної теорії. Підручник. За заг. редакцією Ю.В.Ніколенка. – К.: ЦУЛ, 2003. – гл.6, 135 - 147 с.

4. Основи економічної теорії./ Посібник. В.О.Рибалкін, М.О.Хмелевський таін. – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 2.1, 2.2, 126 – 132 с.