38. «Провали» ринку та причини державного втручання в ринковий механізм

Cлід зазначити, що є низка проблем, пов'язаних з природними чинниками, економічною суспільною діяльністю та іншими її видами, а також природним розвитком самого ринкового господарства, до яких ринок залишається байдужим, а суспільство прагне їх вирішення. Саме тому необхідність урядового втручання в економіку пов'язують з відмовами ринку (фіаско ринку).

Відмови ринку — це небажання або неспроможність ринку задовольнити потреби суспільства чи окремих груп індивідів ринковою економічною системою.

Структура відмов ринку: 1. Ринок ґрунтується на індивідуальній економічній свободі та конкуренції учасників господарського процесу, що є істотною перевагою цієї форми господарювання. 2 Ринок повною мірою забезпечує виробництво благ для індивідуального споживання. Ці блага називають приватними.

Приватні блага — це блага, споживання яких одними особами виключає можливість їх одночасного споживання іншими. Доступ до споживання приватних благ має той,

хто хоче їх придбати та може їх оплатити. Це їжа, взуття, одяг, засоби гігієни, а також верстати, машини, сировина і т. ін.

Суспільні блага — це ті блага, які водночас можуть споживатися багатьма особами, незалежно від того, може чи не може їх оплатити кожний окремий споживач.

Причини втручання держави в ринковий механізм:

1. Ринок неспроможний впоратися із соціальною несправедливістю

2. Ринок розвивається циклічно, тобто часто відбуваються кризи

3. Ринок здатен до монополізації

4. Ринок не враховує екологічних проблем

39) Функції та напрямки державного регулювання економіки.

Функції держави:

1. Законодавча.Розробка економічного, соціального та соціально-господарського законодавства. Розробка та реалізація антимонопольного законодавства з метою захисту з метою захисту конкуренції.

2. Стабілізуюча.Підтримка високого рівня зайнятості населення.Стимулювання економічного зростання.Підтримка цінової рівноваги.

3. Розподільча.Перерозподіл коштів на користь малозабезпечених. Встановлення мінімальної заробітної плати. Забезпечення суспільними благами, у створенні яких приватні та колективні особи не зацікавленні.

Вплив уряду на економічне зростання в довгостроковому періоді без перерв на короткострокові періоди здійснюється завдяки впливу фіскальних і монетарних засобів.

Стимулювання економічного зростання здійснюється шляхом зростання обсягу державних закупівель, зменшення податків та збільшення трансфертних виплат домогосподарствам і бізнесу. Це бюджетно-податкові засоби впливу.

Обмежувальні заходи монетарної політики спрямовані на зростання облікової процентної ставки, зростання норми обов'язкових банківських резервів та продаж населенню державних цінних паперів. Наслідком таких дій є зменшення пропозиції грошей, їх подорожчання, звуження кредиту, що стримує економічне зростання.

Антиінфляційна політика буває двох видів: спрямована на подолання інфляції радикальними заходами та спрямована на обмеження темпів зростання цін з метою адаптації (пристосування) до цієї ситуації.

Довгострокова антиінфляційна політика має за мету ліквідацію інфляційних очікувань населення. Засобами реалізації цієї мети є: подолання бюджетних дефіцитів; контроль за зростанням грошової маси; формування належних обсягів золотовалютних резервів і т. ін.

Короткострокова антиінфляційна політика спрямована, насамперед, на обмеження темпів інфляції. Для вирішення цієї проблеми уряд спрямовує свої зусилля на зменшення диспропорції між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Засобами досягнення цього завдання є:

-стимулювання виробництва шляхом зростання державних закупівель, інвестицій;

-пошук соціально нейтральних джерел збільшення бюджетних надходжень;

- активізація імпортної політики;

- зростання процентних виплат за депозитами для стимулювання заощаджень і обмеження обсягу споживчого попиту.